ЄУН 387/1371/25
Номер провадження по справі 2/387/739/25
18 грудня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
за участі представника відповідача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 28.08.2025 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 28091,33 грн за договором №507891414 укладеного 20.08.2019.
Свій позов ТОВ "ФК "Ейс" обґрунтовує тим, що між 20.08.2019 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою укладено договір №507891414 підписанням якого остання акцептувала публічну пропозицію банку та беззастережно приєдналася до умов договору. Відповідно до умов договору позики первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 10200,00 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Між ТОВ " Манівео швидка фінансова допомога " та ТОВ "Таліон плюс" 28.11.2018 укладено Договір факторингу №28/1118-01, яке в свою чергу набуло право вимоги на підставі укладеного 05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлан Фінанс" договору факторингу №05/0820-01, яке в свою чергу набуло право вимоги на підставі укладеного 08.07.2025 між ТОВ " ФК "Онлан Фінанс " та ТОВ "ФК "Ейс" договору факторингу №08/07/25-Е. У зв'язку з тим, що відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, має заборгованість по кредитному договору в сумі 28091,33 грн, яку в добровільному порядку відшкодувати відмовляється, позивач просить стягнути зазначену заборгованість у примусовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У пункті 4 позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином.
Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та стягнути судові витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. Додала, що позивачка не заперечує наявності заборгованості за договором №507891414 від 20.08.2019, проте вважає, що позивач не набув права вимога за вказаним договором з огляду на те, що договір факторингу, яким позивач обгрунтовує право вимоги до відповідачки, укладено до кредитного договору.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.95.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, за клопотанням представника позивача, витребував у АТ «Ощадбанк» інформацію, судове засідання призначено на 09.11.2025.
06.10.2025 представник відповідачаЯресько Т.В. через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за безпідставністю та стягнути судові витрати пов'язані з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Суть заперечень зводиться до того, що позивач не має належних правових підстав для звернення до суду з даним позовом. Окрім того, відповідач категорично не погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості за кредитним договором, оскільки такий є завищеним, необґрунтованим та не підтверджений належними і допустимими доказами.
09.10.2025 представник позивача Поляков О.В. через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що позивачем доведено розмір фактично отриманих відповідачкою кредитних коштів за умовами кредитного договору, а також розмір існуючої заборгованості за кредитним договором, що є підставою для задоволення позову .
За наслідками судового засідання 10.11.2025 розгляд справи відкладено на 18.12.2025.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.07.2025 ТОВ "ФК "ЕЙС" зареєстроване як юридична особа 08.05.2019, види економічної діяльності, 64.99 надання інших фінансових послуг ( крім страхування та пенсійного забезпечення)(а.с.15).
Судом встановлено, що 20.08.2019 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_3 було укладено договір № 507891414 в електронній формі, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 10200,00 грн. Відповідно до п. 1.3 договору кредит надається на 30 днів. Згідно п.1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,73 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3.цього договору. Пунктом п.3.3 договору визначено, що у разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1,3% від суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Відповідно до п.4.2. договору сторони погоджуються що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п.1.3. договору або додатковими угодами, між сторонами зобов'язання позичальника за чим договором продовжується на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п.1.4 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.1.4. - 1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовується правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредита, а саме 1,70% за кожен день користування кредитом. Згідно п.4.3 договору сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п.4.2. договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору, є процентами що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України (а.с. 16-17).
Згідно додатку №1 до договору №507891414 від 20.08.2019, відповідачка ознайомилася з графіком платежів та підписала його електронним підписом (а.с.17).
22.09.2019 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору №507891414 від 20.08.2019, якою сторони обомовили наступне: у зв'язку з неможливості виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за договором №507891414 від 20.08.2019, на наступну кількість днів: тридцять. Починаючи з 19.09.2019 позичальник сплачує за користування кредитом 1,46 відсотків в день від суми кредиту згідно даної додаткової угоди (а.с.18).
На підтвердження факту укладення договору та додаткової угоди позивачем надано заявку на отримання грошових коштів від 20.08.2019 та довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі та відповідне положення (а.с.13,12).
