Справа №766/2263/25
н/п 1-кп/766/3273/25
про здійснення спеціального судового провадження
16.07.2025
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
?прокурора - ОСОБА_3 ,
?обвинуваченого - ОСОБА_4 (не з'явився, належним чином повідомлений),
?захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
?представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020230240000634від 24.04.2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Київ, громадянина України, місто реєстрації згідно з обвинувальним актом: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вченні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 364-1 Кримінального кодексу України (надалі - КК України),
На розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває обвинувальний акт і доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020230240000634від 24.04.2020 року за обвинуваченнямОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 364-1 КК України.
16.07.2025 року під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого.
І. Обґрунтування та підстави клопотання, позиції сторін
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме у зловживанні повноваженнями, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди громадським інтересам та спричинило тяжкі наслідки.
08.02.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру та вручено останньому повістки про виклик на 15.02.2022, 18.02.2022, 22.02.2022 до СУ ГУНП в Херсонській області, для участі в проведенні слідчих дій.
09.02.2022 до Херсонського міського суду Херсонської області спрямовано клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 . Однак, будучи належно поінформованим про дату та час судових засідань 15.02.2022, 18.02.2022, 22.02.2022 підозрюваний ОСОБА_4 до слідчого судді не з'явився.
03.03.2022 у зв'язку із тим, що підозрюваний ОСОБА_4 ухиляється від слідства, його місце знаходження невідоме, останнього оголошено в розшук.
В рамках кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 перебуває за межами України з 09.03.2024 (рапорт оперативного працівника УСР в Херсонській області).
07.05.2024 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук.
16.01.2025 газеті «Урядовий кур'єр» (№13) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістки про виклик ОСОБА_4 на 20.01.2025, 21.01.2025 та 22.01.2025 до слідчого СУ ГУНП в Херсонській області для проведення слідчих та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні №12020230240000634.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення слідчих (розшукових) дій, однак до слідчого СУ ГУНП в Херсонській області не з'явився, про причини неявки не повідомив.
22.01.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020230240000634 відновлено.
31.01.2025 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва задоволено клопотання слідчого погодженого прокурором та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.01.2025 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020230240000634 за ч. 2 ст. 364-1 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_4 (про прийняття даного рішення 04.04.2025 здійснено відповідну публікацію у газеті «Урядовий кур'єр» (№26) та 31.01.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора).
З метою належного виклику та повідомлення ОСОБА_4 про проведення слідчих та процесуальних дій, повістки про його виклик з роз'ясненням необхідності явки до слідчого для проведення слідчих та інших процесуальних дій (допиту, початок та закінчення спеціального досудового розслідування тощо) публікувалися на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр». Зазначений спосіб повідомлення підозрюваний ОСОБА_4 відповідно до положень КПК України вважається належним ознайомленням його зі змістом виклику.
Зокрема, про завершення спеціального досудового розслідування та необхідність прибути до слідчого 10.02.2025, 11.02.2025 та 12.02.2025 для вручення обвинувального акту, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 05.02.2025 повідомлено захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , здійснено відповідну публікацію у газеті «Урядовий кур'єр» (№27) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, 12.02.2025 слідчим через «Укрпошту» за останнім відомим місцем проживання обвинуваченого направлено рекомендованого листа з копією обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
За результатами досудового розслідування, яке проводилось відповідно до глави 24-1 КПК України, 12.02.2025 у кримінальному провадженні складено обвинувальний акт, який направлено до Херсонського міського суду Херсонської області.
При цьому, ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, що стосовно нього проводиться досудове розслідування, оголошено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, продовжує переховуватись від органів слідства та суду.
Згідно рапорту оперативного працівника УСР в Херсонській області від 05.05.2025 обвинувачений ОСОБА_4 09.03.2024 перетнув державний кордон через ПП «Устилуг» та на даний час перебуває за межами України.
Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора, у зв'язку із відсутністю достатніх доказів, наданих стороною обвинувачення про оголошення обвинуваченого ОСОБА_4 у міжнародний розшук, у т. ч. через відсутність підтверджуючих документів з Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, як основної підстави для надання судом дозволу на здійснення спеціального судового провадження.
Після оголошеної Судом перерви з розгляду зазначеного клопотання прокурором надано додаткові пояснення, згідно з якими сторона обвинувачення вважає заперечення сторони захисту необґрунтованими, а клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Основним завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного була застосована належна правова процедура. Такою процедурою стосовно підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуває за кордоном, є його притягнення до кримінальної відповідальності заочно.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України визначає підстави та процедуру оголошення особи, яка є стороною кримінального провадження у розшуку.
Поняття «міжнародний розшук» нормативно закріплене в ч. 6 ст. 193 КПК України, та зазначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
З метою встановлення місцеперебування розшукуваної особи органами національного центрального бюро Інтерполу може бути ініційоване питання про внесення особи до бази розшуку та присвоєння їй відповідного кольору картки (тобто дій, які необхідно вчини відносно цієї особи в разі встановлення її місцезнаходження). Це є підставою для внесення відомостей про розшукувану особу до системи міжнародного розшуку. Однак інформаційна система Інтерполу є не єдиним засобом з метою організації підозрюваних, обвинувачених або зниклих осіб, оскільки вказані дії можуть також реалізовуватися в рамках укладених конвенцій і міжнародних договорів про взаємну допомогу в кримінальних справах.
Міжнародне право не визначає спеціальної процедури оголошення в міжнародний розшук, оскільки питання кримінального провадження є предметом національного правового регулювання.
Міжнародний розшук є різновидом розшуку, який закріплений ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. Таким чином, момент оголошення особи в міжнародний розшук пов?язується із моментом прийняття відповідної постанови.
Тобто, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення відповідної постанови, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови, що, є достатнім для підтвердження факту оголошення підозрюваного у міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Вищого антикорупційного суду від 01.04.2025 (справа №991/11115/23), Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.07.2022 (справа №991/2277/22), а також в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 08.02.2024 (справа №752/19757/23).
Зокрема, в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 01.04.2025 зазначено, що за змістом ст. 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не оголошена у міжнародний розшук, а може свідчити, що такий розшук не здійснюється цією організацією, але у цьому випадку компетентні органи відповідної країни для здійснення розшуку мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод. Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.
Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про неоголошення особи у міжнародний розшук, оскільки з наявністю/відсутністю такої інформації КПК не пов'язує можливість/неможливість оголошення особи у розшук (міжнародний розшук).
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у своєму рішенні від 28.07.2022 наголосила, що чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов'язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. У подальшому (після оголошення розшуку підозрюваного) його здійснення може бути доручено оперативним підрозділам (ч. 3 ст. 281 КПК України).
З аналізу зазначеної статті вбачається, що факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення ч.1 ст.297-4 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов'язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, проте не зобов'язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук. За таких обставин постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрювану особу такою, що оголошена міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281, ч.1 ст. 297-4 КПК України.
Отже, прокурор вважає, що притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, не надається можливим, але при цьому наявні достатні підстави для проведення у даному кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого спеціального судового провадження.
ІІ. Мотиви Суду
Вирішуючи клопотання сторони обвинувачення Суд звертає увагу на таке.
За містом приписів частини третьої ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
За наявності таких обставин, за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Положеннями частини п'ятою ст. 139 КПК України, зокрема, передбачено, що ухилення від явки на виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального судового провадження.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що кримінальним процесуальним законодавством України встановлено вичерпний перелік правових підстав, за сукупністю яких можливе здійснення спеціального судового провадження, а саме:
особа, щодо якої ставиться питання про здійснення спеціального судового провадження, повинна обвинувачуватися у вчиненні певних видів злочинів, які передбачені ст. 297-1 КПК України;
обвинувачений має бути або вважатися відповідно до закону обізнаним про розпочате щодо нього кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених ст. 297-1 КПК України;
обвинувачений має переховуватися від суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або бути оголошеним у міжнародний розшук.
Щодо обвинувачення особи у вчиненні певних видів злочинів.
Відповідаючи на питання щодо наявності у ОСОБА_4 статусу обвинуваченого Суд керується нормою частини другої ст. 42 КПК України, відповідно до якої обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020230240000634від 24.04.2020 року за обвинуваченнямОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області 12.02.2025 року, а отже, ОСОБА_4 у даному провадженні має статус обвинуваченого.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 364-1 КК України, а саме у зловживанні повноваженнями, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди громадським інтересам та спричинило тяжкі наслідки.
Відповідно до приписів частини другої ст. 297-1 КПК України, обвинувачення особи у вчиненні злочинів, передбачених ст. 364-1 КК України надає можливість Суду здійснювати судовий розгляд за відсутністю такого обвинуваченого, тобто здійснювати спеціальне судове провадження.
