Справа № 673/1075/25
Провадження № 2/673/690/25
(заочне)
"17" грудня 2025 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуюча - суддя Ягодіна Т.В.
з участю секретаря судового засідання Демчишиної Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У вересні 2025 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, вказавши, що останній 20.11.2019 року уклав з АТ «Ідея банк» договір кредиту та страхування №Z 07.00608.005973660 відповідно до якого отримав кредит в розмірі 63000,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого утворилася заборгованість, що в загальному становить 141192,46 грн, з них: 62625,00 грн- заборгованість за кредитом, 24981,70 грн. - заборгованість за процентами та 53585,76 грн -заборгованість за платою за обслуговування кредитної заборгованості.
В подальшому, 25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу №01.02-31/23, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» передає ТОВ «Росвен Інвест Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і відповідача.
Надалі, 26.07.2023 року між ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-38/23, у відповідності до умов якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» передає ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» приймає належні ТОВ «Росвен Інвест Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і відповідача.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 141192,46 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача, а також компенсувати судові витрати у виді 3028,00 грн. - судового збору та 10000 грн. витрати на правничу допомогу.
Згідно з ухвалою судді від 01.10.2025 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримуючи позовні вимоги та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вважає позов обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Як встановлено судом, 20.11.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Z07.00608.005973660 на суму 63000 грн., кредит було надано строком на 24 місяців, розмір процентної ставки 11,99 % річних, тип процентної ставки -змінювана.
В силу п. 1.5 Договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного обслуговування фізичних осіб за надання яких встановлена плата відповідно до п. 5 Додатку №1 як «Інші послуги Банку». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки банку, інші комісії з відкриття і ведення рахунку, сплачується згідно діючих тарифі банку. Тарифи є невід'ємною частиною договору та розміщенні на веб-сайті банку.
Також позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 5465,75грн. згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2, 2.1 цього договору. Спосіб оплати перерахунок коштів на рахунок ПрАТ «СК «ПЗУ Україна Страхування життя» в АТ «Ідея Банк» через транзитний рахунок (п.1.7. договору).
Кредитний договір № Z07.00608.005973660 від 20.11.2019р. підписано ОСОБА_2 шляхом накладення власноручного підпису, що свідчить про його ознайомлення з умовами кредитування в АТ «Ідея Банк» та їх погодження.
Розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості встановлено у Паспорті споживчого кредиту до Договору кредиту №Z07.00608.005973660 від 20.11.2019р, що складає 2.15% щомісячно від початкової суми кредиту.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 станом на 25.07.2023 року за кредитним договором № Z07.00608.005973660 від 20.11.2019 року наявна заборгованість в загальному розмірі 141192,46 грн, з яких 62625грн-заборгованість за основним боргом, 24981,70грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та 53585,76грн-заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.
Обставина надання відповідачу кредитних коштів в сумі 63000,00 грн підтверджується копіями ордерів-розпоряджень № 1 та № 2 від 20.11.2019 року.
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу №01.02-31/23, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» передає ТОВ «Росвен Інвест Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і відповідача.
26.07.2023 року між ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-38/23, у відповідності до умов якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» передає ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» приймає належні ТОВ «Росвен Інвест Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і відповідача.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 87606,70 грн., з яких тіло кредиту 62625,00 грн. та 24981,70 грн. заборгованість по процентам.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача боргу за обслуговування кредиту (як заявлено у позовній заяві) в сумі 53585,76 рн., суд виходить із наступного.
Так, у рішенні від 11.07.2013р, №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
На виконання вимог пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зі змісту кредитного договору та страхування вбачається, що відповідачу встановлено плату за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості щомісячно від початкової суми кредиту.
Таким чином, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 53585,76 грн задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.
Як зазначено в ч. 3ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з договору про надання юридичних послуг №02/08/2024 від 02.08.2024 року фізична особа - підприємець Руденко К.В., який являється адвокатом, надавав правничу допомогу позивачу. Вартість послуг становить 10000,00 грн., що також підтверджується: актом прийому - передачі наданих послуг №56 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 03.03.2025 року.
В свою чергу відповідачем не подано заяви щодо неспівмірності понесених судових витрат зі складністю справи.
В силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 62,04 %, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1502,86 грн та 6204 грн на професійну правничу допомогу, що в загальному становлять 7706,86 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» заборгованість за договором кредиту та страхування №Z07.00608.005973660 від 20.11.2019р. у загальному розмірі 87606,70 грн., з яких сума заборгованості за кредитом 62625,00 грн.; 24981,70 грн. - заборгованість за процентами та судові витрати в загальному розмірі 7706,86 грн., які складаються із 1502,86 грн судового збору та 6204 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач:
ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 41915308;
відповідач:
ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Т. В. Ягодіна