справа № 631/1580/24
провадження № 3/631/45/25
19 вересня 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Нововодолазького районного суду Харківської області від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшли адміністративні матеріали, складені відносно ОСОБА_1 .
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 839023, складеного 23 вересня 2024 року інспектором відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Токар Тетяною Сергіївною, убачається, що 21 вересня 2024 року о 20 години 39 хвилин в Харківській області, Харківський район, село Ватутіне, вулиця Армійська, поблизу магазину «Теремок», водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , з показів свідків у з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці. При встановленні водія за місцем мешкання йому було запропоновано пройти огляд на стан визначення алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Аlcotest Drager 6820» та в медичному закладі, на що водій відмовився під відеозапис на портативний відеореєстртор поліції «ТЕСSAR».
Як зазначено у протоколі, своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 300981, складеного 15 квітня 2025 року поліцейським сектору реагування відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Попсуйшапкою Ігорем Сергійовичем, убачається, що 14 квітня 2025 року о 18 години 09 хвилин в селищі Нова Водолага, Харківського району, Харківської області, по вулиці Ювілейна, поблизу будинку № 3, водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_3 , в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено тестом № 139 та висновком лікаря Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна лікарня». Освідування здійснювалось під відеозапис.
Як зазначено у протоколі, своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 19 вересня 2025 року відповідно до положень статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначені вище матеріали об'єднані в одне провадження та присвоєно справі єдиний унікальний № 631/1580/24 (провадження № 3/631/45/25).
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_2 звернувся на адресу суду з заявами, що були зареєстровані за вхідними № 2708/25 та № 2807/25-вх. відповідно до яких просив суд об'єднати в одне провадження справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вину у вищевказаних правопорушеннях визнав повному обсязі, просив суворо не карати, розгляд справи провести за його відсутності.
З цього приводу суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п'ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому частини 2 та 6 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає кінцеві строки притягнення осіб до адміністративної відповідальності, які становить три місця з вчинення правопорушення, зокрема, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та один рік з дня вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на що, виходячи з вище зазначених правових норм та беручи до уваги те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у її відсутність, адже (з огляду на викладене в сукупності) розгляд суддею/судом цієї справи за відсутності указаної сторони здійснюється на підставі загальних засад і відповідає конституційному принципу верховенства права. Це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, а забезпечить оперативний і об'єктивний судовий контроль на виконання завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначених у статті 1 вказаного Кодексу. Тим більше, що положення статті 268 Кодексу України про адміністративні не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя, вивчивши заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та надані письмові пояснення, а також беручи до уваги пояснення, які були надані у попередніх судових засідання, допитавши свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Водночас, положеннями статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначені положеннями Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», частина 1 статті 14 якого обумовлює, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, тощо (частина 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух»).
Приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюються Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста - машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху).
Відповідальність за порушення вимог пунктів 2.5 та 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частина 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз вищенаведеної норми права свідчить про те, що її диспозиція містить кілька окремих складів адміністративного правопорушення, які є самостійними і відрізняються за своєю об'єктивною стороною, тобто за характером вчинених особою дій, за які цю особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Такі дії, зокрема, можуть виражатися у керуванні транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, або відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння.
При цьому, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності для того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена положеннями статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1103.
Частинами 2 та 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частини 5 та 6 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Згідно положень пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пункту 3 розділу І вищенаведеної Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4 розділу І Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року).
Відповідно до пункту 7 розділу І зазначеної вище Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У розумінні вимог статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Крім того, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як визначено у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 11, 12, 14 - 16, 19, 20 розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов'язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5).
Крім того, процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначена у «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок).
Так, відповідно до пунктів 2, 3, 6 та 7 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
При цьому, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
З матеріалів справи убачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 839023 від 23 вересня 2024 року, складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і в порядку передбаченому чинним законодавством.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 839023, складеного 23 вересня 2024 року інспектором відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Токар Тетяною Сергіївною, у якому зафіксовано, що 21 вересня 2024 року о 20 години 39 хвилин в Харківській області, Харківський район, село Ватутіне, вулиця Армійська, поблизу магазину «Теремок», водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , з показів свідків у з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці. При встановленні водія за місцем мешкання йому було запропоновано пройти огляд на стан визначення алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Аlcotest Drager 6820» та в медичному закладі, на що водій відмовився під відеозапис на портативний відеореєстртор поліції «ТЕСSAR». Від підпису вказаного протоколу ОСОБА_2 відмовився, про що свідчить відповідний запис;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 8 розділу ІІ), який є додатком до протоколу до адміністративне правопорушення серії ААД № 839023, з якого убачається, що 23 вересня 2024 року о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами виявленими ознаками сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини, направлявся до Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна лікарня», від проходження огляду відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який є додатком 2 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (пункт 10 розділу ІІ), та складений у присутності ОСОБА_1 , у якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Як зазначено в акті відмова зафіксована за допомогою відеозапису на службову бодікамеру «ТЕСSAR-20»;
- письмовими поясненнями поясненням ОСОБА_3 , який зазначив, що 22 вересня 2024 року близько 20 години 39 хвилин він знаходився в селі Ватутіне по вулиці Армійській, біля магазину «Теремок», відпочивав разом з ОСОБА_4 . В цей час до магазину приїхав ОСОБА_2 на автомобілі марки «ВАЗ 2106» з явними ознаками алкогольного сп'яніння: мав хитку ходу, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відбувся конфлікт з приводу того, шо ОСОБА_2 їздить п'яним за кермом та має агресивну манеру керування транспортним засобом, що є небезпечним для оточуючих. Під час конфлікту тілесних ушкоджень ніхто нікому не завдавав, відбулась штовханина у результаті чого на підлогу випала барсетка. Він вирішив, що дана барсетка належить ОСОБА_1 , тому поклав її до його автомобіля. Через деякий час ОСОБА_6 повідомив, що у нього зникла барсетка з документами, на що він зазначив, що він її поклав до автомобіля ОСОБА_1 . ОСОБА_3 також зазначив, що коли ОСОБА_2 від'їжджав від магазину, він та ОСОБА_7 зробили йому зауваження, що з ознаками алкогольного сп'яніння керувати транспортним засобом не можна, на що останній сів за кермо та сказав, що вони його на відео не знімали та у них не має ніяких доказів. Потім ОСОБА_2 завів двигун та поїхав. Пізніше вони побачили автомобіль ОСОБА_1 припаркованим біля його двору та місцеві мешканці зателефонували до поліції;
- письмовими поясненням ОСОБА_8 , який вказав, що 22 вересня 2024 року близько 20 години 30 хвилин він знаходився в селі Ватутіне по вулиці Армійській, біля магазину «Теремок», разом з дружиною та дітьми. В цей час до магазину під'їхав автомобіль марки «ВАЗ 2106», водій якого почав здійснювати «занос», керував транспортним засобом агресивно, після чого зупинився. З автомобіля вийшов ОСОБА_9 в нетверезому стані, мав хитку ходу, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Він зробив зауваження ОСОБА_1 через те, що останній агресивно керує автомобілем та їздить в нетверезому стані за кермом, в результаті чого у них виникла словесна перепалка, яка переросла у штовханину, під час якої у нього випала барсетка. При цьому був присутній ОСОБА_3 , який не розібравшись у ситуації підняв барсетку та вирішивши, що вона належить ОСОБА_1 , поклав її до його автомобіля. Після чого ОСОБА_2 поїхав додому. Через деякий час ОСОБА_6 виявив відсутність барсетки з документами та грошима.
- письмовими поясненням ОСОБА_10 , яка зазначила, що 22 вересня 2024 року близько 17 години 30 хвилин громадянин ОСОБА_2 знаходився в селі Ватутіне, біля магазину «Теремок», з явними ознаками алкогольного сп'яніння: мав хитку ходу, різкий запах алкоголю з порожнини рота. При цьому у її присутності вживав алкогольні напої. Потім їй зателефонувала донька, ОСОБА_11 , та повідомила, що ОСОБА_9 біля магазину «Смачний» агресивно керував транспортним засобом, робить «заноси», з-під колес летіть каміння. При цьому донька попросила зустріти її з роботи та коли вони йшли додому, повз них на великій швидкості проїхав ОСОБА_2 , потім призупинився почав гучно газувати. Вони злякались за своє життя, а також за життя оточуючих, оскільки водій був з явними ознаками алкогольного сп'яніння;
