10 грудня 2025 року
справа № 758/10189/20
провадження № 22-ц/824/9294/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця»
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року та на додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 січня 2025 року, постановлене під головуванням судді Гребенюка В.В. у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,-
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» (надалі за текстом - позивач) звернулась звернувся звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач 1) про стягнення боргу.
Позовні вимоги обгрунтовані (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) неналежним виконанням співвідповідачами обов'язків щодо оплати наданих комунальних послуг, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з співвідповідачів кошти наступним чином:
- з відповідача 2 за кв. 246 у сумі 17946,36 грн., з яких 16942,49 грн. основного боргу, 774,78 грн. інфляційних втрат та 229,09 грн. 3% річних за період з 01.01.2015 по 30.05.2018 року;
- з відповідача 2 за кв. 247 у сумі 22062,23 грн., з яких 17701,02 грн. основного боргу, 3633,46 грн. інфляційних втрат та 727,76 грн. 3% річних за період з 01.01.2015 по 08.2018 року;
- з відповідача 2 за машиномісце №50 у сумі 6324,73 грн., з яких 5750,00 грн. основного боргу, 438,09 грн. інфляційних втрат та 136,64 грн. 3% річних за період з 01.01.2015 по 30.05.2018 року;
- з відповідача 1 за кв. 246 у сумі 112802,75 грн., з яких 82047,05 грн. основного боргу, 25015,99 грн. інфляційних втрат та 5739,71 грн. 3% річних за період з 01.06.2018 по 30.04.2023 року;
- з відповідача 1 за кв. 247 у сумі 105889,89 грн., з яких 76943,98 грн. основного боргу, 23583,39 грн. інфляційних втрат та 5362,51 грн. 3% річних за період з 01.06.2018 по 30.04.2023 року;
- з відповідача 1 за машиномісце №50 у сумі 33449,50 грн., з яких 24522,00 грн. основного боргу, 7359,26 грн. інфляційних втрат та 1568,24 грн. 3% річних за період з 08.2018 по 04.2023 року включно.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» основний борг у розмірі 212 310 (двісті дванадцять тисяч триста десять) гривень 11 копійок, інфляційні втрати у розмірі 70 058 (сімдесят тисяч п'ятдесят вісім) гривень 80 копійок та 3% річних у розмірі 17 742 (сімнадцять тисяч сімсот сорок дві) гривні 16 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» основний борг у розмірі 17869 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) гривень 57 копійок, інфляційні втрати у розмірі 5401 (п'ять тисяч чотириста одна) гривня 05 копійок та 3% річних у розмірі 1991 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто одна) гривня 28 копійок.
В іншій частині в задоволенні вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 січня 2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні вимог.
Вимоги обґрунтовані тим, що в документах наданих суду ОСББ «ЩЕКАВИЦЯ» відсутній договір з обслуговуючою організацією, яка обслуговує всі комунікації будинку та прибудинкової території. Крім того, ОСББ «ЩЕКАВИЦЯ» не здійснила жодних робіт для поліпшення стану самого будинку.
В позовній заяві та доданих матеріалах не надано підтвердження факту відпуску теплової енергії до вказаної квартири та надання інших послуг з утримання будинку відповідачу.
Судом першої інстанції не враховано, що позивачем не доведено факт отримання апелянтом послуги постачання теплової енергії та інших послуг з утримання будинку, які начебто надаються позивачем.
Щодо додаткового рішення від 13.01.2025 року апелянт інформуємо про власну незгоду з таким рішенням та повністю заперечуємо проти стягнення будь-яких відшкодувань за надання позивачу правової допомоги, оскільки сторона апелянта категорично незгодна з первинним рішенням від 19.12.2024 року.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСББ «Щекавиця» - Вербицький Ярослав Володимирович зазначає, що апеляційна скарга не містить достатніх правових підстав або фактичних підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Рішення ухвалено з урахуванням усіх наявних матеріалів справи, положень матеріального та процесуального права, а також правової позиції Верховного Суду.
