Справа № 650/4016/25
провадження №1-кс/650/836/25
02 липня 2025 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Василівка, Каховського району Херсонської області, неодруженого, такого, що має повну середню загальну освіту, непрацюючого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
05.03.1999 року Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ч. 3 ст. 81, ст. 208, ч. 3 ст. 142, ст. 42 КК України до 12 років позбавлення волі, звільненого 09.12.2010 року по відбуттю строку покарання;
17.10.2012 року Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого 02.03.2018 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 1 місяць 14 днів, судимість за що в установленому законом порядку не знята та не погашена.
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 187, частиною другою статті 15, п.п. 9 частини другої статті 115 КК України,
Прокурор звернувся до суду із вказаним клопотанням, в якому просить продовжити дію застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, за наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, застосований до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає продовженню.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що зібрані на даному етапі кримінального провадження матеріали свідчать про обґрунтованість пред'явленого обвинувачення, а наявні ризики є достатніми для продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
У судовому засіданні обвинувачений заперечив проти продовження строку дії застосованого стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши про необхідність застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні захисник підтримав позицію обвинуваченого та просив суд застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з частиною третьою статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Згідно з частиною третьою статті 199 КПК України строк клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з частиною п'ятою статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 187, частиною другою статті 15, пунктом 9 частини другої статті 115 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231090000329 від 11 лютого 2025 року, а також обвинувальним актом, який 06 травня 2025 року у порядку статей 283, 291 КПК України направлено до Великоолександрівського районного суду Херсонської області для розгляду по суті, та матеріалами, доданими до клопотання прокурора.
Відповідно до обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 10 лютого 2025 року у вечірній час, не раніше 20:00 години, спільно із ОСОБА_6 , перебуваючи в гостях за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою між собою, в умовах дії воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, здійснили напад на ОСОБА_7 , поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, яке виразилось у нанесенні не менше 6 ударів кулаками та долонями рук в область обличчя та голови останньої, а також нанесенням ОСОБА_4 не менше 2 ударів по голові дерев'яним табуретом, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, двобічних субдуральних крововиливів, параорбітальних гематом з обох сторін, забойних саден м'яких тканин голови та обличчя, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я, що супроводжувалось вимаганням від неї грошових коштів, паролю від особистого кабінету «Приват24». У результаті нанесення потерпілій ударів в область обличчя та голови остання втратила свідомість, а ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , скориставшись непритомним станом потерпілої, незаконно заволоділи її майном, а саме: ювелірним кільцем із золота 575 проби вагою 1,44 гр. вартістю 3207,20 грн; мобільним телефоном марки «Орро» моделі «А15» вартістю 2233,33 грн; електричною комплектною м'ясорубкою марки «Mystery home>>>» моделі «MGM-2500» вартістю 1443 грн; комплектним погружним блендером марки «TEFAL» моделі «HR655» вартістю 880 грн; комплектною машинкою для підстригання волосся ЕС9915, вартість якої експертним шляхом встановити не можливо; а також іншими речами, та розпорядились ними на свій розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 7763,53 грн.
Крім цього, після вчинення розбійного нападу, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні вищевказаного будинку, діючи за попередньою змовою між собою, заздалегідь обумовленим планом, переслідуючи спільний прямий злочинний умисел, направлений на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді смерті потерпілої, з метою приховати інше кримінальне правопорушення, а саме вчинений ними розбійний напад, достовірно знаючи, що потерпіла перебуває без свідомості, намагались вчинити її вбивство шляхом підпалу житлового будинку. Так, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні кухні, скориставшись ріжковим ключем, від'єднав шланг від газового балону, після чого відкрутив вентиль, здійснивши витік та розповсюдження природнього газу по житловому будинку, після чого вийшов з даної кімнати, при цьому ОСОБА_6 у коридорі (веранді) за допомогою сірників здійснив підпалювання вінику для прибирання, який поклав на килимове покриття, після чого, переконавшись, що розпочалась пожежа, вони разом вийшли з будинку та залишили місце події, скориставшись автомобілем марки «BMW» моделі «316» д.н.з. НОМЕР_1 . Кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки пожежа не розповсюдилась по приміщенню будинку та згасла, а в результаті незначного вибуху природнього газу потерпіла не постраждала.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною четвертою статті 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, та за частиною другою статті 15, пунктом 9 частини другої статті 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство з метою приховати інше кримінальне правопорушення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Обґрунтованість обвинувачення підтверджується: протоколом огляду місця події від 11 лютого 2025 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом слідчого експерименту, проведеного із потерпілою; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімком із потерпілою; протоколами пред'явлення для впізнання речі із потерпілою; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом обшуку в автомобілі BMW 316 д.н.з. НОМЕР_1 , фактичним володільцем якого є ОСОБА_6 , з вилученням майна; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом затримання ОСОБА_4 та вилученням речей; протоколом допиту ОСОБА_4 ; протоколом слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_4 ; протоколом затримання ОСОБА_6 ; протоколом допиту ОСОБА_6 ; протоколом слідчого експерименту, проведеного із ОСОБА_6 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлене обвинувачення є обґрунтованим, тобто таким, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її обвинувачують.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлене ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень є обґрунтованим, а докази надані стороною обвинувачення на цьому етапі є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.
З ухвали слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 лютого 2025 року встановлено, що стосовно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 травня 2025 року продовжено до 04 липня 2025 року включно, з метою запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості переховуватись від суду. Наявність даного ризику вбачається з того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що у сукупності з даними про особу, зокрема тим, що обвинувачений фактично проживає без реєстрації, не працює, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, а також є раніше судимим та має незняту і непогашену судимість, створює реальну можливість ухилення від суду.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Наявність даного ризику вбачається з того, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, у тому числі свідків, надавати їм поради з урахуванням відомих йому обставин, схиляти до дачі завідомо неправдивих показань у ході судового розгляду, у тому числі за допомогою засобів зв'язку, з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявність даного ризику вбачається з того, що у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 може не виконувати або неналежно виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також може мати змогу знищити докази та речі, які могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, та на даний час ще не були вилучені.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у можливості вчинення іншого кримінального правопорушення. Наявність даного ризику вбачається з відомостей про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за умисні корисливі злочини, у тому числі за вчинення розбою, та має незняту і непогашену судимість.
Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що з метою встановлення усіх обставин, що підлягають з'ясуванню проведено низку слідчих та процесуальних дій, прийнято процесуальні рішення.
Проте, завершити розгляд питання щодо подальшого руху кримінального провадження до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо з об'єктивних причин, оскільки на даний час склад суду у Нововоронцовському районному суді не визначено та підготовче судове засідання не призначене.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що наведені вище ризики, які були підставою для обрання стосовно обвинуваченого вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати та не зменшилися, слідчий суддя дійшов висновку, що подальше тримання обвинуваченого під вартою є виправданим.
При продовженні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також відповідно до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів; можливість призначення покарання обвинуваченому в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на тривалий строк; відсутність відомостей про особливі хвороби у обвинуваченого; відсутність у нього міцних соціальних зв'язків; відсутність на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей; неодноразову судимість, у тому числі за корисливі злочини, та наявність незнятої і непогашеної судимості.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, без застосування застави.
Строк дії ухвали до 30 серпня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 07 серпня 2025 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1