Справа № 375/204/22
Провадження № 1-в/375/2/25
26 грудня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши подання Білоцерківського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_5 щодо вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання стосовно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Норинськ, Овруцького району, Житомирської області, засудженого 29 березня 2022 року Рокитнянським районним судом Київської області за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75,76 Кримінального кодексу України, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, який на даний час проживає по АДРЕСА_1 ,-
До Рокитнянського районного суду Київської області надійшло вищевказане подання.
Подання обгрунтовано тим, що на обліку у відділі перебуває ОСОБА_7 , який засуджений вироком Рокитянського районного суду Київської області від 29.03.2022 року за ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. У період з серпня 2023 року по жовтень 2023 року засуджений ОСОБА_6 неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень. Крім того, не з'явився на реєстрацію, просили вирішити питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити засудженого для відбування реального покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
У судовоме засідання представник органу не з'явився, про день, час та місце розгляду подання повідомлені належним чином.
Засуджений в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд вважає, що неявка засудженого та представника органу пробації не перешкоджає розгляду подання.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні подання оскільки строк покарання, призначеного вироком суду від 29.03.2022 року сплинув, у зв'язку з чим на теперішній час відсутнє питання щодо скасування звільнення від відбуття покарання.
Захисник ОСОБА_4 підтримав думку прокурора та просив відмовити у задоволенні подання. Разом з цим, суду повідомив, що до засудженого ОСОБА_6 ухвалою суду від 03.01.2024 року в іншому кримінальному провадженні (справа ЄУН 375/46/22, провадження № 1-кп/375/1/24) застовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. Вказана ухвала суду від 03.01.2024 року набрала законної сили та звернута до виконання, засуджений ОСОБА_6 на теперішній час перебуває у відповідному медичному закладі, що виключає мождливість прибувати до уповноваженого органу пробації на реєстрацію. Також захисник погодився з прокурором, що строк покарання, призначеного вироком суду від 29.03.2022 року сплинув, у зв'язку з чим на теперішній час відсутнє питання щодо скасування звільнення від відбуття покарання. Просив відмовити у задоволенні подання.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 засуджений 29.03.2022 року вироком Рокитнянського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 3 роки та покладено обов'язки, передбаченіп. п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України.
В силу ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до частин 1-3 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням вказано в статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Пунктом 8 ч.1 ст.537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, відповідно до ч.2 ст.539 цього кодексу, має право вирішувати питання про направлення засудженого, звільненого від покарання з випробуванням, для відбування покарання, призначеного вироком.
При цьому, відповідно до ст. 84 КК України звільняється від покарання особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92-95 цього Кодексу.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
При оцінці причин невиконання засудженим покладених на нього обов'язків, окрім наявності об'єктивних ознак їх невиконання, обов'язково також слід врахувати й суб'єктивне ставлення засудженого до їх виконання. Тільки психічно здорова людина свідомо обирає варіанти поведінки, здатна усвідомлювати те, що вона вчиняє, а тому може відповідати за свої діяння. Здатність же керувати своїми діями свідчить про можливість ставити перед собою певні завдання, цілі та, відповідно, вирішувати їх та досягати бажаного результату, проявляти свою волю в цьому напрямку або, навпаки, утриматися від необдуманих вчинків та спокус.
Сам факт не явки засудженого на щомісячні реєстрації до відділу пробації, ще не може бути безумовним свідченням його небажання ставати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для направлення засудженого для реального відбування покарання.
А враховуючи те, що засуджений ОСОБА_6 у період часу виконання покладених на нього судом обов'язків та на теперішній час, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 415/25 від 06.09.2023, страждав та страждає на хворобливий психічний розлад, тому за своїм психічним станом не був здатний та на теперішній час не зданий усвідомлювати свої дії та керувати ними, то невиконання покладених на нього судом обов'язків він допустив не свідомо. А несвідоме невиконання засудженим ОСОБА_6 покладених на нього судом обов'язків, безумовно, не може тягнути за собою наслідки, встановлені ч.2 ст. 78 КК України.
Суд звертає увагу, що на теперішній час засуджений ОСОБА_6 перебуває у відділенні для застосування примусових заходів медичного характеру із звичайним наглядом у КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради", розташованої за адресою: вулиця Вишнева, 31А, с. Гейківка Криворізького району Дніпропетровської області, що відтверджується копією листа КНП КОР "Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання" за вих. № 472 від 07.08.2025, отриманої судом за вх. № 12807/25 від 24.12.2025 року.
Отже, матеріалами провадження не доведено факт умисного ухилення ОСОБА_6 від виконання обов'язків, покладених судом, та умисного порушення ним умов призначеного випробування.
Крім того, на момент розгляду подання іспитовий строк, встановлений вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 29.03.2022 року сплив, а саме 29.03.2025 року, що фактично позбавляє суд можливості вирішити питання, поставлене перед судом у поданні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що психічний стан здоров'я засудженого ОСОБА_6 , а також сплив іспитового строку, встановленого вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 29.03.2022 року є об'єктивними обставинами, що фактично позбавляли його можливості належним чином виконувати покладені на нього обов'язки.
За таких обставин подання органу пробації про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_6 для відбування призначеного покарання задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 2 ст. 78 КК України, ст.537, ст.539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання провідного інспектора Білоцерківського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про скасування звільнення від призначеного покарання з випробовуванням та направлення засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для відбування призначеного покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_8