Справа 333/11587/25
Провадження 3/333/3829/25
Іменем України
25 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжі, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
05.10.2025 року, о 08 год. 00 хв. ОСОБА_1 , у Космічному (Комунарському) районі м. Запоріжжя в районі бази «Домаха» на річці Дніпро здійснював незаконний лов риби з берега забороненим знаряддям лову - сіткою, довжиною 70 м., висотою 1,5 м, віч. 50 мм., чим порушив вимоги ст.63 ЗУ «Про тваринний світ» та п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства.
08.12.2025 року справа відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП, надійшла з Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль).
У судове засідання, призначене на 25.12.2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд направляв ОСОБА_1 судову повістку на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, яку останній отримав особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявка у судове засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки її розгляду, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до висновку, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:
- даними, встановленими, протоколом про адміністративне правопорушення серія ЗА №000877 від 05.10.2025 року, згідно якого встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно з якими останній фактично підтвердив викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини;
- даними розрахунку матеріальної шкоди (згідно такс, затверджених постановою КМУ №1042 від 29.09.2023 року), згідно з якими шкода за незаконний вилов риби (плітка - 4 екз., карась - 2 екз.) становить 9 418 гривень;
- даними опису майна (знарядь лову), вилучених у особи, яка притягується до адміністравтиної відповідальності від 05.10.2025 року, згідно яких у ОСОБА_1 вилучено знаряддя лову - сітку;
- даними акту випущених водних біоресурсів від 05.10.2025 року, згідно з якими вилучені у ОСОБА_1 водні біоресурси (риба: карась - 2 екз., плітка - 4 екз.) випущені у живому неушкодженому виді в природне середовище.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86). Зазначені вище докази вважаю, що відповідають вказаним критеріям.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП - грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову).
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено клопотання про вирішення судом питання щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої рибному господарству України.
У вказаному клопотанні начальник Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області Зіпайлов М. просить суд вирішити питання про стягнення з ОСОБА_1 шкоди, завданої рибному господарству України у розмірі 9418 грн. 00 коп. на користь держави Україна.
В даному випадку вважаю, що відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання, враховуючи таке.
Згідно вимог ст.40 КУпАП якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення Законодавства України про охорону навколишнього природнього середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями п. 1.1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.
Відповідно до ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно з ч.2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до Закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог Законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно закону.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до вимог ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими Законами.
Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища встановлені в статтях 15, 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції яких віднесено здійснення координації діяльності відповідних, спеціально уповноважених, державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням Законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням Законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної ради в користь зведеного бюджету, із якого органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.
Так, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України віл 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджена класифікація доходів бюджету, зокрема, код класифікації доходів бюджету для грошових стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності 24062100.
Таким чином, грошові стягнення за шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, мають стягувати саме відповідні міські територіальні громади.
В даному випадку ОСОБА_2 просить стягнути шкоду на рахунок, отримувачем якого є ГУК у Зап. обл./ТГ смт Кушугум, тобто фактично на користь територіальної громади смт. Кушугім. Водночас, адміністративне правопорушення було скоєно на території Космічного району (стара назва Комунарський) м. Запоріжжя, тобто Запорізької територіальної громади.
Крім того, суд враховує, що фактично шкода рибному господарству завдана не була, так як відповідно до акту випущених водних біоресурсів від 05.10.2025 року, вилучені у ОСОБА_1 водні біоресурси (риба: карась - 2 екз., плітка - 4 екз.) випущені у живому неушкодженому виді в природне середовище.
Також, суд звертає увагу, що постановою КМУ від 29.09.2023 №1042 затверджені Такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів. Дана постанова містить вичерпний перелік видів водних біоресурсів, за незаконний вилов яких обраховується матеріальна шкода, що заподіюється рибному господарству України. Серед вказаного переліку видів водних біоресурсів відсутня така риба як «Карась», «Плітка», зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. У вказаній постанові містяться інші схожі, але відмінні, види: «Карась сріблястий» та «Морський карась (ласкир)»; «Тараня (плітка звичайна)».
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 85, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. (Отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Номер рахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Адміністративні штрафи та інші санкції),з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення (сітки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.). Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001.Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя Р.С. Холод