1Справа № 335/11431/25 2/335/4639/2025
19 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Д.С., представника відповідача Говорова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя клопотання представника позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Ухвалою суду від 25.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
11.12.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого, представник не погоджуючись із доводами позивача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
15.12.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому міститься клопотання про витребування доказів, за яким представник просить суд поновити строк для подання клопотання про витребування доказів; витребувати уАкціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» (Код ЄДРПОУ14360570), дата запису в Державному реєстрі банків 05.08.2021. Ліцензія НБУ №22 від 05.10.2011 р., Юридична адреса Україна, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, Інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 07.02.2023 року; Інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку НОМЕР_2 ; Інформацію про надходження 07.02.2023 року на картковий рахунок НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 10500,00 грн. Вказані докази, на думку представника позивача є необхідними для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та просив розглядати справу за відсутності представника.
17.12.2025 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких представник заперечує стосовно поновлення пропущеного строку та задоволення даного клопотання про витребування доказів та просить відмовити в задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про витребування доказів.
Дослідивши матеріали справи та клопотання представника позивача про витребування доказів, суд дійшов наступного висновку.
Положенням ст. 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з власної ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду.
Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Таким чином, законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.
У будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.
Суд зауважує, що в клопотанні не наведено причин та обставин, які б були об'єктивно непереборними, та не залежали від волевиявлення представника позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання клопотання про витребування доказів, та які б були підтвердженні належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі №9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Враховуючи те, що представником позивача пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів та у клопотанні не наведено причин та не вказано обґрунтованих обставин неможливості їх подання у встановлений строк, що не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для позивача для подання клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 84,258 -261 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника позивача про витребування доказів - залишити без розгляду.
Відкласти розгляд справи на 26 січня 2026 року о 09 год. 30 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Воробйов