Справа № 589/2201/25
Провадження № 2/589/1623/25
18 листопада 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Курбанової А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Поронько Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шосткинської міської ради за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
15.05.2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шосткинської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що після смерті його батька залишилось спадкове майно, він є спадкоємцем за законом, однак не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки пропустив шестимісячний строк для подачі відповідної заяви з поважної причини. Зазначив, що пропущення строку на подання заяви про прийняття спадщини відбулось у зв'язку з тим, що він не був обізнаний про наявність спадкового майна, так як вважав, що квартира АДРЕСА_1 , співвласником якої був його батько, одноосібно належала його матері. Крім того, вказував на те, що на момент отримання батьками вищевказаної квартири у власність в порядку приватизації 15.12.1997р., йому було 12 років і в силу свого віку він не міг розуміти юридичні тонкощі щодо права приватизації житла і його належності в результаті приватизації співвласникам.
В судове засідання 18.11.2025р. позивач не з'явився, надав заяву від 02.10.2025р., в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Крім того, просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Третя особа в судове засідання 18.11.2025р. не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, про поважність причин неявки до суду не повідомляв, відзиву не подав.
З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 18 листопада 2025 року ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області у відповідності із ч. 4 ст. 223, 280, 281 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком позивача, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 , виданого 22.11.2025р. /а.с. 6/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 /а.с. 7/.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлому на праві спільної сумісної власності /а.с.9/.
Відповідно до копії довідки №172 від 07.04.2023р., виданої старостою Миронівського старостинського округу, за життя ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На момент його смерті за даною адресою більше ніхто зареєстрований не був /а.с.8/.
З інформації, наданої Другою Шосткинською державною нотаріальною конторою 27.05.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа ніким не заводилась, дані про його спадкоємців відсутні /а.с.18-19/.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
В свою чергу, згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, позивач є спадкоємцем першої черги після свого батька ОСОБА_3 .
Нормою ч. 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
За змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У п. 24 постанови Пленуму № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Верховний Суд України роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У даному випадку суд приймає до уваги пояснення позивача щодо причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини через його необізнаність про те, що частина квартири належала його батьку ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_2 і позивачем, а також враховує те, що на момент приватизації вищевказаного нерухомого майна батьками позивача, останній був малолітнім та в силу свого віку не міг розуміти всіх юридичних аспектів щодо права приватизації житла і його належності в результаті приватизації співвласникам. Наявність даних обставин підтвердила допитана судом свідок ОСОБА_2 , яка є третьою особою у справі. Наведені обставини у сукупності дозволяють суду визнати причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем поважною.
Крім того, розглядаючи питання про можливість встановлення додаткового строку для прийняття спадщини суд бере до уваги те, що з заявою про відмову від спадщини в нотаріальну контору позивач не звертався, а інших живих спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи те, що відновлення права на прийняття спадщини позивачем не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд приходить висновку, що позовні вимоги щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивачем заявлено клопотання залишити судові витрати по справі за ним, суд залишає судові витрати за фактично понесеними.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 1220, 1223, 1262, 1266, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 / додатковий строк в три місяці після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 28.11.2025р.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова