Справа № 640/81/20
іменем України
28 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРРІК" до Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРРІК" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Справа у встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України строки Окружним адміністративним судом міста Києва розглянута не була.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2825 (в редакції Закону України №3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
Так, за результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, адміністративна справа №640/81/20 передана на розгляд Хмельницькому окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 року, дану адміністративну справу передано на розгляд судді Печеному Є.В.
Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду Печеного Є.В. від 17.03.2025 року, серед іншого, ухвалено: прийняти до свого провадження адміністративну справу № 640/81/20; замінити відповідача у справі № 640/81/20 з Головного управління ДФС у місті Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011); розпочати розгляд справи спочатку; розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вказана вище ухвала постановлена із врахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРРІК" про зменшення позовних вимог від 02.03.2020 року.
Згідно із зазначеною заявою, ТОВ «БАРРІК» не підтримує вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0708711206 в частині штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 518, № 57, № 683; просить визнати протиправним та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення лише в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків реєстрації решти податкових накладних, наведених у розрахунку до акта камеральної перевірки, загальною сумою 22 063,36 грн.
Суд розглядає спір саме у цьому, уточненому позивачем обсязі позовних вимог, а саме: про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0708711206 на суму 22 063,36 грн, тоді як у частині штрафних санкцій за податковими накладними № 518, № 57, № 683 податкове повідомлення-рішення позивачем не оспорюється.
Відповідно до заяв по суті справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРРІК" позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з огляду на таке.
Позивач посилається на неправильне застосування відповідачем у спірних правовідносинах п. 120-1.1 ПК України.
На думку ТОВ «БАРРІК», контролюючий орган формально застосував пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), не врахувавши, зокрема, положення абзацу восьмого пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо особливостей застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації окремих видів податкових накладних, а також зміст винятків, передбачених самим пунктом 120-1.1 ПК України.
Стверджує про відсутність вини позивача в несвоєчасній реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.
Зазначає, що усі податкові накладні та розрахунки коригування, зазначені в акті перевірки, були: складені в межах граничних строків, установлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України; у строк, передбачений цим пунктом, відправлені засобами електронного зв'язку на адресу контролюючого органу для реєстрації в ЄРПН.
Вказує, що несвоєчасна реєстрація окремих податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН зумовлена технічними проблемами в роботі інформаційних систем ДФС України, зокрема, перевантаженням серверу 15.01.2019 року, про що свідчать: повідомлення прес-служби ДФС України від 15.01.2019 року, розміщене на офіційному сайті ДФС, щодо перевантаження серверу та обробки запитів з ЄРПН із затримкою в часі; надані до матеріалів справи квитанції та роздруківки з програмного забезпечення позивача, які підтверджують направлення відповідних податкових накладних/розрахунків коригування саме 15.01.2019 року, а їх фактичну реєстрацію - в подальші дні.
Позивач вважає, що вчинив усі залежні від нього дії для своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, а тому, відсутній склад податкового правопорушення у розумінні статті 109 ПК України.
Також позивач посилається на усталену практику Верховного Суду, сформовану у спорах щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, відповідно до якої: штрафи за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України можуть застосовуватися виключно за наявності вини платника податку, який не вчинив усіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації; несвоєчасна реєстрація, що виникла з причин, які не залежать від платника податків, зокрема, через протиправні дії (бездіяльність) контролюючого органу або технічні збої в роботі ЄРПН, не може бути підставою для притягнення такого платника до відповідальності.
Окрім того, позивач також зазначає, що норми Закону України від 12.01.2023 № 2876-IX, яким підрозділ 2 розділу XX ПК України доповнено пунктами 89, 90, встановлюють новий правовий режим відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних у період дії воєнного стану та певний час після його припинення, а тому, не можуть ретроспективно змінювати порядок та розмір відповідальності за правопорушення, вчинені у 2018-2019 роках.