Щодо підтвердження обізнаності обвинуваченого про те, що відносного нього розпочате кримінальне провадження.
Вирішуючи питання обізнаності обвинуваченого про розпочате відносно нього кримінальне провадження, Суд зважає на таке.
Відповідно до частини третьої ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини другої ст. 7 КПК України сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
За міжнародними стандартами, відповідно до Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19 січня 1973 року «Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого» розгляд може бути проведений у відсутності обвинуваченого:
- за умови своєчасного повідомлення особи про проведення розгляду і надання йому достатнього часу для підготовки захисту;
- наявності підтвердження про фактичне отримання такого повідомлення;
- за умови проведення розгляду в загальному порядку і наданні захисту права втручатися в цей процес;
- за умови забезпечення надання особі судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду, і обчислення термінів на оскарження з моменту вручення такого рішення;
- за умови надання особі права на оскарження судового рішення;
- за умови забезпечення права особи на повторне проведення розгляду в загальному порядку, якщо його відсутність була викликана наявністю поважних причин, про які він не міг повідомити уповноважені органи
Відповідно до частини п'ятої ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
За таких підстав Суд вважає, що кримінальне процесуальне законодавство покладає на суд обов'язок щодо здійснення судового контролю за діями сторони обвинувачення в частині дотримання нею прав обвинуваченого на захист, доступу до правосуддя тощо під час проведення спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження.
Відтак, Суду необхідно з'ясувати, чи можливо стверджувати, що ОСОБА_4 знав про кримінальне переслідування, спеціальне досудове розслідування (після надання слідчим суддею дозволу на його здійснення), що здійснювалось відносно нього, і теперішнє судове провадження настільки, щоб мати можливість прийняти рішення або відмовитися від свого права постати перед судом, або ухилитися від правосуддя.
В згаданому контексті Суд звертає увагу перш за все на дотримання стороною обвинувачення порядку офіційного сповіщення обвинуваченого про заходи, які до нього здійснюються.
За змістом приписів частини восьмої ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з вимогами цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Виходячи із загальних положень КПК Суд вважає, що на стадії досудового розслідування є достатнім для дотримання права обвинуваченого на доступ до правосуддя повідомлення його в порядку частини восьмої ст. 135 КПК про:
початок відносно нього спеціального досудового розслідування,
підозру,
виклик на допит як підозрюваного,
завершення відносно нього досудового розслідування,
відкриття матеріалів кримінального провадження,
складений відносно нього обвинувального акта і направлення його до суду.
Крім того, однією з підстав для ухвалення рішення про спеціальне судове провадження є неприбуття на виклик суду без поважної причини більш як два рази.
Як вбачається з досліджених матеріалів, 08.02.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру та вручено останньому повістки про виклик на 15.02.2022, 18.02.2022, 22.02.2022 до СУ ГУНП в Херсонській області, для участі в проведенні слідчих дій.
09.02.2022 до Херсонського міського суду Херсонської області спрямовано клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 . Однак, будучи належно поінформованим про дату та час судових засідань 15.02.2022, 18.02.2022, 22.02.2022 підозрюваний ОСОБА_4 до слідчого судді не з'явився.
03.03.2022 у зв'язку із тим, що підозрюваний ОСОБА_4 ухиляється від слідства, його місце знаходження невідоме, останнього оголошено в розшук.
07.05.2024 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук.
Крім того, шляхом розміщення оголошення в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 було повідомлено про:
виклик для проведення слідчих та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні №12020230240000634від 24.04.2020 року на 20, 21, 22 січня 2025 року до слідчого СУ ГУНП в Херсонській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 64 («Урядовий кур'єр» №13 (7938) від 16.01.2025);
здійснення щодо нього спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020230240000634від 24.04.2020 року відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.01.2025 року (справа №487/3271/24, н/п 1-кс/487/1075/25) («Урядовий кур'єр» №26 (7951) від 04.02.2025);
завершення спеціального досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження №12020230240000634від 24.04.2020 року («Урядовий кур'єр» №27 (7952) від 05.02.2024);
виклик для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та вручення обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні №12020230240000634від 24.04.2020 рокуна 10, 11, 12 лютого 2025 року об 09 год. 00 хв. до слідчого СУ ГУНП в Херсонській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 64 (каб. 20) («Урядовий кур'єр» №27 (7952) від 05.02.2025).
