03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 757/37629/24-ц Головуючий у суді першої інстанції - Новак Р.В.
Номер провадження № 22-з/824/1649/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
(додаткове судове рішення)
25 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль 25», подану представником Андрійко Оленою Володимирівною, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль 25», поданими представником Андрійко Оленою Володимирівною, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року та на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 вересня 2025 року, ухвалені під головуванням судді Новака Р.В., у місті Києві, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль 25» до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталій Володимирович про витребування майна та скасування державної реєстрації, -
У серпні 2024 року ТОВ «Магістраль 25» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про витребування майна та скасування державної реєстрації, відповідно до якого просило суд: витребувати у ОСОБА_1 на його користь нерухоме майно - нежиле приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 7,3 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 905541980000), яке входить в групу приміщень № 1-9, 14-17 (групи приміщень № 48) літ. А, загальною площею 166,2 кв. м. по АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 905541980000) та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вищевказане нежиле приміщення, проведену державним реєстратором - ПНКМНО Ляшенка В.В., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 68518484 від 19 липня 2023 року), припинивши право власності на нього та закрити розділ реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року позов ТОВ «Магістраль 25» залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 вересня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Семенова О.В. про ухвалення додаткового рішення у даній справі 757/37629/24-ц - задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Магістраль 25» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 57 000, 00 грн. В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року представник ТОВ «Магістраль 25» - Андрійко О.В. подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Магістраль 25» в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року апеляційні скарги ТОВ «Магістраль 25», подані представником Андрійко О.В. , задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року, та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 вересня 2025 року скасовано та ухвалено у вказаній справі нове судове рішення, яким позов ТОВ «Магістраль 25» задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежиле приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 7,3 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 905541980000), проведену на підставі рішення державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ляшенко В.В., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 68518484 від 19.07.2023) припинивши право власності на нього та закрити розділ реєстру речових прав на нерухоме майно. В задоволенні решти частини позовних вимог ТОВ «Магістраль 25»відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Магістраль 25» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7570 грн.
В подальшому, 19 грудня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від представника ТОВ «Магістраль 25» - Андрійко О.В. про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Магістраль 25» понесені останнім судові витрати в суді апеляційної інстанцій на правову допомогу в розмірі 40 000, 00 грн.
Представник позивача вказує, що між ТОВ «Магістраль 25» та АБ «Федоришин, Покотило та партнери» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 10 серпня 2025 року № 10/09-25.
Відповідно до п. 4.1. сторони погодили, що вартість послуг Бюро і порядок розрахунків щодо кожного окремого завдання клієнта вказується в додаткових угодах до Договору.
Так, згідно із п. 1 додаткової угоди до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10 серпня 2025 року № 10/09-25 від 10 серпня 2025 року сторони домовилися врегулювати умови їх взаємодії, що виникають та пов'язані з представництвом інтересів клієнта у межах апеляційного оскарження рішення Печерського районного суду м. Кисни від 20 серпня 2025 року № 747/37629/24-ц, прийнятого у справі за позовом ТОВ «Магістраль 25» до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко В.В. про витребування мийна та скасування державної реєстрації.
Пунктом другим визначено, що зобов'язання Бюро включають у себе підготовку просувальних документів у справі та подальший супровід відповідної справи у суді апеляційної інстанції, в тому числі участь у судових засіданнях. Здійснення Бюро будь-яких інших дій погоджується окремо, про що сторони укладають додаткову угоду.
Відповідно до п. 3 вищевказаної додаткової угоди клієнт сплачує Бюро вартість послуг у розмірі 40 000,00 протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди.
Вказує, що факт реального понесення позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується платіжною інструкцією № 9 від 18 серпня 2025 року, згідно з якою ТОВ «Магістраль 25» сплатило на користь АБ «Федоришин, Покотило та партнери» грошові кошти у сумі 40 000, 00 грн.
В інтересах позивача Адвокатським бюро, в особі Андрійко О.В., було складено та подано апеляційні скарги з доданими до них матеріалами та було забезпечено участь у судовому засіданні, яке відбулося 17 грудня 2025 року.
Зазначає, що витрати ТОВ «Магістраль 25» на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000, 00 грн є документально підтвердженими, фактично понесеними та такими, що безпосередньо пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, просить задовольнити заяву в повному обсязі.
Заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надходило.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку,що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що судом вирішується лише питання про судові витрати, то колегія суддів вважає за можливе розглядати вказану справу без повідомлення учасників справи на підставі ч. 3 ст. 270 ЦПК України.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення подано в строк, встановлений ст.141 ЦПК України.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Зазначений висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 306/1198/17 від 08 квітня 2020 року.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «Магістраль 25» в апеляційному суді представляла Андрійко О.В., що підтверджується копією ордеру серії АХ №1291782 від 24 вересня 2025 року, виданого адвокатським бюро «Федоришин, Покотило та партнери», який було долучено до апеляційних скарг (а.с.109, 130, т.2).
Апеляційний суд також враховує, що разом із апеляційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року представником ТОВ «Магістраль 25» - Андрійко О.В. було зроблено заяву про те, що позивачем у справі понесені судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складають 40 000, 00 грн (а.с. 75-91, т.2).
Разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, представником позивача було надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 10 серпня 2025 року № 10/09-25, укладений між ТОВ «Магістраль 25» та АБ «Федоришин, Покотило та партнери».
Відповідно до п. 4.1. сторони погодили, що вартість послуг Бюро і порядок розрахунків щодо кожного окремого завдання клієнта вказується в додаткових угодах до Договору.
Так, згідно із п. 1 додаткової угоди до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10 серпня 2025 року № 10/09-25 від 10 серпня 2025 року сторони домовилися врегулювати умови їх взаємодії, що виникають та пов'язані з представництвом інтересів клієнта у межах апеляційного оскарження рішення Печерського районного суду м. Кисни від 20 серпня 2025 року № 747/37629/24-ц, прийнятого у справі за позовом ТОВ «Магістраль 25» до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко В.В. про витребування мийна та скасування державної реєстрації.
Пунктом другим визначено, що зобов'язання Бюро включають у себе підготовку просувальних документів у справі та подальший супровід відповідної справи у суді апеляційної інстанції, в тому числі участь у судових засіданнях. Здійснення Бюро будь-яких інших дій погоджується окремо, про що сторони укладають додаткову угоду.
Відповідно до п. 3 вищевказаної додаткової угоди клієнт сплачує Бюро вартість послуг у розмірі 40 000,00 протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди.
Із платіжної інструкції від 18 вересня 2025 року вбачається, що ТОВ «Магістраль 25» сплатило АБ «Федоришин, Покотило та партнери» 40 000, 00 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3)розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц та від 23 липня 2025 року у справі № 389/387/24.
Відповідачем не вказувалось на невідповідність заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених позивачем витрат на адвокатські послуги складності справи чи обсягу виконаної адвокатом роботи, а відтак і, на необхідність зменшення їх розміру.
Оскільки позивачем підтверджено належними та допустимими доказами розмір витрат понесених на правову допомогу, а відповідач не вказував на невідповідності заявленої до стягнення суми складності справи чи обсягу виконаної адвокатом роботи, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, однак пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Позивачем було заявлено дві позовні вимоги, а саме: витребувати у ОСОБА_1 на користь ТОВ «Магістраль 25» нерухоме майно - нежиле приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 7,3 кв. м., яке входить в групу приміщень АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежиле приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 7,3 кв. м., проведену на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ляшенка В.В., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинивши право власності на нього та закрити розділ державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Так враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги - скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежиле приміщення АДРЕСА_1 , то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, однак пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме у розмірі 20 000, 00 грн.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль 25», подану представником Андрійко Оленою Володимирівною, про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль 25», (місце проживання: 01033, місто Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна, будинок 6/8, ЄДРПОУ 38515777) 20 000, 00 грн (двадцять тисяч гривень)як компенсацію витрат, понесених з оплати правничої допомоги.
В іншій частині заяву про ухвалення додаткового судового рішення залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська Фінагеєв В.О.