- письмовими поясненням ОСОБА_12 , яка повідомила, що працює в магазині «Смачний» в селі Ватутіне, по вулиці Армійській. 22 вересня 2024 року вона перебувала на робочому місці разом з ОСОБА_13 . У період часу з 18 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин до магазину під'їхав автомобіль марки «ВАЗ 2106», за кермом був ОСОБА_2 та почав сильно газувати та пускати автомобіль в дрифт. З під колес летіло каміння та було дуже гучно. При цьому ОСОБА_2 відкрив вікно та почав кричати, але його мова була нечітка та невнятна. Після чого ОСОБА_2 поїхав у бік військової частини, пускаючи автомобіль у «занос»;
- письмовими поясненням ОСОБА_11 , яка вказала, що 22 вересня 2024 року близько 17 години 30 хвилин громадянин ОСОБА_2 знаходився в селі Ватутіне біля магазину «Теремок», з явними ознаками алкогольного сп'яніння: мав хитку ходу, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Вона підійшла до ОСОБА_1 , щоб забрати їх спільного сина, ОСОБА_14 , оскільки ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Коли вона прийшла до магазину, за нею слідом приїхала її мати і вони разом бачили, як ОСОБА_2 вживав спиртні напої, потім почав ображав їх нецензурною лайкою. Вона відвела сина додому та пішла на роботу до магазину «Смачний». Близько 18 години 30 хвилин - 19 години 30 хвилин до магазину на автомобілі марки «ВАЗ 2106» під'їхав ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та почав сильно газувати та пускати автомобіль в дрифт, що від коле летіло каміння. Злякавшись вона зателефонувала матері, щоб та її зустріла. О 22 годині 30 хвилин вона закрила магазин та з матір'ю пішла додому, в цей час повз них на значній швидкості проїхав автомобіль марки «ВАЗ 2106», за кермом якого був ОСОБА_2 , який побачивши їх зупинився та почав сильно газувати, потім поїхав. Її мама викликала працівників поліції, оскільки небезпечно коли водій у стані алкогольного сп'яніння керує транспортним засобом де ходять люди, діти;
- письмовими поясненням ОСОБА_1 , який зазначив, що 22 вересня 2024 року близько 22 години 00 хвилин він поїхав на автомобілі «ВАЗ 21063» до магазину «Теремок», який розташований у селі Ватутіне. Коли він стояв біля магазину, якийсь невідомий чоловік поклав до його автомобіля барсетку, проте він цього не бачив. Пізніше він поїхав додому, а через деякий час до нього прийшов мало відомий йому чоловік - ОСОБА_7 та почав вимагати, щоб той повернув йому барсетку. Увечері він оглянув автомобіль, але барсетки не знайшов. Вранці, коли приїхали працівники поліції, він виявив барсетку у себе на подвір'ї та віддав її працівникам поліції;
- копії рапорту старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Івана Семенчека про те, що 22 вересня 2024 року о 20 годині 34 хвилини надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 22 вересня 2024 року о 20 годині 34 хвилини за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, село Ватутіне, вулиця Армійська, чоловік п'яний на автомобілі «ВАЗ», бежевого кольору, номерний знак не знає, біля магазину «Смачний», їздить на великій швидкості, поїхав у бік військової частини. Заявник: НОМЕР_4 . Даний рапорт зареєстрований в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за № 2192 від 22 вересня 2024 року;
- копії рапорту старшого інспектора-чергового Чергової частини Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Івана Семенчека про те, що 22 вересня 2024 року о 21 годині 23 хвилини надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 22 вересня 2024 року о 21 годині 23 хвилини за адресою: АДРЕСА_2 , крадіжка документів 30 хвилин тому. Заявник: ОСОБА_15 . Даний рапорт зареєстрований в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за № 2193 від 22 вересня 2024 року.
Допитані у судовому засіданні у встановленому законом порядку за клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, інспектори відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області Токар Тетяною Сергіївною та ОСОБА_16 пояснили, що 22 вересня 2024 року на лінію «102» надійшли повідомлення від місцевих мешканців села Ватутіне про агресивну їзду водія автомобіля «ВАЗ 2106», який керує автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та про викрадення особистих речей. З метою опрацювання повідомленої інформації вони виїхали на місця пригоди, але водія не знайшли, лише встановили його особу як ОСОБА_1 . Вранці вони приїхали за місцем мешкання останнього та виявили його з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою «Аlcotest Drager 6820» або у Комунальному некомерційному підприємстві «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради, на що ОСОБА_2 категорично відмовився. Також останньому було повідомлено про скарги місцевих мешканців та роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте ОСОБА_2 свою причетність до вчиненого заперечував та від огляду все одно відмовився.
Також, у судовому засіданні були досліджені та відтворені відеозаписи, що долучені до матеріалів справи: VID 240922 - 224823F-011130-572807-0017, VID 240923 - 074243F-011130-572807-0020, VID 240923 - 074244F-011130-572807-0021, VID 240923 - 074244F-011130-572807-0021, VID 240923 - 074244F-011130-572807-0022, VID 240923 - 074244F-011130-572807-0023, VID 240923 - 074244F-011130-572807-0024, VID 240923 - 074244F-011130-572807-0025, VID 240923 - 074244F-011130-572807-0026, VID 240923 - 074245F-011130-572807-0027, VID 240923 - 074245F-011130-572807-0028, VID 240923 - 074245F-011130-572807-0029, VID 240923 - 074245F-011130-572807-0030, на яких відображено перебіг подій, що мали місце 23 вересня 2024 року, зокрема, на вищевказаних відео файлах маються записи прибуття працівників поліції за місцем проживання ОСОБА_1 . Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено, що 22 вересня 2024 року до відділення поліції надійшло повідомлення про те, що він керував автомобілем марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння та зачитано пояснення свідків. ОСОБА_2 почав заперечувати проти пояснень, на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовився, після чого останньому працівниками поліції було роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також вищевказані відеофайли містять записи складання протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 .
При цьому з вищевказаних відеозаписів вбачається, що ніякого фізичного чи психологічного тиску з боку працівників поліції до ОСОБА_1 застосовано не було.
Крім того, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 300981, складеного 15 квітня 2025 року поліцейським сектору реагування відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Попсуйшапкою Ігорем Сергійовичем, убачається, що 14 квітня 2025 року о 18 години 09 хвилин в селищі Нова Водолага, Харківського району, Харківської області, по вулиці Ювілейна, поблизу будинку № 3, водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_3 , в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено тестом № 139 та висновком лікаря Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна лікарня». Освідування здійснювалось під відеозапис. Вказаний протокол складений у присутності ОСОБА_1 та містить його короткий особистий підпис.
Окрім визнання своє провини у вчиненні даного правопорушення, факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом 14 квітня 2025 року підтверджується сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи, а саме:
- копії рапорту старшого інспектора - чергового чергової частини відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Олександра Почтара про те, що 14 квітня 2025 року о 19 годині 41 хвилині надійшло повідомлення зі служби «102», про те, що 14 квітня 2025 року о 19 годині 41 хвилині за адресою: Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Ювілейна, будинок № 3, зупинили автомобіль «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_3 , під керування ОСОБА_1 , який перебуває з ознаками наркотичного сп'яніння. Результат щодо стану водія будуть завтра, виписали постанову. Заявник: ОСОБА_17 . Даний рапорт зареєстрований в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за № 1901 від 14 квітня 2025 року;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), складеним 14 квітня 2025 року лікарем Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради Харківської області ОСОБА_18 , на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 21, з якого убачається, що 14 квітня 2025 року о 18 годині 23 хвилин черговим лікарем ОСОБА_18 був оглянутий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у стані наркотичного сп'яніння;
- результатом тесту на наркотики № 139, проведеного Комунальним некомерційним підприємством «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради Харківської області, з якого убачається, що в сечі ОСОБА_1 , дата взяття матеріалу 14 квітня 2025 року, виявлено позитивний показник: «марихуана (ТНС);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що приблизно днів десять тому він вживав наркотичні препарати. 14 квітня 2025 року він сів за кермо автомобіля марки «ВАЗ 2103», держаний номерний знак НОМЕР_5 , та поїхав до селища Нова Водолага, при цьому знав, що наркотичні засоби тримаються в організмі людини 3 - 4 дня. По вулиці Ювілейній в селищі Нова Водолага його зупинили працівники поліції за порушення Правил дорожнього руху. Оскільки у нього були виявлені такі ознаки наркотичного сп'яніння, як тремтіння рук, звужені зіниці очей, працівники поліції запропонували йому пройти освідування у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі, на що він погодився. Приїхавши разом із працівниками поліції до медичного закладу, він здав сечу на вміст наркотичних засобів. Результат тесту, який виявився позитивним, він отримав 15 квітня 2025 року. З результатом тесту згідний, свою провину визнає.