Крім того, під час судового провадження ОСОБА_4 було повідомлено про:
виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 03.04.2025 о 13 год 00 хв з розгляду кримінального провадження №12020230240000634від 24.04.2020 року(«Урядовий кур'єр» №63 (7988) від 26.03.2025);
виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 30.04.2025 о 11 год 30 хв з розгляду кримінального провадження №12020230240000634від 24.04.2020 року(«Урядовий кур'єр» №84 (8009) від 24.04.2025);
виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 27.05.2025 о 13 год 30 хв з розгляду кримінального провадження №12020230240000634від 24.04.2020 року(«Урядовий кур'єр» №101 (8026) від 20.05.2025).
Крім того, повістки про виклик направлялися засобами поштового зв'язку за останнім відомим місцем реєстрації (проживання) обвинуваченого.
Проте, будучи викликаним належним чином як до органів досудового розслідування, так і до Херсонського міського суду Херсонської області в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 у призначений час та місце без поважних причин не з'явився і про причини своєї неявки не повідомив.
Отже, за викладених обставин, враховуючи вимоги ст. 135 КПК України, Суд вважає, що обвинувачений належним чином повідомлений про те, що відносно нього здійснюється кримінальне переслідування, а відтак такі обставини надають можливість Суду ухвалити рішення про здійснення спеціального судового провадження за відсутністю обвинуваченого.
Щодо переховування обвинуваченого з метою ухилення від кримінальної відповідальності
Вирішуючи питання щодо переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, Суд враховує практику Верховного Суду України, закріплену в постанові від 19.03.2015 у справі №5-1кс15 (абзац 2 пункт 6), відповідно до якої під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).
Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.
Абзац 4 пункту 6 постанови зазначає, що при з'ясуванні того, які дії особи мають визначатися юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба врахувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку.
Суд бере до уваги зазначену позицію Верховного Суду України, при цьому вважає, що факт ухилення від суду буде і тоді, коли обвинувачений перебуває поза межами території України, в тому числі, на тимчасово окупованій території чи території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, і не з'являється на виклики суду без поважних причин.
До клопотання прокурора приєднано копію постанови заступника начальника СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_7 від 03.03.2022 року про оголошення розшуку підозрюваного у кримінальному провадженні №12020230240000634від 24.04.2020 року, проведення якого доручено співробітникам УСР в Херсонській області ДСР НП України.
Також матеріали клопотання містять копію постанови слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_8 від 07.05.2024 року про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного у кримінальному провадженні №12020230240000634від 24.04.2020 року, проведення якого також доручено співробітникам УСР в Херсонській області ДСР НП України.
Відповідно до рапорту оперативного працівника УСР в Херсонській області від 05.05.2025 обвинувачений ОСОБА_4 09.03.2024 перетнув державний кордон через ПП «Устилуг» та на даний час перебуває за межами України.
Відповідно до частини першої ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Дослідивши зазначені постанови про оголошення розшуку підозрюваного в сукупності з іншими матеріалами клопотання, Суд не ставить під сумнів обґрунтованість цієї постанови, а тому вважає доведеним те, що обвинувачений, будучи обізнаним (належним чином повідомленим) про наявність щодо нього кримінального провадження, переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, на що вказує його не з'явлення до суду з часу надходження обвинувального акта та призначення підготовчого судового засідання.
Наведені обставини, на переконання Суду, свідчать про відмову обвинуваченого від права на доступ до правосуддя, а саме бути присутнім на судових засіданнях (предстати перед судом), від права на захист, а саме обирати на власний розсуд спосіб захисту.
З огляду на викладене, Суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора і ухвалення рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020230240000634від 24.04.2020 року.
З цих підстав,
керуючись статтями 135 (ч.8), 139 (ч.5), 297-1, 323, 369, 370, 372, 376, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
1. Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченогоОСОБА_4 - задовольнити.
2. Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №12020230240000634від 24.04.2020 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 364-1 КК України.
3. Повідомити обвинуваченого ОСОБА_4 про ухвалене рішення про здійснення стосовно нього спеціального судового провадження шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду. Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_4 , процесуальні документи та інформацію про них надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
4. Роз'яснити учасникам кримінального провадження, що у разі якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з'явиться або буде доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
СуддяОСОБА_1