10 грудня 2025 року м. Київ
Справа №752/22360/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/9200/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Горбенко Н.О. 26 лютого 2025 року в м. Київ, повний текст рішення складений 26 лютого 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяження,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила визнати припиненою іпотеку за Іпотечним договором №2606/0808/55-010-Z-1 від 19 вересня 2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований у реєстрі за № 9037 про передачу в іпотеку трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1967780580000, та припинити обтяження - заборону відчуження нерухомого майна, номер запису про обтяження 34269783, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1967780580000, перенесене з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7764212, 19.08.2008 12:43:12, накладене на підставі Іпотечного договору №2606/0808/55-010-Z-1, серія та номер: 9037, виданий 19.08.2008, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що позивачем було укладено Кредитний договір № 2606/0808/55-010 від 19 серпня 2008 року з ВАТ «СВЕДБАНК», правонаступником по якому є АТ «Сенс Банк» (попередня назва - Акціонерне товариство «Альфа-Банк») про видачу кредиту у сумі 88000,00 доларів США на строк до 19 серпня 2008 року. На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором було укладено Іпотечний договір №2606/0808/55-010-Z-1 від 19 серпня 2008 року, що посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований у реєстрі за №9037 про передачу в іпотеку трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1967780580000, належної позивачу на праві власності на підставі Договору, посвідченого 26 липня 1995 року Гавриловою О.В. державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, за реєстром № 4с-4329, зареєстрованого 14.09.1995 в КП «Бюро технічної інвентаризації міста Києва» і записаного у реєстрову книгу за реєстровим номером №38995.
У зв'язку з неналежним виконанням сторонами зобов'язань за кредитним договором, між ними існували попередні судові спори.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/3627/13-ц від 02 квітня 2014 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2606/0808/55-010 від 19 серпня 2008 року, яка станом на 10 грудня 2012 року складала 616159,73 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю - ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору, посвідченого 26.07.1995 Державним нотаріусом Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою - Гавриловою О.В., за реєстром № 4с-4329, зареєстрованого 14 вересня 1995 року в КП Бюро технічної інвентаризації м. Києва і записаного у реєстрову книгу за № 38995, шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.
Заборгованість ОСОБА_1 перед AT «СЕНС БАНК» по рішенню Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/3627/13-ц від 02 квітня 2014 року була погашена у повному обсязі. Виконавче провадження НОМЕР_1 з його примусового виконання вказаного рішення про стягнення заборгованості 619500,73 грн закінчене 12 серпня 2024 року в результаті повного виконання на підставі п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», грошові кошти перераховані Банку. Відомості про ОСОБА_1 виключені з Єдиного реєстру боржників, арешт майна та інші заходи у виконавчому провадженні № 45148843 скасовані. Доказами цього є: лист Святошинського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) від 07 серпня 2024 року з повідомленням повної суми та реквізитів оплати заборгованості у виконавчому провадженні № 45148843; заява ОСОБА_1 до ВДВС від 09 серпня 2024 року про повну оплату; клопотання про закінчення виконавчого провадження № 45148843 від 09 серпня 2024 року; дві квитанції про оплату ОСОБА_1 320000,00 грн від 08 серпня 2024 року та 361650,80 грн від 09 серпня 2024 року; відповідь AT «Сенс Банк» на вимогу державного виконавця з реквізитами для перерахування коштів; постанови про зняття арешту з коштів і майна боржника та про закінчення виконавчого провадження № 45148843, що додаються.
Окрім того, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року у справі № 761/825/20 визнано виконавчий напис від 30 березня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., який зареєстрований в реєстрі №7848, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» грошових коштів за Кредитним договором №2606/0808/55-010 від 19 серпня 2008 року, таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року у справі №759/163/20 визнано недійсними електронні торги за номером лоту 376693 з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1967780580000, що були проведені 25 жовтня 2019 року Державним підприємством «Сетам» та оформлені Протоколом проведення електроних торгів № 439553. Визнано недійсними Акт про реалізацію предмета іпотеки у ВП № 59337897 від 11 листопада 2019 року, складений Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В.В. відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 439553, переможець - ТОВ «Юрфактор Сервіс». Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна - квартири, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1967780580000 з прилюдних торгів, видане 22 листопада 2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорней В.В. ТОВ «Юрфактор Сервіс», серія та номер: 1757. Застосовано наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. на користь ТОВ «Юрфактор Сервіс» (код ЄДРПОУ 39880444) суму коштів в розмірі 693840 грн.
На момент подання цього позову судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і стягнення заборгованості виконано ОСОБА_1 в повному обсязі, інших не вирішених спорів між сторонами немає. Банком прийнято належне виконання позивачем рішення суду, яке для Банку є так само обов'язковим, як і для позивача.
Після настання строку виконання зобов'язань у повному обсязі внаслідок вимоги від 14 січня 2013 року та рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/3627/13-ц від 02 квітня 2014 року відповідач не мав права продовжувати нараховувати позичальнику договірні проценти та неустойку, а мав право на стягнення сум, передбачених ст. 625 ЦК України. Однак таке право кредитора виникає в силу закону, а не договору. Іпотекою вимоги по ст. 625 ЦК України не забезпечуються. Окрім того, щодо цих сум спливли строки позовної давності.
З Інформаційної довідки від 16 липня 2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна позивачу стало відомо, що у державному реєстрі наявна інформація про наявне обтяження вказаної вище квартири. Документи, подані для державної реєстрації: Іпотечний договір № 2606/0808/55-010-Z-1, серія та номер: 9037, виданий 19.08.2008, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49810874 від 22.11.2019 12:24:45, приватний нотаріус Чорнєй В.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ
Повне погашення позивачем заборгованості за кредитним договором №2606/0808/55-010 від 19 серпня 2008 року остаточно визначено рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/3627/13-ц від 02 квітня 2014 року у сумі 616159,73 грн, яке було прийняте Банком у виконавчому провадженні НОМЕР_1, є підставою для припинення зобов'язань за Кредитним договором №2606/0808/55-010 від 19 серпня 2008 року та Іпотечним договором № 2606/0808/55-010-Z-1 від 19 серпня 2008 року на підставі ст.ст. 593, 598 ЦК України, ч. 5 ст. 3, ст. 17 Закону України Про іпотеку» в силу закону.
Двічі у серпні та у жовтні 2024 року позивачем були направлені Банку в досудовому порядку заяви про надання довідки про погашення заборгованості та зняття іпотеки та про припинення обтяження квартири іпотекою та зняття обтяження, які залишилися без задоволення, що свідчить про невизнання відповідачем права позивача на припинення обтяження та необхідність його судового захисту.
12 серпня 2022 року рішенням Позачергових загальних зборів акціонерів AT Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на AT «Сенс Банк» та затвердження нової редакції статуту Банку, яка була погоджена НБУ 10 вересня 2022 року, державна реєстрація зміни найменування була проведена 30 листопада 2022 року. Згідно з п.п. 1 п. 1.2 розділу першого статуту AT «Сенс Банк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань АТ «Альфа-Банк», про що сам Банк повідомив при виконанні рішення.
На підставі викладеного позивач просила позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяження - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для визнання договору іпотеки припиненим.Інші позовні вимоги задоволенню також не підлягають, як похідні від вимоги про визнання іпотеки припиненою.
Не погодилась із зазначеним судовим рішенням позивач, її представником подано апеляційну скаргу, в якій він посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що на момент подання позову судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і стягнення заборгованості виконано позивачем в повному обсязі, інших не вирішених спорів між сторонами немає, ніяких нових вимог від Банку після винесення рішень суду вже більше 3 років не було.
