Справа №333/10788/24
Провадження №3/333/379/25
Іменем України
06 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч.1 ст.130, ч.1 ст.139 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №185431 від 30.11.2024 року, 30.11.2024 року, о 07 год. 40 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Peuget 308», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Космічній, буд.78А в м. Запоріжжі, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагувала на її зміну, чим порушила вимоги п.2.3б ПДР України, внаслідок чого здійснила наїзд на електроопору та дерево. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб та електроопора отримали механічні пошкодження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №185436 від 30.11.2024 року, 30.11.2024 року, о 07 год. 40 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Peuget 308», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Космічній, буд.78А в м. Запоріжжі, порушивши вимоги п.2.3б ПДР України, здійснила зіткнення з електроопорою, пошкодивши її.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №185446 від 30.11.2024 року, 30.11.2024 року, о 07 год. 40 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Peuget 308», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Космічній, буд.78А в м. Запоріжжі, являючись учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце пригоди, чим порушила вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №185457 від 30.11.2024 року, 30.11.2024 року, о 07 год. 40 хв., ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Peuget 308», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Космічній, буд.78А в м. Запоріжжі, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. На пропозицію інспектора поліції щодо проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі), ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
17.12.2024 року справи відносно ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124, ч.1 ст.130, ч.1 ст.139 КУпАП з Управління патрульної поліції Запорізької області надійшли до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
27.02.2025 року постановою суду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124, ч.1 ст.139 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , були об'єднанні в одне провадження з єдиним номером справи №333/10791/24 (провадження №3/333/380/25).
06.11.2025 року постановою суду справа №333/10791/24 за ст.ст. 122-4, 124, ч.1 ст.139 КУпАП стосовно ОСОБА_1 об'єднана в одне провадження зі справою №333/10788/24 за ч.1 ст.130 КУпАП, та об'єднаній справі присвоєно єдиний унікальний номер 333/10788/24 (провадження №3/333/379/25).
У судові засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином повідомлялася у встановленому законом порядку.
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд направляв ОСОБА_1 повістки на адресу, зазначену у протоколах про адміністративні правопорушення ( АДРЕСА_1 ), рекомендовані повідомлення повернуто до суду без вручення адресату.
Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 була повідомлена про складення відносно неї вказаних протоколів та попереджена про розгляд справ у Комунарському районному суді м. Запоріжжя, однак від підпису у відповідній графі протоколів відмовилася.
Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знала про наявність стосовно неї в суді справ про адміністративні правопорушення, але не з'являлася на поштове відділення для отримання поштової кореспонденції суду, рівно як і особисто не доклала зусиль, щоб дізнатися про дату судового розгляду.
Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що остання зловживає своїми правами, а її неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справ і впливає на розумні строки їх розгляду, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд враховує практику Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 23.08.2018 року у справі №11-237сап18, згідно якої право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.
Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 124, 130 та 139 КУпАП не є обов'язковою.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов до такого.
Як вбачається зі змісту ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення конкретною особою.
Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення: ЕПР1 №185431, ЕПР1 №185436, ЕПР1 №185446 та ЕПР1 №185457 від 30.11.2024 року вбачається, що всі вони складені стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Всі письмові докази, долучені до вказаних протоколів, оформлені стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас, з досліджених судом відеозаписів (відеофайли ЕПР1 №185431, ЕПР1 №185436, ЕПР1 №185446 та ЕПР1 №185457 від 30.11.2024 року), якими зафіксовано оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.122-4, 124, 130 та 139 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , з'ясовано, що особу правопорушниці встановлено не було.
За положеннями пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», є:
а) паспорт громадянина України;
б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
в) дипломатичний паспорт України;
г) службовий паспорт України;
ґ) посвідчення особи моряка;
д) посвідчення члена екіпажу;
е) посвідчення особи на повернення в Україну;
є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Під час спілкування з поліцейськими, особа, стосовно якої були складені протоколи про адміністративні правопорушення, називалася спочатку « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », а потім (час: 58:49) назвалася « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
При цьому, особа, стосовно якої складалися протоколи про адміністративні правопорушення, жодного документу, що посвідчує її особу, співробітникам поліції не пред'явила.
Під час судового розгляду судом не встановлено на підставі яких документів були складені протоколи про адміністративні правопорушення саме відносно ОСОБА_1 .
З відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що працівники патрульної поліції також довго не можуть встановити особистість жінки, яка нібито була за кермом автомобіля і сумніваються, що це особа ОСОБА_1 .
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення встановлення особи є обов'язковим і здійснюється шляхом перевірки документів (паспорт, посвідчення) або, якщо особа їх не має чи відмовляється надавати, шляхом адміністративного затримання, яке може тривати до 3 годин.
У даному випадку поліцейськими заходи адміністративного затримання з метою встановлення особи не вживалися.
Таким чином, матеріали справи про адміністративні правопорушення, складені за ст.ст.122-4, 124, 130 та 139 КУпАП, не містять належних доказів на підтвердження особи, якій вони інкримінуються, зокрема ОСОБА_1 .
Вважаю, що порушення, допущені поліцейськими під час складання вказаних вище протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , мають важливе значення в контексті реалізації права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що у цій справі відсутні належні, достатні і допустимі докази, а також поза розумним сумнівом, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй адміністративних правопорушень.
Згідно з п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі, зокрема, відсутності складу адміністративного правопорушення, тому, вважаю за необхідне провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрити.
Враховуючи, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку суду, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124, 130 та 139 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 122-4, 124, 130, 139, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.122-4, 124, 130 та 139 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод