Справа № 591/12093/24
Провадження № 1-кп/591/408/24
29 грудня 2025 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, працюючого на посаді директора ТОВ «ІНДУСТРІАЛ ТРАНС ГРУП», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
ОСОБА_5 , будучи військовозобов'язаним, який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , 21.10.2022 року був визнаний придатним до військової служби за результатами проходження медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 , а 22.05.2023 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 уповноваженою особою - мобістом мобілізаційного відділу ОСОБА_6 , йому вручено бойову повістку на відправку до військової частини НОМЕР_1 , в якій була вказана дата та час, а саме 27.06.2023 о 09-00 год. - прибуття до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) з метою відправки його до військової частини НОМЕР_1 для несення військової служби по мобілізації. Крім того, ОСОБА_5 , роз'яснено наслідки за ухилення від явки за повісткою без поважних причин, що полягають у притягненні до відповідальності згідно із законом.
Проте, ОСОБА_5 , діючи умисно, будучи придатним за станом здоров'я до військової служби та обізнаним про його призов під час мобілізації, з метою ухилення від призову на військову службу, без поважних причин, порушуючи вимоги ст. 65 Конституції України, положення Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 27.06.2023 о 09-00 год. для відправки до військової частини НОМЕР_1 та про причини своєї неявки не повідомив, тим самим ухилився від військової служби під час мобілізації, на особливий період.
В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що у 2009 році він був визнаний непридатним для військової служби. У 2022 році, коли йому на блокпості перший раз вручили повістку, то він наступного після цього дня з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 і пройшов лікарську комісію, на якій його було визнано придатним, не дивлячись на проблеми, які він мав зі здоров'ям. Після цього, його відпустили, рішення ВЛК він не оскаржував, бо не знав, що його можна оскаржувати. В подальшому, у 2023 році йому знову вручили повістку на блокпосту і він з'явився по цій повістці в травні 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , надав всі документи, у тому числі щодо стану здоров'я. Після цього, йому сказали йти і збирати ще документи стосовно здоров'я та прийти через місяць з такими документами. При цьому, виписали повістку. У червні 2023 року його знову зупинили на блокпосту працівники Сумського районного ТЦК та забрали повістку, яку йому надали у травні у військоматі, сказавши, що вона анульована та виписали нову. Саме через це він 27.06.2023 року не пішов до Сумського МТЦК. Крім того, в червні 2023 року він вступив до благодійного фонду «Янголи добра», представники якого запевнили його у тому, що вони подали його документи на бронювання, що йому не потрібно нікуди ходити, що вони усі питання військомату беруть на себе. Обстеження здоров'я він проходив, проте не до кінця, оскільки потребувалось робити достатньо дорогі дослідження. А після 27 червня 2023 року йому зателефонували з поліції та повідомили, що відносно нього порушена кримінальна справа.
Захисник вважав, що у ОСОБА_5 відсутня вина у вчиненні злочину, оскільки він був знятий з обліку до 2022 року. Крім того, після отримання повістки він повідомив про незадовільний стан здоров'я, і повістка, яка йому була видана для явки на 27.06.2023 - це повістка на уточнення даних, а не бойова. Пізніше ОСОБА_5 став волонтером, а потім був заброньований. Крім того, на переконання захисника, в матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про мобілізацію ОСОБА_5 . Також, захисник вважав, що прокурор, скасувавши постанову слідчого про закриття кримінального провадження з порушенням 10-денного строку, грубо порушив норми процесуального законодавства у кримінальному провадженні, через що усі докази є, згідно доктрини «плодів отруйного дерева», недопустимими.
Судом досліджено докази сторони обвинувачення, та, оцінивши кожен з таких доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що цими доказами підтверджуються обставини, зазначені в обвинувальному акті.
Так, відповідно до інформації, наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 на запит слідчого, 19.10.2009 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 визнаний непридатним за гр.13В Наказу Міністерства Оборони України від 14.08.2008 №402 (а.с. 111).
Проте, згідно довідки військово-лікарської комісії та відомостей, що містяться в обліковій картці до військового квитка, солдат ОСОБА_5 21.10.2022 пройшов медичний огляд ВЛК, визнаний здоровим та придатним до військової служби (а.с. 109, 112, 119).
