Справа № 650/5948/25
провадження №1-кс/650/1067/25
19 вересня 2025 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Дудчани Нововоронцовського району Херсонської області, українцю, громадянину України, офіційно не працевлаштованому, з середньо-спеціальною освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не є депутатом будь-якого рівня, в силу ст. 89 КК України раніше не судимому,
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 263 КК України,
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, за наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, до нього має бути застосований вказаний запобіжний захід.
На судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.
На судовому засіданні підозрюваний заперечив проти застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою зазначивши про необхідність застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні захисник підтримав позицію підозрюваного та просив суд застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно з частиною третьою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, що наведені вище. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 КПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202523113000544 від 03 вересня 2025 року, повідомленням про підозру від 18 вересня 2025 року, яке було вручене останньому.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він в один із днів листопада 2022 року, без передбаченого законом дозволу, перебуваючи на покинутих позиціях невстановлених військовослужбовців збройних сил рф на околицях с. Дудчани Бериславського району Херсонської області, шляхом привласнення придбав бойові припаси та вибухові речовини, а саме протитанкову гранату, корпуси та запали гранат, тротилові шашки та патрони, які незаконно переніс та зберігав за місцем свого проживання. Крім того, 18 вересня 2025 року він, перебуваючи за місцем свого проживання, з метою незаконного збагачення, здійснив збут бойового припасу за грошову винагороду, а інші бойові припаси та вибухові речовини зберігав до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною першою статті 263 КК України, як придбання, зберігання та збут бойових припасів, а також придбання і зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Обґрунтованість підозри підтверджується: рапортом старшого оперуповноваженого СКП ВП №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом огляду від 18 вересня 2025 року; протоколом обшуку за місцем проживання підозрюваного від 18 вересня 2025 року; протоколом затримання від 18 вересня 2025 року; повідомленням про підозру від 18 вересня 2025 року; іншими матеріалами кримінального провадження.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які могли б переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, такі докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак повинні створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, на даному етапі досудового розслідування є достатніми для висновку про можливу причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Наявність даного ризику вбачається з тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до семи років, а також з урахуванням усвідомлення підозрюваним реальності кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя також вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом ухилення від явки до слідчого, прокурора чи суду та затягування строків досудового розслідування.
Крім того, слідчим суддею встановлено ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, що обґрунтовується характером інкримінованого діяння, відсутністю у підозрюваного офіційного місця роботи та джерел доходу.
Встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, оскільки ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрюваного при їх застосуванні, будуть недостатніми. Доводів на спростування вказаних обставин стороною захисту наведено не було.
При застосуванні вказаного запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів; можливість призначення підозрюваному покарання у виді позбавлення волі строком до семи років; відсутність відомостей про тяжкі захворювання; відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків; відсутність осіб на утриманні; загальну характеристику особи підозрюваного.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя, враховуючи наведені обставини, визнає за необхідне визначити її у вісімдесяти розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на доведення прокурором обставин щодо неможливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, у зв'язку з чим клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 59 діб.
Визначити підозрюваному заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної слідчим суддею суми застави, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на підозрюваного покласти такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та спеціалістами у цьому кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі якщо він не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, або порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Строк дії ухвали до 16 листопада 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 24 вересня2025 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1