Позивач наголошує, що спірні відносини належать до попереднього (довоєнного) періоду, коли діяли «звичайні» строки реєстрації за пунктом 201.10 статті 201 ПК України та відповідальність за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Згідно із заявами по суті справи, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, виходячи з таких міркувань.
Вказує, що камеральною перевіркою встановлено факт реєстрації позивачем спірних податкових накладних/розрахунків коригування з порушенням граничних строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, що підтверджується даними ЄРПН.
Зазначає, що пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачає застосування штрафів за порушення строків реєстрації до всіх податкових накладних/розрахунків коригування, що підлягають наданню покупцю-платнику ПДВ, крім тих, які прямо віднесені законодавцем до винятків; позивач не довів, що спірні податкові накладні належать до таких винятків.
Стверджує, що повідомлення прес-служби ДФС України від 15.01.2019 року, на яке посилається позивач, стосується переважно обробки запитів на отримання відомостей з ЄРПН, а не приймання податкових накладних, що випливає також із подальших роз'яснень ДПС України (зокрема, індивідуальної податкової консультації від 26.03.2024 № 1592/ІПК/99-00-04-02-03).
На думку відповідача, сам факт технічних збоїв у роботі серверу ДФС не звільняє позивача від обов'язку забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки ПК України не містить прямої норми, яка б передбачала звільнення від відповідальності у такому випадку.
Щодо Закону № 2876-IX, відповідач вказує, що положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, хоча й встановлюють інший (зменшений) розмір штрафних санкцій, стосуються правовідносин, що виникають у період дії воєнного стану, а тому, не змінюють правову оцінку правомірності ППР, прийнятого у 2019 році.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ТОВ «БАРРІК» зареєстроване платником податку на додану вартість, здійснювало у 2018-2019 роках господарську діяльність, пов'язану з постачанням товарів/послуг, і складало податкові накладні відповідно до вимог розділу V ПК України.
ГУ ДФС у м. Києві за результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування ТОВ «БАРРІК» в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) склало акт від 06.06.2019 № 5479/26-15-12-06/39370201.
Із матеріалів справи убачається, що податкові накладні, складені позивачем 31.10.2018 року, були сформовані та надіслані на реєстрацію 15.11.2018 у межах операційного дня, а зареєстровані 16.11.2018 о 08:00; значна частина податкових накладних, складених у грудні 2018 року (зокрема, № 319, 343, 384, 399, 401, 408, 429, 418, 457, 460, 515, 561, 564, 566, 610, 673, 674, 658, 679, 668, 655, 605, 677, 652, 682 та інші, наведені у розрахунку до ППР), були надіслані до ЄРПН 15.01.2019 у межах встановленого граничного строку та операційного дня, тоді як технічна реєстрація і квитанції датовані 16.01.2019 або 21.01.2019 року; аналогічні обставини мають місце щодо окремих податкових накладних, складених у квітні та липні 2019 року, коли накладні були надіслані у межах граничного строку, а зареєстровані на 1-2 дні пізніше.
У матеріалах справи містяться докази, що підтверджують наявність технічних збоїв і перевантаження серверів ЄРПН, зокрема 15.01.2019 року, внаслідок чого обробка значного масиву податкових накладних відбулася із запізненням.
Контролюючий орган не надав суду жодних доказів, які б спростовували факт своєчасного направлення позивачем податкових накладних у межах граничних строків та операційних днів, а також не навів конкретних даних про відсутність технічних проблем у роботі інформаційних систем у відповідні періоди.
На підставі вказаного акта контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 28.08.2019 № 0708711206, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на загальну суму 22 459,53 грн (10 % - 21 679,96 грн за затримку до 15 календарних днів щодо податкових накладних/розрахунків коригування із сумою ПДВ 213 465,93 грн та 20 % - 779,57 грн за затримку від 16 до 30 календарних днів щодо податкових накладних/розрахунків коригування із сумою ПДВ 3 897,85 грн).