З дослідженого судом корінця розписки про отримання повістки вбачається та у протоколі огляду предметів від 03.08.2023 слідчим зафіксовано відомості дослідженого ним корінця розписки повістки від 22.05.2023 про відправлення ОСОБА_5 до ВЧ НОМЕР_1 27.06.2023 о 09-00 год., в якій міститься підпис обвинуваченого (а.с.113-115).
Крім того, 27.06.2023 ОСОБА_5 був включений до Поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані та відправлені ІНФОРМАЦІЯ_4 в розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 (а.с. 110).
Також, відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_3 та копії повістки - 22.05.2023 громадянину ОСОБА_5 було вручено бойову повістку для явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 27.06.2023 для відправки його до ВЧ НОМЕР_1 , однак останній 27.06.2023 не з'явився, про причини неявки не повідомив (а.с. 107).
Допитані в судовому засіданніяк свідки працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 , що уповноважені на проведення мобілізаційних заходів (а.с. 120-125) повідомили суду відомості, аналогічні тим, що містяться у досліджених судом письмових доказах.
Зокрема, свідок ОСОБА_6 підтвердив факт спілкування та вручення ОСОБА_5 бойової повістки на відправку до військової частини, яка міститься в матеріалах справи та була надана прокурором, як речовий доказ. Також, свідок повідомив, що кожній особі, якій вручається бойова повістка, роз'яснюються наслідки неявки за повісткою без поважних причин, а саме: що настає кримінальна відповідальність, про що такі особи ставлять свої підписи. Крім того, на повістці, яка надавалась ОСОБА_5 було зазначено про відповідальність.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила, що в травні 2023 року ОСОБА_5 було вручено бойову повістку, оскільки рішенням ВЛК він визнаний придатним до військової служби, не мав бронювання та права на відстрочку, що передбачено ст.23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Також розповіла, що в подальшому саме вона направляла документи по ОСОБА_5 до поліції для притягнення останнього до відповідальності, оскільки у таких документах містились відомості, які об'єктивно вказували на наявність в його діях ознак кримінального правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що вищевказаними доказами у сукупності доведені обставини обвинувального акту.
При цьому, позиція обвинуваченого та надані стороною захисту документи (а.с. 177-209), не спростовують вищезазначених обставин та не свідчать про наявність у обвинуваченого поважних причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 у день, що був зазначений у бойовій повістці.
Так, стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункт 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу чітко визначають, які причини неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, є поважними. Зокрема, до них віднесені такі обставини, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності): перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
В даному випадку, як вбачається з документів, отриманих від оператора мобільного зв'язку за результатами тимчасового доступу, ОСОБА_5 перебував у м.Суми (а.с. 128-137).
Вступ ОСОБА_5 до Благодійної організації «Благодійний фонд ім.Михайла Борц волонтерська ініціатива Янголи Добра» відбувся з 12.06.2023 (а.с. 126-127), тобто вже після отримання ним бойової повістки. На переконання суду, обставини вступу до благодійного фонду, як і обставина отримання іншої повістки від Сумського районного МТЦК (а.с.206) не відносяться до визначених законом поважних причин, які давали право ОСОБА_5 не з'являтись за бойовою повісткою до МТЦК та СП 27.06.2023.
Водночас, такий вступ до благодійної організації, в якій, згідно з листом президента такого фонду (а.с. 120), ОСОБА_5 як волонтер себе ніяк не проявив, свідчить про те, що останній вживав заходів з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації і, відповідно, мав прямий умисел на ухилення.
Факт того, що ОСОБА_5 був до 22.10.2022 визнаний непридатним за гр.13В Наказу Міністерства Оборони України від 14.08.2008 №402, а також - надані суду медичні документи: висновки, виписки, акти оглядів тощо (а.с.181-205), які ОСОБА_5 отримував за життя, не спростовують висновків військово-лікарської комісії, яка визнала його придатним для проходження військової служби, і не звільняли обвинуваченого від обов'язку явки 27.06.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 по бойовій повістці.
