Справа № 650/3860/25
провадження №1-кс/650/801/25
19 червня 2025 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025231090001297 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Цюрупинськ Херсонської області, громадянина України, з професійною технічною освітою, одруженого, неповнолітніх дітей або інших осіб на утриманні не маючого, не депутата будь-якого рівня, підсобного працівника ТОВ «Агро Новорайське», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу статті 89 Кримінального кодексу України,
за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою 263, частиною четвертою статті 296 КК України,
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, за наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, до нього має бути застосований вказаний запобіжний захід.
На судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.
На судовому засіданні підозрюваний заперечив проти застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою зазначивши про необхідність застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні захисник підтримав позицію підозрюваного та просив суд застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно з частиною третьою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, що наведені вище. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 КПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 263, частиною четвертою статті 296 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231090001297 від 17 червня 2025 року, повідомленням про підозру від 18 червня 2025 року, яке було вручене останньому.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється у тому, що восени 2023 року, більш точний час встановити не виявилось можливим, під час косіння трави неподалік подвір'я домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , без передбаченого законом дозволу шляхом привласнення знайденого придбав предмет, який є корпусом гранати Ф-1, в який було вкручено підривач УЗРГМ, тобто боєприпас, який переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та зберігав до 18 години 20 хвилин 17 червня 2025 року, після чого виніс його на АДРЕСА_2 та погрожував підірвати у присутності військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 ЗС України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які вилучили зазначений боєприпас.
Також відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється у тому, що 17 червня 2025 року близько 18 години 20 хвилин, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті ревнощів до своєї дружини ОСОБА_10 вчинив сварку, під час якої ображав її нецензурною лайкою, унаслідок чого остання, злякавшись, вибігла на вулицю та кликала на допомогу. Після того, як військовослужбовці в/ч НОМЕР_1 ЗС України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 почали його заспокоювати, ОСОБА_5 пішов на територію домоволодіння, дістав зі стічної труби корпус гранати Ф-1 з вкрученим підривачем УЗРГМ та повернувся на вулицю, де, діючи умисно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, демонстративно для оточуючих тримав у лівій руці зазначений корпус гранати із підривачем, а правою рукою перебував поблизу запобіжної чеки з кільцем та словесно погрожував застосувати гранату щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , після чого ОСОБА_8 із застосуванням фізичної сили забрав зазначені предмети.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною першою статті 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та за частиною четвертою статті 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Обґрунтованість підозри підтверджується: протоколом огляду місця події від 17 червня 2025 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 17 червня 2025 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 17 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 17 червня 2025 року; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень є обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування, є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Наявність даного ризику вбачається з того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, що з огляду на суворість можливого покарання створює реальну ймовірність ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Наявність даного ризику вбачається з того, що у кримінальному провадженні значення мають речові докази та інші матеріальні сліди події, а також документи, які можуть бути ще не вилучені, щодо яких підозрюваний за певних умов може мати можливість впливу.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Наявність даного ризику вбачається з того, що підозрюваний обізнаний із колом свідків та потерпілих, зокрема зі своєю дружиною та іншими особами, які допитані або підлягають допиту, і може здійснювати вплив на них з метою зміни показань чи викривлення обставин кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявність даного ризику вбачається з сукупності обставин кримінального провадження, у тому числі з урахуванням дії правового режиму воєнного стану та можливості підозрюваного вживати заходів, спрямованих на ускладнення виконання процесуальних дій і встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність даного ризику вбачається з обставин інкримінованих діянь, пов'язаних із незаконним поводженням із боєприпасом та погрозами його застосування, а також з урахуванням відомостей, наведених стороною обвинувачення, щодо попереднього притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 263 КК України із застосуванням положень статті 75 КК України та наявності іспитового строку, що свідчить про реальність ризику повторення правопорушень.
Встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, оскільки ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрюваного при їх застосуванні, будуть недостатніми за наведених вище обґрунтувань. Доводів на спростування вказаних тверджень стороною захисту наведено не було.
При застосуванні вказаного запобіжного заходу слідчий суддя також відповідно до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, які узгоджуються між собою; тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та можливість призначення покарання у виді позбавлення волі; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; наявність у нього зареєстрованого та фактичного місця проживання, а також сімейний стан, разом з тим встановлені ризики та характер інкримінованих діянь зумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави та покладенням обов'язків у разі її внесення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 58 діб.
Визначити підозрюваному заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної слідчим суддею суми застави, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на підозрюваного покласти такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та спеціалістами у цьому кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі якщо він не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, або порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Строк дії ухвали до 15 серпня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 24 червня 2025 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1