1[1]
24 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Вироком Оболонського районного суду містаКиєва від 05 серпня 2024 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Сухиня, Бобровицького району Чернігівської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки. На підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, на ОСОБА_6 покладено обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Судом визнано доведеним, що 05.07.2024, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_6 перебувала за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, у районі будинку № 17, де на землі, біля куща, знайшла згорток обклеєний клейкою ізоляційною стрічкою синього кольору, у середині якого знаходився зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору. Оскільки ОСОБА_6 раніше вживала психотропні речовини, усвідомила, що у вказаному поліетиленовому згортці знаходяться психотропна речовина PVP, а тому в останньої виник умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту.
Реалізуючи наведений умисел, ОСОБА_6 підняла із землі вказаний поліетиленовий згорток із вмістом психотропної речовини PVP, який поклала до правої кишені штанів, в які була одягнена в той момент, тим самим незаконно безоплатно придбала та почала зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання без мети збуту.
У цей же день, близько 16 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, у районі будинку № 17, ОСОБА_6 була зупинена працівниками поліції. На запитання працівників поліції щодо наявності у неї заборонених засобів чи речовин, ОСОБА_6 повідомила, що у правій кишені штанів, в яку вона була одягнена, знаходиться поліетиленовий згорток обклеєний ізоляційною клейкою стрічкою синього кольору, з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору.
Під час досудового розслідування встановлено, що вилучена в ОСОБА_6 кристалічна речовина білого кольору, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,281 г.
Отже, ОСОБА_6 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
В апеляційній скарзі прокурор, просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 05.08.2024 року стосовно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, внаслідок м'якості; ухвалити новий вирок, яким: призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки та покласти обов'язки відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 2, пункту 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України. Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 09.07.2024 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, пунктами 2, 4, ч. 3 ст. 76 КК України, виконувати самостійно. У іншій частині вирок залишити без змін.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано до обвинуваченої положення про самостійне виконання покарання, призначеного попереднім вироком суду.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; обвинуваченої, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, обґрунтованим, і в цій частині ніким по справі не оспорюється.
З огляду на доведеність винності вірною є й кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
Водночас, доводи прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність є небезпідставними.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 413 КПК України визначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
У даному кримінальному провадженні обвинувачену ОСОБА_6 вироком Оболонського районного суду міста Києва визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено їй покарання у межах санкції статті.
При цьому, ОСОБА_6 раніше засуджена вироком Оболонського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік. Призначене покарання обвинуваченою не відбуте.
Дане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою 05.07.2024, тобто до ухвалення вироку Оболонського районного суду міста Києва від 09 липня 2024.
Так, на переконання колегії суддів, якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.
У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально виконуються самостійно. Така позиція узгоджується із висновком Об'єднаної палати Верховного Суду від 15.02.2021 у справі №760/26543/17.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції всупереч вимогам кримінального процесуального закону не ухвалив рішення щодо самостійного виконання вироків.
Отже, судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного вироку проігноровано вимоги закону України про кримінальну відповідальність, та помилково не застосував до обвинуваченої положення про самостійне викання покарання, призначене вироком Оболонського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга прокурора як обґрунтована, підлягає задоволенню, а вирок суду в частині призначеного покарання -скасуванню на підставі ст.ст. 407, 409 КПК України у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю признаечного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваечної, внаслідок м'якості з ухваленням судом апеляційної інстанції у цій частині нового вироку.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Оболонського районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 рокущодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України - скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки та покласти обов'язки відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 2, пункту 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 09.07.2024 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, пунктами 2, 4, ч. 3 ст. 76 КК України, - виконувати самостійно.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Вирок Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді: _______________ ____________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/3828/2025
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1