На підтвердження факту переказу коштів позивачем надано платіжне доручення №89b1bd61-f048-48eb-9b97-d0cdeafb2796 від 20.08.2019, згідно призначення платежу якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснило переказ коштів згідно договору №507891414 від 20.08.2019, ОСОБА_3 , код 34331712201, для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1, у розмірі 10200,00 грн (а.с. 9).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором 507891414 від 20.08.2019 ОСОБА_3 станом на 03.01.2020 має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10199,56 грн, за відсотками у розмірі 21298,58 грн. Оплати всього у сумі 2681,00 грн (а.с. 27-28).
28.11.2018 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно із п.1.3, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно із п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно із п.8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.55-68).
31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткові угоди №27, №31, №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.69,70,71 ).
Згідно витягу з Реєстру права вимоги №59 від 03.01.2020, клієнт ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступив факторові ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги заборгованості в сумі 31498,14 грн згідно кредитного договору №507891414 до боржника ОСОБА_3 (а.с.54).
05.08.2020 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу №05/0820-01 на строк до 04.08.2021, за яким клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.46-49).
Згідно Реєстру права вимоги №11 від 31.08.2023, клієнт ТОВ "Таліон Плюс" відступив факторові ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" право вимоги заборгованості в сумі 28091,33 грн згідно кредитного договору №507891414 до боржника ОСОБА_3 (а.с. 45).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ " Таліон Плюс " за кредитним договором 507891414 ОСОБА_3 станом на 31.08.2023 має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10199,56 грн, за відсотками у розмірі 17891,77 грн. (а.с.26).
08.07.2025 ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу №08/07/25-Е на строк до 31.12.2026, за яким клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.36-42).
До позовної заяви долучено копію акту прийому-передачі Реєстру боржників від 08.07.2025 за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 (а.с. 31).
Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №08/07/25-Е від 31.12.2024, клієнт ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" відступив факторові ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" право вимоги заборгованості в сумі 36893,93 грн. згідно кредитного договору №507891414 до боржника ОСОБА_3 (а.с. 34-35).
Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 17.07.2025 №297 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 1500000,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 (а.с.29).
Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 12.08.2025 №316 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 1001329,88 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 (а.с.29 зворотна сторона).
Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 13.08.2025 №319 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 100,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 (а.с.30).
Відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором №507891414 від 20.08.2019 ОСОБА_3 станом на 31.07.2025 має заборгованість у розмірі 36893,93 грн, що складається із простроченої заборгованості за тілом у розмірі 10199,56 грн, простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 17891,77 грн, заборгованості за штрафними санкціями 8802,60 (а.с. 25).
З інформації наданої АТ "Ощадбанкк" від 07.10.2025 №46/12-11/128966/2025/БТ, що на ім'я ОСОБА_3 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером. На зазначену картку 22.08.2019 було зараховано кошти у розмірі 10200,00 грн.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого Добровеличківським РВДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), встановлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрували шлюб 30.06.2021, про що складено відповідний актовий запис №22. Прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 .
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 20.08.2019 між відповідачкою та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронній формі укладено договір №507891414, та відповідачка була ознайомлений з усіма їх істотними умовами та прийняв їх.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними, як приклад у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_3 договору про споживчий кредит.
Відтак, оскільки відповідачка взяла на себе певні зобов'язання, належним чином в установлений договором строк не виконала, за розрахунком позивача, на час звернення до суду, за нею рахується заборгованість за договором №507891414 від 20.08.2019, у загальному розмірі 36893,93 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 10199,56 грн, заборгованість за відсотками 17891,77 грн, заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф) 8802,60 грн.
Здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за відсотками, судом виявлено помилки, які полагають в наступному.
При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
За умовами договору №507891414 від 20.08.2019 договору кредит надається на 30 днів та за умовами додаткової угоди до вказано договору, строк надання кредиту продовжено на 30 днів.
Згідно п.1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,73 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3.цього договору.
Згідно п. 3 додаткової угоди до договору №507891414 від 20.08.2019, починаючи з 19.09.20194 позичальник сплачує за користування кредитом 1,46 відсотків в день від суми кредиту згідно даної додатково угоди .
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору №507891414 від 20.08.2019 та додаткової угоди до вказаного договору становить 6701,21 грн ((10200х0,73%х30днів) + (10199,56х1,46х30днів)). З урахуванням суми сплачених відповідачкою відсотків 2680,56 грн, розмір відсотків, що підлягає стягненню з відповідачки становить 4020,65 грн. (6701,21 грн -2680,56 грн = 4020,65 грн.).
