Справа № 508/1059/25
Номер провадження 2-н/508/24/25
29 грудня 2025 року селище Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., ознайомившись з матеріалами заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за споживання природного газу,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за споживання природного газу.
Ознайомившись з заявою та доданими до неї матеріалами, суддя доходить до висновку про відмову у видачі судового наказу, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути заборгованість за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Миколаївського районного суду Одеської області.
Матеріали справи містять Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, згідно якої ОСОБА_1 є власником об'єкту житлової нерухомості за вищевказаною адресою.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, оскільки предметом позову є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
За наведених обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.
Зі змісту судового наказу встановлено, що послуга споживання природного газу ОСОБА_1 надавалась за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Овідіопольської селищної ради Одеського району, Одеської області, яка знаходиться під юрисдикцією Овідіопольського районного суду Одеської області.
Вказані обставини свідчать про те, що заяву про видачу судового наказу подано з порушенням правил виключної підсудності, а тому вона не підсудна Миколаївському районному суду Одеської області.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням підсудності.
За вказаних обставин, беручи до уваги, що заявником при поданні заяви про видачу судового наказу порушено правила підсудності, доходжу до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 165, 259-261 ЦПК України, -
постановив:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за споживання природного газу.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Апеляційні скарги на ухвалу можуть бути подані протягом 15 днів з дня її складення через суд першої інстанції до Одеського апеляційного суду або безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитро БАНТАШ