Представник позивача зазначає, що Банком було прийнято належне виконання позивачем рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року, яким було встановлено конкретно визначений розмір заборгованості, та який було погашено в повному обсязі. Вказане рішення суду є обов'язковим для Банку і для позивача. Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, чим порушив принцип обов'язковості судових рішень та правової визначеності.
Представник звертає увагу на те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Також представник зазначає, що існує усталена судова практика про те, що у разі виконання боржником зобов'язання за договором про іпотечний кредит, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, припиняється заборона відчуження і обмеження нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
У зв'язку з виконанням рішення суду та сплатою боргу за ним, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, основне зобов'язання припинилось, а тому припинилось і його забезпечення іпотекою, похідне зобов'язання за іпотечним договором. При цьому, компенсація за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не є складовою основного зобов'язання та не обтяжена іпотекою, а тому не стосується предмету спору у даній справі.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача - адвокат Ткаченко Б.Р. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених та просив її задовольнити.
Представник відповідача - Стовбун О.Й. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників справи, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що 19 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 88000 доларів США з кінцевим строком повернення до 19 серпня 2018 року зі сплатою 12,50 % річних. /т.1 а.с.42-50/
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 19 серпня 2008 року уклали Іпотечний договір №2606/0808/55-010-Z-1 відповідно до умов якого позичальник передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_3 , що належить іпотекодавцю - ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору, посвідченого 26 липня 1995 року Державним нотаріусом Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою - Гавриловою О.В., за реєстром №4с-4329, зареєстрованого 14 вересня 1995 року в КП Бюро технічної інвентаризації м. Києва і записаного у реєстрову книгу за №38995. /т.1 а.с.55-57/
Згідно з повідомленням від 05 червня 2012 року ПАТ «Сведбанк» відступив право вимоги за вказаними договорами ПАТ «Дельта Банк»
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року у справі №759/3627/13 позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2606/0808/55-010 від 19 серпня 2008 року, яка станом на 10 грудня 2012 року складає 616159,73 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_3 , що належить іпотекодавцю - ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору, посвідченого 26 липня 1995 року Державним нотаріусом Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою - Гавриловою О.В., за реєстром №4с-4329, зареєстрованого 14 вересня 1995 року в КП Бюро технічної інвентаризації м. Києва і записаного у реєстрову книгу за №38995, шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження. /т.1 а.с.14-18/
Вказане рішення суду було залишено без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. /т.1 а.с.19-27/
У справі № 759/3627/13 судами було встановлено, що 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за згаданим кредитним договором. В свою чергу 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Згідно вищезгаданих угод відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2606/0808/55-010 від 19 серпня 2008 року, що було укладено між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 17 липня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено додатковий договір №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги. Відповідно до Акту прийому-передачі від 15 червня 2012 року та додатку №2 до нього, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за не виконання умов кредитного договору.
Також судом встановлено, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання чим грубо порушує умови кредитного договору, в результаті чого станом на 10 грудня 2012 року має прострочену заборгованість: за кредитом - 70471,20 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 563276,30 грн; по відсотках - 6295,80 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 50322,32 грн; пеня - 320,42 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 2561,11 грн.
Матеріали містять дані про те, що 22 жовтня 2014 року було відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа №2/759/28/14 виданого святошинським районним судом м. Києва про стягнення боргу у розмірі 616159,73 грн та судового збору 3341 грн з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк». /т.1 а.с.70/
У листі від 07 серпня 2024 року Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві підтвердив обставини перебування на примусовому виконанні виконавчого провадження НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа № 2/59/28/14 виданого святошинським районним судом м. Києва про стягнення боргу у розмірі 616159,73 грн з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» танадав ОСОБА_1 реквізити для сплати заборгованості. /т.1 а.с.71/
Згідно з квитанціями ОСОБА_1 здійснила оплату на рахунок ВДВС: 08 серпня 2024 року суму в розмірі 320000,00 грн та 09 серпня 2024 року суму в розмірі 361650,80 грн /т.1 а.с.75/
09 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до ВДВС із заявами про завершення виконавчого провадження. /т.1 а.с.72-74/
Постановою ВДВС від 12 серпня 2024 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1 внесені зміни щодо стягувача, визначено стягувачем АТ «Сенс Банк», заповнено реквізити рахунку та призначення платежу борг ОСОБА_1 виконавчий документ № 2/759/28/14 від 20.10.2014. /т.1 а.с.78-79/
Постановами ВДВС від 12 серпня 2024 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1 знято арешт з майна та з усіх рахунків боржника ОСОБА_1 , встановлено, що рішення виконано повно і фактично згідно виконавчого документу. /т.1 а.с.80-81/
Постановою ВДВС від 12 серпня 2024 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу № 2/759/28/14 виданого 20.10.2014 Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з боржника ОСОБА_1 боргу у розмірі 616159,73 грн та судовий збір 3341,00 грн, встановлено, що рішення виконано повно і фактично згідно виконавчого документу. /т.1 а.с.82/
Листами від 12 серпня 2024 року та 07 жовтня ОСОБА_1 зверталась до АТ «Сенс Банк» з проханням надати довідку про погашення заборгованості та припинення обтяження квартири. /т.1 а.с.84-91/
Крім цього рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року у справі № 759/163/20 визнано недійсними електронні торги за номером лоту 376693 з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1967780580000, що були проведені 25 жовтня 2019 року ДП «Сетам» та оформлені Протоколом проведення електронних торгів № 439553.
Визнано недійсним Акт про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні №59337897 від 11.11.2019, складений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В.В. відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 439553, переможець - ТОВ «Юрфактор Сервіс» (код ЄДРПОУ 39880444).
Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1967780580000 з прилюдних торгів, видане 22.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорней Вітою Володимирівною ТОВ «Юрфактор Сервіс» (код ЄДРПОУ 39880444), серія та номер: 1757.
Застосовано наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. на користь ТОВ «Юрфактор Сервіс» (код ЄДРПОУ 39880444) суму коштів в розмірі 693840 грн. /т.1 а.с.35-41/
За даними єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.
У справі №759/163/20 було встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року виконавчий напис № 7848 від 30 березня 2016 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором від 19 серпня 2008 року в розмірі 105924,77 доларів США визнано таким, що не підлягає виконанню. Постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року залишено без змін.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №761/825/20 постановою Верховного Суду від 13 липня 2022 року заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2021 року скасовано.
В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
В частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року визнано виконавчий напис від 30 березня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., який зареєстрований в реєстрі №7848, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» грошових коштів за Кредитним договором №2606/0808/55-010 від 19 серпня 2008 року, таким, що не підлягає виконанню. Це рішення не оскаржувалось сторонами в апеляційному та касаційному порядку.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Однією з таких підстав є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
При цьому відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 593 ЦК України визначено, що право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані. У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.
Поняття іпотеки деталізує абз. 3 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Разом з тим, ст.17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року у справі № 127/26402/20 вказав на те, що за системним аналізом зазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання. При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом виконанням основного зобов'язання.
У цій справі Верховний Суд погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про те, що забезпечувальне зобов'язання також припинилося, враховуючи те, що іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання.
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом і в постанові від 03 серпня 2022 року у справі №724/136/20.
У постанові від 26 листопада 2024 року у справі № 489/115/22 Верховний Суд вказав на те, що судові рішення про стягнення заборгованості набрали законної сили та виконані позичальником у повному обсязі.
Заперечуючи проти позову з підстав наявності в позичальника заборгованості за кредитним договором, АТ «Сенс Банк» жодних доказів на підтвердження такої обставини суду не надало.
Таким чином, установивши, що основне зобов'язання, на забезпечення виконання якого був укладений іпотечний договір, припинилося у зв'язку з належним виконанням, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення іпотеки.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2024 року у справі № 646/5878/20 зроблено висновок, що «за системним аналізом зазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання. При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом виконанням основного зобов'язання. Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора на момент виконання рішення суду про стягнення заборгованості та припинення у зв'язку із цим основного зобов'язання іпотека припиняється».