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Також, суд відхиляє доводи представника позивача про можливість нарахування відсотків відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України , оскільки до даних правовідносин слід застосовувати положення пункту 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як пріоритетну норму права, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
Відтак, подані позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 та виписка з особового рахунку за договором №507891414, не можуть вважатися належними доказами наявності такої заборгованості.
Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Умовами договору№507891414 від 22.09.2019 передбачена відповідальність у разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1,3% від суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення заборгованості за кредитом.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє до 03.02.2026.
Відтак, нарахування пені в період дії воєнного стану в Україні суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_3 пені у розмірі 8802,60 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Звертаючись із позовом до суду, ТОВ " Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" посилалося на те, що воно набуло права вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025.
Згідно з ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Згідно зі ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови вказаного договору, не повернула отримані в борг грошові кошти та не сплатила проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права, а отже і наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідачки на користь позивача тіла кредиту в розмірі 10199,56 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 4020,65 грн.
Доводи відповідачки щодо відсутності належного відступлення права вимоги відхиляються, оскільки вони не відповідають критерію статті 518 Цивільного кодексу України, яка надає боржнику право висувати проти нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора. У цьому випадку, відповідачка не навела прямих заперечень, які б стосувалися первісних правовідносин з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо самого кредиту (наприклад, що вона його не отримувала, повністю погасила, або що сума кредиту була іншою). Натомість, її аргументи зосереджені на недоведені факту відступлення права вимоги.
Як встановлено судом вище, докази відступлення наявні у матеріалах справи, і договори факторингу передбачали можливість передачі майбутніх вимог, що не суперечить чинному законодавству. Таким чином, заперечення відповідачки щодо правомірності самого відступлення права вимоги не є запереченнями, які вона мала проти первісного кредитора у сенсі статті 518 ЦК України, а стосуються вже правомірності переходу прав до нового кредитора, що було належним чином доведено.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір про надання правової допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025 укладений між ТОВ "Фінансова компанія «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко та партнери»; додаткова угода №25770554892 до договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 22.08.2025 у розмірі 7000,00 грн; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10 від 19.10.2018 (а.с.23-24,22,21,20).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною відповідача надано суду письмові докази: договір №2239 про надання правничої допомоги від 22.09.2021 укладений між ОСОБА_6 та адвокатом Яресько А.В.; додаток №4 до договору про надання правової допомоги від 23.09.2021; розрахункова квитанція №23/09/2025; акт приймання-передачі наданих послуг від №1 від 01.10.2025 адвокатом було надано послуги представництво інтересів клієнта в справі №387/1371/25 вартість послуг 10000,00 грн; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №8815/10; копія ордеру серії АІ №2012296.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідачки у розмірі 2698,04 грн.
Визначаючись з розміром витрат на правову допомогу понесених відповідачкою, суд зважає на таке.
Так, з огляду на складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тривалість та порядок судового провадження, суд переконаний, що заявлені відповідачкою до стягнення витрати на правничу допомогу є дещо завищеними, беручи до уваги заперечення сторони позивача стосовно розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає, що необхідно зменшити розмір витрат відповідачки на правову допомогу до суми 7000,00 грн, яка відповідатиме принципу розумності.
Оскільки розмір позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 задоволено судом на 38,54%, відсоток судових витрат, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки становить 61,46% (100%-38,54%).
На підставі наведеного, на позивача покладається відшкодування відповідачці понесені останньою витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 4302,20 гривень (7 000 х61,46 : 100).
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наведеного, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки в сумі 933,68 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.11,81,263,509-512,514,519 ЦК України, керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за договором №507891414 укладеного 20.08.2019 в розмірі 14220 гривень 21 копійку (чотирнадцять тисяч двісті двадцять гривень 21 копійку), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10199,56 грн; заборгованість за нарахованими відсотками- 4020,65 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 933 гривні 68 копійок (дев'ятсот тридцять три гривні 68 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 2698 гривень 04 копійок (дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень 04 копійки).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3854 гривні 35 копійок (три тисячі вісімсот п'ятдесят чотири гривні35 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (02090, місто Київ, Харківське шосе,19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2025
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО