Справа № 134/1739/25
2/134/711/2025
Іменем України
24 грудня 2025 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
з участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
29 жовтня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказує, що 20 листопада 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 8768666, за умовами якого кредитодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (кредит) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Кредитний договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
За умовами кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку, визначеному цим договором. Однак, в подальшому відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання, в зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість.
27 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно із Реєстром боржників № 3 від 23 квітня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8768666 від 20.11.2024 в сумі 14433,77 грн., з яких: 7993,20 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2415,57 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4025 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов'язань, тому ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке набуло права вимоги за кредитним договором, просить стягнути з ОСОБА_1 вищезазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 30 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 02 грудня 2025 року в зв'язку з першою неявкою відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 24 грудня 2025 року.
В судове засідання 24 грудня 2025 року сторони не з'явилися.
У позовній заяві представник позивача - Кудіна А.В. просила розглянути справу у відсутності сторони позивача на підставі наявних у справі доказів. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі. У визначений судом строк відповідач не подав відзив на позов.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 24 грудня 2025 року постановлено провести по справі заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 20 листопада 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8768666, за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало позичальнику ОСОБА_1 кредит в сумі 8050 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Відповідно до п. п. 2.2.2 Договору, строк кредитування (строк договору) - 30 днів.
У п. п. 2.2.4 Договору сторони передбачили, що позичальник сплачує комісію за надання кредиту в розмірі 29,71 % від суми наданого кредиту, що становить 2391,655 грн.; за користування кредитом позичальник сплачує відсотки за фіксованою процентною ставкою (денна процентна ставка) в розмірі 1,00 % в день, в разі понадстрокового користування кредитом (його частиною) застосовується процентна ставка в розмірі 5,00 % в день. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 10465 грн.
Згідно Додатку № 1 до кредитного договору № 8768666 від 20.11.2024 року, сторони передбачили, що у разі користування кредитними коштами в сумі 8050 грн. по 19 грудня 2024 року розмір процентів буде становити 23,35 грн.
Кредитний договір та Додаток № 1 до нього підписані ОСОБА_1 20.11.2024 року шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «628653» відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, за згодою сторін на підставі укладеного кредитного договору № 8768666 від 20.11.2024 року, строк дії договору сторони визначили по 19 грудня 2024 року включно з можливістю пролонгації.
Фінансова установа виконала свої зобов'язання за кредитним договором та надала відповідачу грошові кошти згідно умов договору, однак останній свої зобов'язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього перед кредитором виникла заборгованість за вказаним договором.
27 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
23 квітня 2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Додаткову угоду до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, положення якої діють виключно щодо Реєстру боржників № 3 від 23 квітня 2025 року та Реєстру боржників № 4 від 23 квітня 2025 року.
Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників № 3 від 23 квітня 2025 року та витягу з Реєстру боржників № 3 від 23 квітня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 1019) за кредитним договором № 8768666 від 20.11.2024 в сумі 14433,77 грн., з яких: 7993,20 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2415,57 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4025 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За своїми правовими ознаками договір кредиту є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а кредитор має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти договір кредиту у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за договором кредиту є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності договору кредиту, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Надані позивачем та досліджені судом письмові докази вказують на те, що 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в електронній формі кредитний договір № 8768666, за умовами якого вказана фінансова компанія перерахувала на картковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 8050 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку, визначеному договором.
Як вбачається зі змісту кредитного договору № 8768666 від 20.11.2024 року, цей договір підписано електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, із зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП. Крім того, за умовами договору його невід'ємною частиною є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства.
При укладанні кредитного договору ОСОБА_1 вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладення вказаного договору в електронній формі.
Отже, досліджені судом докази свідчать про укладення вищевказаного кредитного договору між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань.
У подальшому за договором факторингу ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило право вимоги за кредитним договором № 8768666 від 20.11.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Надані позивачем Договір факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, Додаткова угода № 2 від 23 квітня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, витяг з Реєстру боржників № 3 від 23 квітня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 3 від 23 квітня 2025 року, платіжна інструкція № 5 від 29 квітня 2025 року про оплату відступлення права вимоги свідчать про те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло у встановленому законом порядку право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8768666 від 20.11.2024.
Отже, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
Оскільки ОСОБА_1 отримані кошти у визначений договором строк не повернув, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та кредитному договорі підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути залишок заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 7993,20 грн. за кредитним договором № 8768666 від 20.11.2024.
Що стосується розміру відсотків за користування грошовими коштами за вказаним кредитним договором, то суд зважає на наступне.
Як вбачається із наданого суду розрахунку, заборгованість по відсоткам за кредитним договором № 8768666 від 20.11.2024 року становить 6440,57 грн., з яких: 2415,57 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4025 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 висловила правову позицію, згідно якої надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов'язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов'язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов'язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися лише в межах строку кредитування.
Як встановлено судом, строк кредитування за договором № 8768666 від 20.11.2024 року був погоджений сторонами та становив 30 днів, тобто до 19 грудня 2024 року (включно).
У п. 7.1 Договору сторони передбачили, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.
Доказів того, що ОСОБА_1 ініціював продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, матеріали справи не містять.
Отже, проценти за користування кредитом повинні нараховуватись лише у межах строку, визначеного п. п. 2.2.2 кредитного договору, тобто у межах 30 днів, а саме з 20.11.2024 року по 19.12.2024 року включно.
Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, проценти за понадстрокове користування кредитом в сумі 4025 грн. стягненню не підлягають.
При цьому, нарахування заборгованості по відсотках в сумі 2438,10 грн. викликає у суду обґрунтований сумнів щодо відповідності нарахування умовам договору. Так, за умовами договору при розрахунку відсотків із кредиту в сумі 8050 грн. за процентною ставкою 1 % та строком кредитування 30 днів розмір відсотків становить 2415 грн. (8050 х 1 % х 30). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 двічі вносив кошти на погашення заборгованості по кредиту, а саме: 18.12.2024 - 2415 грн., з яких: 0,805 грн. зараховано на погашення тіла кредиту, 22,54 грн. - на погашення відсотків за користування кредитом, 2391,655 грн. - сплата комісії за надання кредиту; 30.01.2025 - 56 грн., які зараховані на погашення тіла кредиту. Відповідно заборгованість по тілу кредиту зменшилась та становить 7993,20 грн. (8050 - 0,805 - 56), а відсотки за користування кредитом, що підлягають до стягнення, мають становити 2392,46 грн. (2415 - 22,54).
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути 10385,66 грн. заборгованості за кредитним договором № 8768666 від 20.11.2024, з яких: 7993,20 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2392,46 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 грн., ціна позову становила 14433,77 грн., позов задоволено на суму 10385,66 грн., тобто на 71,95 % (10385,66 грн. х 100 % : 14433,77 грн.), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2178,65 грн. (3028 грн. х 71,95 %) судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 8768666 від 20.11.2024 в розмірі 10385,66 грн. (десять тисяч триста вісімдесят п'ять гривень, 66 копійок), з яких: 7993,20 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2392,46 грн. - заборгованість за відсотками.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 2178,65 грн. (дві тисячі сто сімдесят вісім гривень, 65 копійок) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 29 грудня 2025 року.
Суддя: