№ 207/7000/25
№ 3/207/1353/25
27 листопада 2025 року суддя Південного районного суду міста Кам'янського І.М. Юрченко, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Кам'янського РУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення: 29.09.2025 о 07 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходився за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , погрожував фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров'ю.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його представник Стрельник Н.М. надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутністю, та за відсутністю ОСОБА_1 , та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В письмових поясненнях вказала, що як вбачається з пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, грубо до неї звертався і звинувачувала його у зловживанні алкогольними напоями.
Матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП, які б підпадали під ознаки дій психологічного характеру щодо ОСОБА_2 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Обставини свідчать про те, що між ОСОБА_1 та його колишньою дружиною. ОСОБА_2 , виникла конфліктна ситуація, умови якої не свідчать про наявність у ОСОБА_1 ознак кривдника чи його явної фізичної або психологічної переваги над постраждалою. Навпаки, поведінка ОСОБА_2 , не є такою, що притаманна жертві домашнього насильства чи постраждалій від дій іншої особи, а має більше проявів агресії і наклепу відносно свою колишнього чоловіка.
Отже, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації із використанням образливих слів не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на викладене, просить провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за цією нормою настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД № 863735 від 29.09.2025 року не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, до протоколу не додано інших доказів, які доводять провину правопорушника, або належним чином завірені їх копії, не надано пояснення свідків.
З протоколу серія ВАД № 863735 від 29.09.2025 року та доданих до нього матеріалів неможливо встановити наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в матеріалах справи відсутні докази, що в результаті дій ОСОБА_1 могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої. Обов'язок збирання доказів провини правопорушника покладено на орган, який склав протокол.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не вчиняв фізичного та психологічного насильства відносно своєї дружини, а мала місце звичайна побутова сварка, яку не можна розцінювати, як насильство у сім'ї, таким чином в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі і на закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, не підтверджена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Отже, ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в його діях не вбачається ознак складу цього правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
За таких обставин, провадження по справі необхідно закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 247, 256, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам'янського.
Суддя І.М. Юрченко