Окрім цього, у судовому засіданні були відтворені та досліджені відеозаписи, зроблені працівниками поліції, а саме диск, на якому мається відеофайли: з портативного відеореєстртора ТЕСSAR BDC-53-02, інвентаризаційний номер 1113057280-7(2), відеореєстртора ТЕСSAR BDC-53-02, інвентаризаційний номер 1113057280-7(3), на яких відображено перебіг подій, що мали місце 15 квітня 2025 року у селищі Нова Водолага Харківського району Харківської області за участю водія ОСОБА_1 . З відеозаписів встановлено, що 14 квітня 2025 року працівниками поліції був зупинений автомобіль марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_3 за порушення Правил дорожнього руху, а саме ні водій, ні пасажири автомобіля не були пристебнуті паском безпеки. Під час спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_2 , працівники поліції повідомили йому, що у них є підозра, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у Комунальному некомерційному підприємстві «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради Харківської області, на що останній погодився. Далі на вищевказаних записах відображено процес проходження у медичному закладі ОСОБА_1 огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння. Крім того, на відеозаписах зафіксовано процес складання у відділенні поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при цьому останній з протоколом погодився.
Таким чином із досліджених у судовому засіданні відеозаписів встановлено, що ОСОБА_2 дійсно керував транспортним засобу у стані наркотичного сп'яніння. Даних про те, що ОСОБА_2 був не згодний із результатами проведеного огляду та складеним на підставі нього висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, матеріали адміністративної справи не містять.
Ніякого фізичного чи психологічного тиску з боку працівників поліції до ОСОБА_1 застосовано не було, що також підтверджено дослідженими у судовому засіданні відеозаписами.
В цілому протоколи про адміністративне правопорушення складені з дотриманням вимог статтей 254 - 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при їх складанні, які б тягли за собою визнання протоколів недопустимими доказами, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах, сумнівів не викликають, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Будь-яких порушень при проведенні фіксації вчинених адміністративних правопорушень та збирання доказів, судом не встановлено. Відеозапис працівниками поліції вівся безперервно. Підстав уважати, що відеозаписи, які долучені до матеріалів справи, є змонтовані з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у суду немає та останнім не доведено. Ознак фальсифікації вказані записи не містять. До того ж, на відеозаписах чітко зафіксовані обставини справи згідно викладених у протоколі суті правопорушень, а саме: підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки так і у медичному закладі, що мали місце 23 вересня 2024 року, та факту керування ОСОБА_1 14 квітня 2025 року транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується даними огляду проведеного у медичному закладі.
Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що протоколи про адміністративні правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженими державою особами. Однак, ОСОБА_2 не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі.
Також, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 або його захисником подавались заяви у порядку, передбаченим чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації матеріалів справи, матеріалів медичного огляду або про перевищення працівниками поліції чи медичними працівниками своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків. Як й не надано доказів того, що останній звертався до суду в порядку, передбаченому нормами Кодексу адміністративного судочинства України, щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб.
На переконання суду протоколи про адміністративне правопорушення не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, істотних порушень вимог статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено.
Також суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 720/49/19 зауважив, що за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
У даній справі суд вважає такий підхід правильним, оскільки він ґрунтується на розумінні, що для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та заперечити цю інформацію. Виключення доказів, які можуть мати стосунок до важливих фактів справи, є крайнім заходом, який має застосовуватися у разі, якщо іншими засобами неможливо усунути фактори, які перешкоджають забезпеченню справедливого судового розгляду.
Безумовно, істотне порушення фундаментальних прав і свобод особи не може бути терпимим у правосудді, і суди мають протистояти таким порушенням для того, щоб органи правопорядку не перетворили такі методи у звичайну практику. Водночас порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок чи окремих процесуальних дій і які жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті правопорушення і покаранні винуватця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.
Як вже зазначалося, проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.
Разом з тим в цій справі не установлено факту істотного порушення указаних положень щодо алгоритму огляду та фундаментальних прав і свобод особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При розгляді даної справи суд також приймає до уваги, що адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров'я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів.
Таким чином, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» заяви № 15809/02 і № 25624/02), яке з урахуванням положень статей 8 та 9 Конституції України є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує таке.
Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер його вчинення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
В силу пункту 1 частини 1 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя визнає обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею не вбачається.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.
Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша - репресивно-каральна («штрафна») - полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція - запобіжно-виховна - тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації.
Статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів в межах санкцій частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34, 35 та 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з частиною 1 та пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Статтею 7 Закону України № 4059-IX від 19 листопада 2024 року «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.
В зв'язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 - 11, 23, 24, 33 - 36, частинами 2 і 6 статті 38, статтею 40-1,статтею 124, частиною 2 статті 130, статтями 245, 246, 249 - 252, частиною 1 статті 255, статтею 266, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) - електронне адміністрування податку) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк ОДИН рік.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі, що буде складатиме 34000 гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.
Суддя: Т. М. Трояновська