Справа № 367/2674/25
Провадження №2/367/8027/2025
про залишення без руху
08 грудня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заборгованості з оплати тимчасової непрацездатності та відшкодування моральної шкоди,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заборгованості з оплати тимчасової непрацездатності та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 березня 2025 року позовну заяву було залишено без руху, з зазначенням недоліків та наданням позивачу 10-денного строку на їх усунення, а саме позовна заява містить наступні недоліки: не зазначено ціни позову; вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не містить зазначення періоду та суми грошових коштів, що підлягають стягненню; вимоги про стягнення заборгованості по виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності в сумі 161583,02 грн. та середнього заробітку за затримку сплати лікарняного у сумі 98935,00 грн. не містять зазначення періоду, за який проводиться стягнення, аналогічне стосується і вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; не зазначено та до самої заяви не долучено доказів, на підставі яких можливо встановити суму такого заробітку та розмір заробітної плати позивача для його обрахунку; не долучено довідку про розмір середньої заробітної плати, або про виплати за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню, а також не надано обґрунтовані розрахунки сум, що стягуються по вимогах щодо: стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності в сумі 161583,02 грн. та середнього заробітку за затримку сплати лікарняного у сумі 98935,00 грн., а також стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; не зазначено та до самої заяви не було додано жодних доказів на підтвердження, як зазначає позивач, перебування останньої у відпустці без збереження заробітної плати у листопаді 2024 року та в період з 07.01.2025 р. по 08.02.2025 року включно, у відповідності до вимог чинного законодавства про працю; не зазначено та не додано до позову доказів на підтвердження невиплати позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 14.08.2024 по 23.08.2024;незрозумілою є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача допомоги з тимчасової непрацездатності, оскільки належного обґрунтування, чому відповідачем за вказаною вимогою має виступати саме Державна установа «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України», тобто роботодавець позивача, а не Пенсійний фонд України, як уповноважений орган управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку, у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не наведено. Суд також звертає увагу позивача на той факт, що з 01 жовтня 2021 року відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066, для всіх закладів охорони здоров'я медичні висновки про тимчасову непрацездатність формуються в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я. При цьому, держателем зазначеного реєстру в свою чергу є саме Пенсійний фонд України у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відтак позивачем не обґрунтувано підстави для подання позивачем копій зазначених документів в паперовій формі. Не надано обґрунтованого розрахунку заявленої суми, та не долучено будь-яких доказів на підтвердження факту наявності/перенесення зазначених численних розладів та погіршення стану здоров'я і їх взаємозв'язку з діями відповідача; не сплачено судовий збір за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 30000,00 грн. в розмірі 1211,20 грн. та не надано квитанції на підтвердження.
08 вересня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву було повернуто позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків.
05.11.2025 постановою Київського апеляційного суду ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08.09.2025 було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
04.12.2025, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу було передано судді Ірпінського міського суду Київської області Горбачовій Ю.В.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з викладеним, суд продовжує позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, що зазначені в ухвалі суду від 10 березня 2025 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 120, 122, 124, 126, 127, 247, 260, 261, 284-288, 352, 353 ЦПК України,
Продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заборгованості з оплати тимчасової непрацездатності та відшкодування моральної шкоди.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 10 березня 2025 року - 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя: Ю.В. Горбачова