Адміністративна скарга позивача на це податкове повідомлення-рішення рішенням ДФС України від 06.12.2019 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Після зменшення позовних вимог у цій справі оспорюваною є частина зазначеного податкового повідомлення-рішення щодо штрафних санкцій у сумі 22 063,36 грн, нарахованих за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, перелік яких наведено позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, за винятком податкових накладних № 518, № 57, № 683, щодо яких штраф у сумі 396,17 грн не оскаржується.
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2019 № 0708711206 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 22 063,36 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16 зазначив, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності.
Так, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (тут і далі - Порядок № 1246 у редакції чинній на дату виникнення спірних подій).
Цей Порядок деталізує процедуру надсилання податкової накладної в електронній формі, формування та надсилання квитанцій про прийняття/неприйняття накладної, а також взаємодію з Порядком обміну електронними документами, затвердженим наказом Мінфіну (Порядок № 557).
Відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних передбачена статтею 120-1 ПК України, введеною до Кодексу Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII та зміненою, зокрема, Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Так, пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, передбачав, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.
При цьому, пункт 109-1 статті 109 ПК України визначав, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Натомість пунктами 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, якими цей підрозділ доповнено Законом № 2876-IX, установлено спеціальний правовий режим строків реєстрації податкових накладних та відповідальності за їх порушення на період дії воєнного стану та шість місяців після його припинення/скасування.
Судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23, а також Верховний Суд у постанові від 17.04.2025 у справі № 580/1649/24 роз'яснили, що: у «першому періоді» (до набрання чинності Законом № 2876-IX) процедури реєстрації та відповідальність за порушення граничних строків регулюються пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України; у «другому періоді» (після набрання чинності Законом № 2876-IX під час дії воєнного стану) - пунктами 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України; норми пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України не мають зворотної сили в часі та не поширюються на правовідносини, що виникли до 08.02.2023 року; для таких відносин застосовуються «довоєнні» правила (п. 201.10, 120-1.1).
Отже, суд виходить з того, що до спірних правовідносин, які стосуються несвоєчасної реєстрації податкових накладних у 2018-2019 роках та податкового повідомлення-рішення від 28.08.2019 року, підлягають застосуванню саме пункт 201.10 статті 201 та пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення і прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а не положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Відповідно, питання щодо можливого застосування «зменшених» штрафів за Законом № 2876-IX не є предметом розгляду в цій справі та не впливає на оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 28.08.2019 року.
Суд вказує на те, що, починаючи з 2018 року Верховний Суд послідовно наголошує, що: відповідальність за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України може застосовуватися лише за наявності вини платника податку, визначеної через поняття податкового правопорушення у статті 109 ПК України; якщо платник вчинив усі залежні від нього дії для своєчасної реєстрації податкової накладної (зокрема, у встановлений строк надіслав її для реєстрації в ЄРПН), але реєстрація не відбулась із причин, що не залежать від платника (технічні збої, протиправні дії чи бездіяльність контролюючого органу), відсутній склад податкового правопорушення, а тому штрафні санкції застосуванню не підлягають.
Цей підхід сформульовано, серед інших, у постановах Верховного Суду від: 30.01.2018 у справі № 815/2745/17; 30.01.2018 у справі № 816/390/17; 26.06.2018 у справі № 808/2127/17; 14.08.2018 у справі № 803/1583/17; 28.08.2018 у справі № 806/1965/16; 12.02.2019 у справі № 802/2253/16-а; 14.02.2019 у справі № 809/1040/17; 02.07.2019 у справі № 2340/3802/18; 20.08.2019 у справі № 1640/3125/18.
У цих постановах Верховний Суд, зокрема, зазначив, що законодавець передбачив застосування наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності вини платника податку, а несвоєчасна реєстрація податкової накладної у ЄРПН, що сталася не з вини платника, не може бути підставою для притягнення його до відповідальності.
Окремо Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 620/3609/18 наголосив, що процедура реєстрації податкової накладної включає: дії платника податку - формування податкової накладної у встановленій формі та направлення її засобами електронного зв'язку до контролюючого органу в межах граничних строків; дії контролюючого органу та функціонування інформаційних систем - прийняття, обробку та реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Верховний Суд дійшов висновку, що відповідальність за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України може наставати лише за умови, якщо платник не забезпечив перший етап - не надіслав податкову накладну для реєстрації в межах граничного строку. Те, як функціонує внутрішня інформаційна система контролюючого органу і яким чином здійснюється технічна реєстрація, виходить за межі можливостей платника та не може покладатися на нього як на підставу для притягнення до відповідальності.
Суд також бере до уваги правову позицію Верховного Суду у справі № 809/1040/17 (постанова від 14.02.2019 року), відповідно до якої, несвоєчасна реєстрація податкової накладної в ЄРПН, що виникла не з вини платника податку, а внаслідок дій/бездіяльності контролюючого органу, не може бути підставою для застосування штрафних санкцій за статтею 120-1 ПК України.
Наведені правові висновки Верховного Суду є релевантними до спірних правовідносин, оскільки стосуються застосування пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України саме в редакції, чинній у 2018-2019 роках, тобто в той період, коли були сформовані та подані на реєстрацію податкові накладні ТОВ «БАРРІК» та прийнято відповідачем оспорюване податкове повідомлення-рішення.
Матеріали справи (акт камеральної перевірки, податкове повідомлення-рішення, додані реєстри податкових накладних) свідчать, що штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням № 0708711206 застосовані за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем у зв'язку з постачанням товарів/послуг, які підлягали оподаткуванню ПДВ за загальною або нульовою ставкою.
Позивач не доводить і матеріали справи не підтверджують, що усі спірні податкові накладні є такими, що: не надаються покупцю; складені виключно за операціями, які звільнені від оподаткування; складені виключно за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, доводи позивача щодо повного неврахування контролюючим органом винятків, прямо передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, самі по собі не можуть бути підставою для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним у цілому, оскільки не стосуються більшості спірних податкових накладних.
Разом з тим, це не впливає на оцінку іншого, ключового для спору блоку доводів - щодо відсутності вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, оскільки такий підхід Верховний Суд визнає самостійною підставою для невикористання штрафних санкцій за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України незалежно від того, чи підпадають відповідні накладні під спеціальні винятки.
Так, із матеріалів справи вбачається, що: усі спірні податкові накладні/розрахунки коригування були сформовані у встановлені строки та направлені засобами електронного зв'язку на адресу контролюючого органу; значна частина таких документів направлена саме 15.01.2019 року, що підтверджується роздруківками з програмного забезпечення позивача та квитанціями/технічними повідомленнями про відправку; фактична реєстрація частини цих документів у ЄРПН відбулася із запізненням.
Також у матеріалах справи міститься копія повідомлення прес-служби ДФС України від 15.01.2019 року, згідно з яким, у цей день у зв'язку з перенавантаженням серверу ДФС запити щодо отримання відомостей з ЄРПН оброблялися із затримкою в часі, що також впливало на роботу електронних сервісів.
Водночас, відповідач не спростував належними та допустимими доказами факту своєчасного направлення позивачем спірних податкових накладних/розрахунків коригування до контролюючого органу.
Натомість обмежився посиланням на дані ЄРПН щодо дати їх реєстрації, а також на подальші роз'яснення ДПС України (ІПК від 26.03.2024 № 1592/ІПК/99-00-04-02-03), прийняті вже після спірних подій, в яких зазначено, що перенавантаження 15.01.2019 начебто стосувалося переважно обробки інформаційних запитів, а не приймання податкових накладних.