Апелянт в своїй апеляційній скарзі намагається подати нові докази, не обґрунтувавши належним чином поважних причин їх неподання у суді першої інстанції, що суперечить нормам процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача Вербицький В.В. проти апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник апелянта Кукенко К.С. апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість співвідповідачів перед позивачем в розмірі 230179,68 грн. (з урахуванням наслідків застосування судом пропуску позовної давності) підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідачі на момент ухвалення рішення не надали документів, які свідчили про сплату вказаної заборгованості, а також, не надали доказів неотримання ними вищенаведених житлово-комунальних послуг чи оформлення у встановленому порядку відмови від їх отримання, не спростували належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку спірної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення суми основного боргу, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення 230179,68 грн. заборгованості підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що міститься у позові, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача 1 - 70058,80 інфляційних втрат та 17742,16 грн. 3% річних; з відповідача 2 - інфляційних втрат 5401,05 грн. та 1991,28 грн. 3% річних.
Задовольняючи клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції врахувавши предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, дійшов до висновку про стягнення з співвідповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 21.11.2013 було створено юридичну особу позивача за адресою: АДРЕСА_4.
Відповідно до п. 1.1. Статут позивача створено власниками квартир, нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 (надалі за текстом - будинок) відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (т.1, а.с.45).
У відповідності до пп. 8 п. 10.2 Статуту позивача співвласники зобов'язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (т.1, а.с.56).
Відповідно до Протоколу загальних зборів співвласників від 15.11.2016 було прийнято рішення про встановлення внеску за утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових приміщень у розмірі 5,94 грн. за 1 кв.м., нежитлових приміщень у розмірі 11,24 грн. за 1 кв.м. та власників паркомісць у розмірі 287,00 грн. за 1 кв.м. (т.1, а.с. 24).
Згідно Протоколу загальних зборів співвласників від 20.09.2017 було прийнято рішення про встановлення внеску до резервного фонду ОСББ для власників житлових приміщень у розмірі 0,26 грн. за 1 кв.м., нежитлових приміщень у розмірі 0,61 грн. за 1 кв.м. та власників паркомісць у розмірі 13,00 грн. за 1 кв.м. (т.1, а.с.21-26).
Згідно Протоколу загальних зборів співвласників від 16.10.2019 було прийнято рішення про встановлення внеску до резервного фонду ОСББ для власників житлових приміщень у розмірі 8,92грн. за 1 кв.м., нежитлових приміщень у розмірі 16,86грн. за 1 кв.м. та власників паркомісць у розмірі 481,00грн. за 1 кв.м. (т.1, а.с.21-26).
02.03.2015 між позивачем та Пат «Київеенерго» укладено Договір на постачання електричної енергії відповідно до п. 1. якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому договорі (т.1, а.с. 28-34).
Також, між позивачем та ТОВ «Терикон-Сервіс» було укладено Договір № 98 на технічне обслуговування ліфтів, згідно п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню 15х ліфтів згідно з додатком (т.1, а.с.35-38).
Крім цього, 13.01.2017 між позивачем та ПрАТ «Київспецтранс» було укладено Договір №307155/7 про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується згідно з графіком (довідкою-дислокацією) надавати споживачеві послуги зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів, які накопичуються у споживача, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених цим договором (т.1, а.с. 39-43).
ОСОБА_1 є власником квартири № 246 у будинку на підставі Договору дарування від 04.06.2018 № 418 (т.1, а.с.199-200).
ОСОБА_1 є власником квартири № 247 у будинку на підставі Договору дарування від 04.06.2018 № 420 (т.1, а.с.201-202).
ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 у будинку на підставі Договору дарування від 03.08.2018 № 1786 (т.1, а.с. 203-205).
