Справа № 127/39501/25
Провадження № 1-кс/127/15193/25
Іменем України
19 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці, у залі суду, клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Старший слідчий СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000435 від 21.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність накладення арешту на майно, вилучене 16.12.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання першого заступника генерального директора КП «Вінницяоблтеплоенерго» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання також не з'явились, однак, як зазначено у заяві слідчого ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду клопотання особи, у яких вилучено майно, повідомлялась слідчим.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
До заходів забезпечення кримінального провадження віднесено накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).
Згідно з частиною третьою статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000435 від 21.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що посадовими особами КП «Вінницяоблтеплоенерго» та ТОВ «Білінг-трейд сервіс» організовано та запроваджено схему привласнення державних коштів, що передбачає постачання комунальному підприємству паливної тріски та дров'яної деревини із заниженням її фактичних обсягів та за завищеними цінами.
Проведеним досудовим розслідуванням установлено, що упродовж 2023-2025 років КП «Вінницяоблтеплоенерго» укладено прямі договори на закупівлю дров'яної сировини у ТОВ «Білінг-трейд сервіс» за завищеною ціною, зокрема:
-у 2023 році поставлено 84 м? дров паливних в колотому вигляді (2 495 грн./1 м?) на загальну суму 209 580 грн, 959,5 м? паливної тріски м'яких порід деревини (900 грн./1 м?) на загальну суму 863 550 грн, 6 082,5 м? тріски паливної твердих порід деревини (1 250 грн./1 м?) на загальну суму 7 603 149 грн.
-у 2024 році поставлено 400 м? дров паливних в колотому вигляді (2 495 грн./1 м?) на загальну суму 959 856 грн, 16 522 м? паливної тріски твердих порід деревини (1 250 грн./1 м?) на загальну суму 20 414 047 грн, 2 895,7 м? деревини дров'яної твердих порід (1 740 грн./1 м?) на загальну суму 4 795 481 грн.
-у 2025 році поставлено 4 041,4 м? дров паливних в колотому вигляді (2 400 грн./1 м?) на загальну суму 9 967 812 грн, 8 010 м? паливної тріски твердих порід деревини (1 250 грн./1 м?) на загальну суму 9 652 484 грн, 27,5 м? деревини дров'яної твердих порід (1 740 грн./1 м?) на загальну суму 47 850 грн.
Водночас середньоринкова вартість тріски дров'яної у зазначеному періоді на момент постачання становила близько 600-800 грн за 1 м?.
Таким чином, внаслідок постачання ТОВ «Білінг-трейд сервіс» паливної тріски та дров'яної деревини із заниженням її фактичних обсягів та за завищеними цінами, КП «Вінницяоблтеплоенерго» завдано матеріальну шкоду.
В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано може бути причетний перший заступник генерального директора КП «Вінницяоблтеплоенерго» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підписував договори щодо поставок паливної тріски та дров'яної деревини із заниженням її фактичних обсягів та за завищеними цінами.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2025 року (справа 127/38628/25) надано дозвіл старшому слідчому СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковнику поліції ОСОБА_3 , а також слідчим, які входять до групи слідчих, на проведення обшуку за місцем проживання заступника генерального директора КП «Вінницяоблтеплоенерго» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення: документів щодо поставки КП «Вінницяоблтеплоенерго» за 2023-2025 роки паливної тріски та дров'яної деревини, зокрема: договорів, додаткових угод, специфікацій, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, документів про якість та походження деревини та паливної тріски, рахунків-фактур, платіжних інструкцій, банківських виписок, журналів обліку, акти звірки, складських довідок, інвентаризаційних описів, документів щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (комерційні пропозиції, аналітичні довідки, розрахунок очікуваної вартості, службові записки, листи-запити), чорнових рукописних записів, блокнотів, мобільних телефонів та сім-карток до них, пристроїв та приладів, які забезпечують доступ до локальної мережі та мережі Інтернет, жорстких дисків, електронних носіїв інформації, комп'ютерної техніки зі збереженими в електронному вигляді документами чи інформацією.
З метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, 16.12.2025, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого вилучено належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max» графітового кольору.
Вищевказані обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025020000000435 від 21.02.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 17.12.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 16.12.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання першого заступника генерального директора КП «Вінницяоблтеплоенерго» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max» графітового кольору.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя