Справа № 199/13307/25
(2/199/6188/25)
Іменем України
17.11.2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючого судді Кошлі А.О.
секретаря судового засідання Кахикало А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на двох дітей, -
01 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей. В обґрунтування позову позивач зазначила, що 22.11.2014 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб, який розірвано у 2025 року, що підтверджено рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2025 року. Від даного шлюбу є неповнолітні діти: ОСОБА_3 , 2015 року народження, та ОСОБА_4 , 2020 року народження. Після розірвання шлюбу діти проживають з позивачем. Усі обов'язки щодо виховання дітей позивач несе самостійно. Оскільки позивач з відповідачем не можуть досягти добровільної угоди про розмір аліментів, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на свою користь на утримання неповнолітніх дітей аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Від відповідача жодних заяв до суду не надходило, відзиву відповідачем подано не було.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.223 ЦПК України, суд вважав можливим вирішити справу без участі не з'явившихся сторін, на підставі наявних у ній даних та доказів та постановитирішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24.02.2015 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є : батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_1 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 08.07.2020 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є : батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_1 .
Згідно копії заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2025 року шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 22.11.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 269 - розірвано.
З позовної заяви встановлено, що малолітні діти знаходяться на повному забезпеченні позивача.
Відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, в зв'язку з чим позивач звернулась із вказаним позовом до суду.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 Сімейного кодексу (далі СК) України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні батьків від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Рішення ухвалюється у межах заявлених вимог, на підставі пред'явлених доказів.
Таким чином, позовні вимоги позивачки є обґрунтованими, оскільки відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, хоча є працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, будь-яких доказів про надання матеріальної допомоги на утримання дітей не надав.
На підставі викладеного та враховуючи пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб, а також інші встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , слід задовольнити та стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти щомісячно на утримання дітей до досягнення ОСОБА_3 повноліття у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду 01.10.2025 року. Тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 1211,20 грн.
Згідно з ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.141, 223, 259, 264-265, 274, 278, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на двох дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.10.2025 і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення направити сторонам.
Суддя А.О.Кошля