22 грудня 2025 року місто Київ
Справа № 755/6821/23
Провадження № 22-з/824/1615/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року
у справі за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу
Київський апеляційний суд постановою від 04 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Мельниковим Д.О. - задовольнив частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року - змінив. Зменшив розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний Фонд» матеріальної шкоди з 762700,78 грн до 733045,48 грн. Зменшив стягнутий з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний Фонд» судовий збір з 11 440,51 грн до 10 461,42 грн.
11 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про роз'яснення цієї постанови, у якій просив роз'яснити постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року, не змінюючи змісту судового рішення, у частині мотивів неврахування висновків Верховного Суду у подібній справі № 161/7347/21.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України (т. 6 а. с. 3-5)
ОСОБА_1 подав заяву про відкладення розгляду справи, яку обґрунтовував тим, що його представник перебуває у відпустці (т. 6 а. с. 6-8).
Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення такої заяви, оскільки вирішується процесуальне питання щодо роз'яснення судового рішення, не явка учасників на розгляд такого питання не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., дослідивши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш чіткій і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення виникає через неоднозначне розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18.
Механізм, визначений у ст. 271 ЦПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення.
Водночас роз'яснюючи постанову, суд не вправі змінювати її зміст, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні. Вимоги, які встановлені цивільним процесуальним законом, до змісту постанови суду апеляційної інстанції, містяться у статті 382 ЦПК України, з урахуванням положень ст. 263 ЦПК України.
Текст постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року складено відповідно до вимог статей 263, 382 ЦПК України з посиланням на норми чинного цивільного процесуального закону із врахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду, викладено чіткими та зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння його точного змісту в контексті його виконання.
Враховуючи викладене, а також те, що заявник просить роз'яснити мотиви неврахування судом висновків Верховного Суду у подібній справі № 161/7347/21, що може бути лише підставою для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, то відсутні підстави для роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року, оскільки вона є зрозумілою, не містить будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння або неоднозначного тлумачення при виконанні.
Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу заявника та роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 299/3611/19.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п.1 ч. 2 ст.43 ЦПК України).
Згідно п. 1 ч.2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
У цьому випадку ОСОБА_1 неодноразово проте послідовно подає різного змісту заяви, спрямовані на перешкоджанню виконанню судового рішення через неможливість апеляційного суду направити справу до суду першої інстанції з огляду на необхідність розгляду заяв ОСОБА_1 , і ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню.
З огляду на це, подальше вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, а саме, може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 259, 260, 261, 268, 271, 389-391 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Суддя-доповідач О.В. Желепа
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова