Справа №587/1092/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черних О. М.
Номер провадження 33/816/908/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
08 грудня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання - Авраменко Д.А., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зал Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кирилкіна Р.О. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 09 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 09 червня 2025 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 26.02.2025 року близько 17-49 години в с. Н.Сироватка по вул. Сумська, Сумського району Сумської області, керував транспортним засобом Volkswagen Transportet д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці (перелазив з водійського сидіння на пасажирське), різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кирилкін Р.О., подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Сумського районного суду Сумської області від 09 червня 2025 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що матеріали справи не містять підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Автомобіль знаходився в нерухомому стані.
Зазначав, що відео, яке долучено поліцейськими до матеріалів справи не фіксує ні зупинку авто працівниками поліції, ні перебування ОСОБА_1 за кермом, а також не є безперервним.
Стверджував, що суд безпідставно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_2 , який був допитаний в судовому засіданні та надав послідовні та логічні покази про те, що він перебував за кермо автомобіля.
Наголошував про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав.
Вказував, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому за приписами ч.3 ст.266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а не поліцейськими, які склали протокол.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зал Д.О., який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали даної справи, відеофайли та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 257169 від 26.02.2025 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1);
- рапортом в якому зафіксована подія адміністративного правопорушення (а.с. 3)
- відеозаписами з відеореєстраторів поліцейських, на яких зафіксована подія та процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема з відеозаписів вбачається, що поліцейськими був зупинений транспортний засіб у зв'язку з тим, що не був підсвічений номерний знак, коли поліцейські підійшли до авто, водій переліз на пасажирське сидіння. До поліцейських підходить військовий і каже, що за кермом перебував він. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому медичному закладі, на що він відмовився. Після чого йому були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції та ст.268 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення. (а.с.4)
Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5.ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Щодо доводів апелянта про те, що матеріали справи не містять підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то їх апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що коли поліцейські підійшли до транспортного засобу, який зупинився, з нього ніхто не вийшов, а водій перелазить на пасажирське сидіння.
Щодо доводів апелянта про те, що відеозапис не є безперервним, то їх апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки наданими суду відеозаписами зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, які чітко вказують на ОСОБА_1 як на правопорушника, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Твердження апелянта про те, що суд безпідставно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_2 , який був допитаний в судовому засіданні та надав послідовні та логічні покази про те, що він перебував за кермом автомобіля, апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки суд надав оцінку вказаним показам свідка та зазначив, що їх пояснення викликають сумнів в їх достовірності, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції та ст.268 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому за приписами ч.3 ст.266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а не поліцейськими, які склали протокол, апеляційний суд зазначає наступне.
За змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Як було встановлено, у даному випадку військовослужбовець ОСОБА_1 був виявлений 26 лютого 2025 року близько 17-49 години в АДРЕСА_2 у стані алкогольного сп'яніння, тобто поза межами території будь-якої військової частини.
У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія представника військової служби правопорядку не повинні запрошувати.
Суд зазначає, що об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов'язку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до п. 2.5 ПДР України, і вони, як і всі особи, що керують транспортними засобами на території України зобов'язані дотримуватися ПДР.
Таким чином, співробітниками поліції була дотримана процедура огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , передбачена ст. 266 КУпАП, а також вірно кваліфіковані його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про те, що в постанові суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан наркотичного сп'яніння, апеляційний суд зазначає, що дійсно таке порушення має місце, але апеляційний суд вважає його опискою, яка може бути виправлена згідно з положеннями ст. 379 КПК України.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом з технічних засобів відеозапису працівників поліції
Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 09 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кирилкіна Р.О. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.