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом і в постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 715/2508/22
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено припинення правовідношення.
Тобто, при зверненні з позовом про визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором на позивача покладений тягар доведення обставин повного припинення зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з їх виконанням. Обставина повного припинення зобов'язань за кредитним договором має бути доведена в розрізі кожного зобов'язання позичальника, у тому числі щодо основної суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами та іншими обов'язковими платежами, передбаченими укладеними між сторонами кредитним договором та додатковими угодами до нього. Позивач, звертаючись із подібного роду позовними вимогами, має надати суду, окрім підтверджуючих документів, розрахунок своїх зобов'язань, аби суд міг встановити хронологію видачі і погашення кожного виду зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 у справі № 906/1130/17.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Водночас, згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З наведених обставин справи вбачається, що кредитор ще в 2014 році висунув достроково вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 серпня 2008 року та звернення стягнення на предмет іпотеки, яка була задоволена судом. Судове рішення із визначеним розміром заборгованості та про звернення стягнення набрало законної сили. В ході виконавчого провадження позичальником виконано грошове зобов'язання у розмірі визначеному судом, яке було прийнято кредитором, у зв'язку з чим виконавче провадження закрито. Таким чином позичальником виконано основне зобов'язання.
Заперечуючи проти позову в суді першої інстанції, АТ «Сенс Банк» жодних доказів на підтвердження наявності заборгованості суду не надало. На стадії апеляційного перегляду справи АТ «Сенс Банк» вказав на наявність у них права на стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки виконання рішення суду від 02 квітня 2014 року було здійснено позивачем лише у серпні 2024 року. Також стороною відповідача була надана копія рішення від 09 жовтня 2025 року у справі № 759/6615/25 у справі за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме заборгованості розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання встановленого рішенням суду яка станом на 23 лютого 2022 року. Разом з тим за даними Єдиного державного реєстру судових рішень 09 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження, тобто станом на час розгляду справи апеляційним судом вказане рішення не набрало законної сили, а тому не можу бути прийняти до уваги суду. До того ж таке рішення було відсутнє станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення за обставинами, що існували на час ухвалення рішення, що переглядається.
Таким чином, установивши, що основне зобов'язання, на забезпечення виконання якого був укладений іпотечний договір, припинилося у зв'язку з належним виконанням, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для припинення іпотеки.
Виходячи з положень ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах встановлених договором або Законом.
Разом з тим, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано, що позивачем були подані належні та допустимі докази, які підтверджують, що визначена рішенням суду сума заборгованості була сплачена позивачем на користь банку у повному обсязі. Таким чином, основне зобов'язання, а саме зобов'язання за кредитним договором від 19 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - АТ «Сенс банк») є припиненим. А отже, наявні підстави для припинення зобов'язання за договором іпотеки.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що за умови припинення зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з його повним і належним виконанням боржником, припиняється і зобов'язання за договором іпотеки, висновок суду першої інстанції про зворотнє є помилковим.
Виконанням рішення про припинення іпотеки має бути внесення відповідних даних до відповідного реєстру, а тому відсутні підстави для окремого задоволення вимоги про припинення обтяження - заборону відчуження нерухомого майна внесеного на підставі договору іпотеки №2606/0808/55-010-Z-1 від 19 серпня 2008 року.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з'ясування обставин справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог частково.
В порядку визначеному ст. 141 ЦПК України та враховуючи, що позивач була звільнена від сплати судового збору, як особа з інвалідністю, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяження - задовольнити частково.
Визнати припиненою іпотеку за Іпотечним договором №2606/0808/55-010-Z-1 від 19 серпня 2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований у реєстрі за № 9037 про передачу в іпотеку трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1967780580000.
В задоволені інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: С.М. Верланов
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 26 грудня 2025 року.