Справа № 650/3498/25
провадження №1-кс/650/748/25
06 червня 2025 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника СВ Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025231090000866 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей не має, фактично проживає: АДРЕСА_1 - без реєстрації, раніше судимого:
- 12.10.2025 Жовтневим судом м.Кривий Ріг за ст.307 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 30.03.2010 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 8 місяців 4 дні;
- 02.11.2011 Інгулецьким районним судом м.Кривий Ріг за ст.309ч.2,71 ККукраїни до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
- 17.01.2013 звільнений по відбуттю строку покарання;
- 21.01.2015 Жовтневим районним судом м.Кривий Ріг за ст.307 ч.2,ст. 395,ст.70 КК України на 6 років позбавлення волі;
-14.02.2020 звільнений по відбуттю строку покарання;
- 16.06.2021 Тернівським районним судом м.Кривий Ріг за ч.1 ст.309,ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 17.01.2022 Саксаганським районним судом за ч.2 ст.185, ст.15 ч.2, ст.185 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
- 21.06.2024 по відбуттю строку покарання;
- 16.12.2024 Жовтневим районним судом м.Кривий Ріг за ч.1 ст.263 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75,ст.76 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим терміном 2 роки;
- 28.03.2025 направлено до суду обвинувальний акт за ч.1 ст.204, ч.1 ст.209 КК України.
05.06.2025 на підстав ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні злочину ОСОБА_5
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 263 КК України,
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, за наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, до нього має бути застосований вказаний запобіжний захід.
На судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.
На судовому засіданні підозрюваний заперечив проти застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою зазначивши про необхідність застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні захисник підтримав позицію підозрюваного та просив суд застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно з частиною третьою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, що наведені вище. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 КПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Мотивувальна частина
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231090000866 від 24 квітня 2024 року, повідомленням про підозру від 06 червня 2025 року, яке було вручене останньому.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений спосіб придбав вогнепальну зброю - автомат Калашникова (АК-74) калібру 5,45 мм з маркуваннями на затворній рамі «957» та «7», ріжок до нього і 30 патронів калібру 5,45 мм, після чого перемістив їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав до 05 червня 2025 року, та цього ж дня приблизно о 11.50 годині, з метою незаконного збагачення, шляхом продажу за 25 000 грн, збув вказані вогнепальну зброю та бойові припаси громадянину ОСОБА_7 .
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною першою статті 263 КК України, як придбання, зберігання, носіння та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Обґрунтованість підозри підтверджується: рапортом т.в.о. заступника начальника СКП Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_8 ; рапортом т.в.о. начальника Бериславського РВ УСБУ в Херсонській області підполковника ОСОБА_9 ; допитом свідка ОСОБА_7 від 12 травня 2025 року; протоколом огляду місця події від 05 червня 2025 року щодо огляду та вручення грошових коштів для проведення оперативної закупки; допитом свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 05 червня 2025 року; протоколом огляду місця події від 05 червня 2025 року щодо добровільної видачі пакету з автоматом АК-74 та набоями і вилучення зазначених предметів; допитом свідка ОСОБА_7 від 05 червня 2025 року; іншими матеріалами кримінального провадження.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які могли б переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, такі докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак повинні створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, на даному етапі досудового розслідування є достатніми для висновку про можливу причетність підозрюваного до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Наявність даного ризику вбачається з тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, а також з урахуванням того, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків і з огляду на умови воєнного стану та можливість переміщення на території, які перебувають у тимчасовій окупації, що ускладнює забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Слідчий суддя також вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Наявність даного ризику вбачається з того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може впливати на свідків з метою узгодження показань, схиляння їх до зміни або викладення неправдивих відомостей та іншими способами перешкоджати встановленню обставин кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Наявність даного ризику підтверджується даними про особу підозрюваного, зокрема наявністю неодноразових судимостей, у тому числі за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, а також наявністю судового рішення про призначення покарання за частиною першою статті 263 КК України із застосуванням іспитового строку, що свідчить про відсутність належних висновків та підвищену ймовірність повторної протиправної поведінки.
Встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, оскільки ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрюваного при їх застосуванні, будуть недостатніми за наведених вище обґрунтувань. Доводів на спростування вказаних тверджень стороною захисту наведено не було.
При застосуванні вказаного запобіжного заходу слідчий суддя також відповідно до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких у сторони захисту не було зауважень; можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі строком до семи років; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; відсутність на його утриманні родини й утриманців; негативну кримінально-правову характеристику підозрюваного.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя, враховуючи наведені обставини, визнає за необхідне визначити її у вісімдесяти розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на доведення прокурором обставин щодо неможливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у відповідному його розмірі, у зв'язку з чим клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Визначити підозрюваному заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної слідчим суддею суми застави, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на підозрюваного покласти такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та спеціалістами у цьому кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі якщо він не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, або порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Строк дії ухвали до 04 серпня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 11 червня 2025 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1