Справа № 195/1920/25
іменем України
17.12.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Омеко М.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за ч. 3 ст. 184 КУпАП,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №645518 від 27.11.2025 року, громадянка ОСОБА_1 11.11.2025 о 08.39 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно виховання свого неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до вчинення останнього правопорушення, передбаченого ст.175-1 КУпАП, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні громадянка ОСОБА_1 провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.3 КУпАП визнала частково, при цьому пояснила, що такий випадок з сином стався вперше і це для неї було несподіванкою. Вона провела з сином профілактичну бесіду, який запевнив її, що подібного більше не повториться. В подальшому вона буде здійснювати більш суворий контроль за належною поведінкою сина, щоб подібних випадків не траплялося.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати наступне: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 62 Конституції України прямо вказує, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
При винесенні постанови в справі суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова суду згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
На підтвердження провини громадянки ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП до суду надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №645518 від 27.11.2025 року;
- довідку інспектора СЮП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Євгена Магди від 11.11.2025 року згідно бази ІП «НПУ» протягом року громадянка ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувалася;
- копія паспорту громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- рапорт інспектора СЮП ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Євгена Магди від 27.11.2025 року;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 11.11.2025 року;
- пояснення громадянки ОСОБА_1 від 27.11.2025 року;
- пояснення громадянина ОСОБА_2 від 11.11.2025 року;
- рапорт старшого інспектора-чергового ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Медзюк О.А. від 11.11.2025 року.
При вирішенні питання про відповідальність особи, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Разом з тим, згідно із ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.
При цьому, зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких вказувала на малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, обставини вчинення та їх наслідки, матеріальне становище, тому вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 положення ст.22 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
Відповідно до положень ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.184 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 184 КУпАП, - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя : М.В.Омеко