Власником вказаних вище об'єктів нерухомого майна до укладення відповідних Договорів дарування, була ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»:
1. Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
2. Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець визначив, що не є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини, які виникають між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 у справі №401/983/23.
Крім цього, відсутність договору на утримання будинку не може бути підставою для несплати внесків на утримання будинку.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 910/11312/17.
21 листопада 2013 року було зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЩЕКАВИЦЯ» за адресою: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_1 з 04.06.2018 є власницею квартири №246 , площею 155,9 кв. м. та власницею квартири АДРЕСА_5 та одним із співвласників ОСББ «ЩЕКАВИЦЯ» згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної та складової частини щодо об'єкта нерухомого майна.
Підставою для звернення ОСББ «ЩЕКАВИЦЯ» до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості стало виникнення у відповідачів заборгованості щодо сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території, опалення.
ОСББ «Щекавиця» не здійснює господарську діяльність, оскільки така діяльність позивача спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, а тому ця діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарчого суб'єкта.
ОСББ «Щекавиця» не є виробником та/або виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", оскільки не надає і не виробляє таких послуг, а отже, і не формує цін чи тарифів на послуги, які б підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від від 14.07.2020 у справі № 466/8748/16-ц.
Таким чином, позивачем не надаються житлові послуги, адже до відносин здійснення управління будинком ОСББ на підставі самозабезпечення не застосовується Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Колегія суддів зазначає, що позивачем було враховано, що ОСОБА_1 є власником квартир АДРЕСА_6 лише з 04.06.2018, тож позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з апелянта заборгованості за утримання будинку на підставі рішення загальних зборів співвласників про встановлення відповідних внесків.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 по справі №910/582/17.
Незгода ОСОБА_1 із належним виконанням позивачем своїх статутних функцій, мети та завдань об'єднання, не звільняє ОСОБА_1 від обов'язку сплачувати відповідні внески, передбачені статутом об'єднання та рішеннями загальних зборів співвласників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/1395/19.
Згідно ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний (серед іншого):
- виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання;
- виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;
- своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно пит. 3 Протоколу Загальних зборів співвласників від 20.09.2017 р. було прийнято рішення про встановлення внеску за утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових приміщень в розмірі 5 (п'ять) грн. 94 коп. за 1 (один) кв. м. та власників паркомісць в розмірі 287 грн.
Згідно пит. 5 Протоколу Загальних зборів співвласників від 20.09.2017 р. було прийнято рішення про встановлення внеску до резервного фонду ОСББ для власників житлових приміщень, нежитлових приміщень та власників паркомісць в розмірі 0,26 грн. за 1 (один) кв. м. та власників паркомісць в розмірі 13 грн.
Згідно пит. Протоколу Загальних зборів співвласників від 16.10.2019 р. було прийнято рішення про «Затвердження внеску на управління будинком і прибудинковою територією (в тому числі внеску до резервного фонду) ОСББ «Щекавиця» в розмірі 8 (вісім) грн. 92 коп. за 1 (один) кв. м., а з власників паркомісць - 481,00 грн. на місяць (за одне паркомісце).
Згідно абз. 5 ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Отже, ОСОБА_1 зобов'язана сплачувати внески на утримання будинку і прибудинкової території у розмірі, встановленому загальними зборами співвласників ОСББ «Щекавиця».
Щодо незгоди апелянта з додатковим рішенням суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, у матеріалах справи міститься: копія договору № 01-01/1-2 про надання правничої допомоги від 02.02.2019 року, копія додаткової угоди до договору № 01-01/1-2 про надання правничої допомоги від 13.07.2020 року, копія договору про залучення адвокатів до виконання договору № 01-01/1-2 про надання правничої допомоги укладеного між адвокатом Вербицьким Я.В. та ОСББ «Щекавиця» від 08.01.2021 року, детальний розрахунок витрат на правничу допомогу.
Суд першої інстанції, врахувавши предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з співвідповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.
Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року залишити без змін.
Додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 24 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: