Справа №757/58217/24-к Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/5274/2025 Доповідач: ОСОБА_2
11 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 ,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2025 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_8 . Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 11 жовтня 2025 року включно.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 , не погоджуючись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2025 року у справі №757/58217/24-к скасувати. Постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави, як альтернативний запобіжний захід - 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає про те, що оскаржувана ухвала протирічить ухвалі Київського апеляційного суду від 26.03.2025 у справі №752/245/25, якою залишено в силі ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2025, якою застава в розмірі 242 240 гривень була звернута в дохід держави, до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.02.2025 з визначенням розміру застави 302 800 грн.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що обвинувачений ОСОБА_6 позитивно характеризується, має сталі соціальні зв'язки, постійне місце роботи, займається спортом, раніше не був судимим, злочин, в якому він обвинувачується не пов'язаний з насильством, справа не є резонансною, випадок не є винятковим.
Зауважує, що відповідно до переписки зі слідчою у кримінальному провадженні вбачається, що ОСОБА_6 сам телефонував слідчій 29.01.2025 о 14:06, 14:07, 20:21, 20:22, 20:39, що явно спростовує бажання обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на відсутність клопотань апелянта про розгляд апеляційної скарги за участі сторін, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого злочину.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд першої інстанції посилався на доведеність продовження існування заявлених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та встановив, що відсутні підстави для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_6 , перебуваючи під дією більш м'яких запобіжних заходів, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності, а також з огляду на те, що він перебував у розшуку під час досудового розслідування, зможе незаконно впливати на ще недопитаних свідків та інших обвинувачених, продовжити злочинну діяльність, оскільки джерела доходу не має.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими висновками місцевого суду, який врахував обставини, визначені ст. 178 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Твердження апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_6 позитивно характеризується, має сталі соціальні зв'язки, постійне місце роботи, займається спортом, раніше не був судимим, злочин, в якому він обвинувачується не пов'язаний з насильством, самі по собі не можуть слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
На переконання апеляційного суду, вказані обставини на даний час не мінімізують встановлених ризиків, тому, з урахуванням наведеного, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, як про це просить захисник, не вбачається.
Разом з тим, всупереч доводам захисника щодо не визначення судом розміру застави, суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, діючи у межах вимог п.3 ч.4 ст.183 КПК України, оскільки ОСОБА_6 протягом досудового розслідування переховувався від органу досудового розслідування, на виклики до слідчого не з'являвся, обов'язки застосованої до нього попередньо застави порушив.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою жодним чином не зменшились і в сукупності з даними про особу обвинуваченого на даному етапі провадження, вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного йому запобіжного заходу.
Рішення суду першої інстанції прийнято на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийнято відповідне рішення.
Враховуючи, що будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4