Суд звертає увагу, що вказана індивідуальна податкова консультація не є нормативно-правовим актом, набула чинності значно пізніше дати прийняття спірного податкового повідомлення-рішення і не може змінювати зміст та правові наслідки фактичних обставин, які мали місце 15.01.2019 року. Її правовий статус та час ухвалення зумовлюють можливість оцінювати її лише як додатковий аргумент позиції контролюючого органу, а не як доказ відсутності технічних проблем у відповідний період.
Натомість суд виходить з того, що перенавантаження серверу ДФС 15.01.2019 могло спричинити затримку в обробці та реєстрації податкових накладних, і за умови доведення платником факту своєчасного направлення накладних для реєстрації такі обставини свідчать про відсутність його вини в несвоєчасній реєстрації.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що: позивач довів факт своєчасного направлення спірних податкових накладних/розрахунків коригування на адресу контролюючого органу; затримка їх реєстрації в ЄРПН обумовлена технічними збоями/перенавантаженням серверу ДФС України, які не могли бути усунені позивачем і не залежали від його волі; контролюючий орган не надав належних доказів зворотного, а також не спростував надані позивачем пояснення та документи.
За таких обставин, у діях позивача відсутній склад податкового правопорушення у розумінні статті 109 ПК України, а отже, відсутні правові підстави для застосування до нього штрафних санкцій за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що невиконання суб'єктом владних повноважень вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії (зокрема, без всебічного врахування обставин та наданих платником доказів) є підставою для визнання такого акта протиправним.
У цій справі відповідач, обмежившись констатацією факту несвоєчасної реєстрації за даними ЄРПН, не надав переконливих доказів того, що затримка реєстрації сталася саме з вини позивача (невжиття ним усіх залежних від нього дій).
Натомість позивач надав докази протилежного, які відповідач належним чином не спростував.
Отже, відповідач не виконав покладений на нього законом обов'язок щодо доведення правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28.08.2019 № 0708711206 в оскаржуваній частині (щодо штрафних санкцій у сумі 22 063,36 грн, нарахованих за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, перелік яких наведений у заяві про зменшення позовних вимог та розрахунку до акта камеральної перевірки, за винятком податкових накладних № 518, № 57, № 683) прийнято без наявності складу податкового правопорушення та вини платника; отже, у відповідній частині спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам пункту 120-1.1 статті 120-1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, принципам юридичної відповідальності та практиці Верховного Суду і підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Суд підкреслює, що вказаний висновок стосується лише тієї частини штрафних санкцій, яка є предметом спору після зменшення позовних вимог (22 063,36 грн).
У частині штрафних санкцій, нарахованих за податковими накладними № 518, № 57, № 683, податкове повідомлення-рішення позивачем не оспорюється, а тому, правомірність цих нарахувань судом не перевірялась.
Оскільки позивач після зменшення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0708711206 у частині застосування штрафних санкцій у сумі 22 063,36 грн, а суд дійшов висновку про протиправність цієї частини рішення, належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в зазначеній частині.
При цьому, суд зазначає, що адміністративний позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягає задоволенню повністю, хоча й шляхом часткового скасування податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн, що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи.
Оскільки позов задоволено повністю, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРРІК» - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» Головного управління ДФС у місті Києві від 28 серпня 2019 року № 0708711206 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРРІК" штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 22 063 (двадцять дві тисячі шістдесят три) грн 36 коп., нарахованих за податковими накладними, зазначеними в акті камеральної перевірки від 06.06.2019 № 5479/26-15-12-06-16/39370201 та в розрахунку до податкового повідомлення-рішення, за винятком податкових накладних № 518 від 05.03.2018 року, № 57 від 05.05.2018 року, № 683 від 04.12.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРРІК» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРРІК" (вул. В'ячеслава Чорновола, 27, м. Київ, 01135 , код ЄДРПОУ - 39370201)
Відповідач:Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116 , код ЄДРПОУ - 44116011)
Головуючий суддя Є.В. Печений