У постанові ККС ВС від 28 жовтня 2025 року у справі № 608/1846/23 зроблено висновок, що твердження про незаконність висновку ВЛК не ставить під сумнів законності вручення особі бойової повістки та наявності в його діях складу кримінального правопорушенням, передбаченого ст. 336 КК України, оскільки такий висновок сторона захисту не оскаржила в установленому законом порядку.
Крім того, необґрунтованою є позиція сторони захисту про те, що прокурором не надано доказів мобілізації обвинуваченого, оскільки сукупністю наданих прокурором доказів підтверджується те, що: 1) ОСОБА_5 був визнаний придатним до військової служби відповідним висновком ВЛК; 2) після визнання придатним ОСОБА_5 була вручена повістка про явку для відправки у військову частину, про що мається підпис обвинуваченого у корінці такої повістки; 3) ОСОБА_5 27.06.2023 без поважних причин не явився на дату, яка зазначена була у повістці.
Сукупність таких обставин, що підтверджені належними і допустимими доказами, свідчить про те, що ОСОБА_5 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, за що передбачена відповідальність за ст.336 КК України, а твердження обвинуваченого про те, що йому була вручена повістка на уточнення даних, а не бойова - є лише версією захисту, яка суперечить встановленим у провадженні обставинам та підтвердженим доказам.
Також суд вважає, що відсутні підстави для визнання доказів у кримінальному провадженні недопустимими та для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» через те, що прокурор скасував постанову слідчого про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 після закінчення 10-денного строку, оскільки саме по собі вчинення прокурором таких дій і прийняття рішення про скасування постанови слідчого поза межами 10-денного строку не є істотним порушенням і не тягне автоматичного визнання зібраних доказів недопустимими.
Що стосується тверджень захисника про відсутність в діях його клієнта умислу на вчинення кримінального правопорушення, то слід зазначити про таке.
Із суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України передбачає тільки прямий умисел.
Прямим умисел є тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).
Усвідомлення суб'єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є шкідливим для суспільства.
Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
В даному випадку наявні в матеріалах кримінального провадження докази, підтверджують те, що поведінка обвинуваченого була спрямована на ухилення від призову.
Так, за встановлених судом обставин, ОСОБА_5 , перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з'явитися о 09-00 27 червня 2023 року для проходження військової служби у зв'язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, не з'явився за викликом. При цьому, як зазначалось вище, ОСОБА_5 вступив до благодійного фонду вже після отримання бойової повістки, ніяким чином себе не проявляючи в такому фонді як волонтер. Вказане свідчить про наявність умислу уникнути самого призову за мобілізацією.
Крім того, не свідчить і про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, і та обставина, що ОСОБА_5 вже під час проведення досудового розслідування по даній справі отримав бронювання, оскільки такої обставини не існувало на час вчинення ним кримінального правопорушення.
Доводи обвинуваченого про те, що на момент розгляду справи в суді він отримав статус заброньованої особи, не впливають і на кваліфікацію його діяння. Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, було закінчене 27.06.2023 року в момент, коли обвинувачений, будучи придатним до служби та не маючи законної відстрочки, умисно ухилився від відправлення до військової частини.
Факт отримання правового статусу, що надає відстрочку, після вчинення злочину, не може слугувати підставою для його виправдання або зміни кваліфікації.
За таких обставин, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ст. 366 КК України, оскільки останній будучи військовозобов'язаним ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, дані про його особу, який є не судимий, на обліку в диспансерах не перебуває, за місцем роботи має позитивні характеристики, отримав бронювання до 11.02.2026.Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що в даному випадку слід призначити покарання в межах санкції статті у мінімальному розмірі - у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.100 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів у справі.
Керуючись ст. ст. 100, 368, 370 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.336 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді 3 років позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 слід обчислювати з дня його затримання для відбування покарання за даним вироком.
Речові докази: оригінал розписки про отримання повістки на відправлення до ВЧ НОМЕР_1 , - після набрання вироком законної сили залишити зберігатись в матеріалах судової справи №591/12093/24 - на а.с.115.
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми, а для засудженого - з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1