Справа № 947/42046/25
Провадження № 1-кп/947/1391/25
26.12.2025 року
Київський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163480000583 від 09.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з триманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Прокурор мотивує своє клопотання тим, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 обвинувачуються у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких кримінальних правопорушень. До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, дія якої спливає.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , кожен окремо, можуть переховуватись від суду, оскільки обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину за ч.4 ст.189 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна; незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки обвинуваченим відомі анкетні дані потерпілого та свідків, їх адреси проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину з корисливим мотивом, офіційного джерела доходу не встановлено та не підтверджено, тому на думку прокурора, можливо отримували кошти на існування займаючись вимаганням та можуть продовжувати займатись протиправною діяльністю. Прокурор вважає, що менш суворі заходи не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України і його належної поведінки.
Просить суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , кожному окремо, строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_4 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що клопотання прокурора необґрунтоване, ризики не підтверджені, тому просить обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманнім під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника.
Захисник ОСОБА_5 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що ризики не доведені, тому просить обрати домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думки учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.
Так, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 обвинувачуються у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Стороною обвинувачення доведені ризики, передбаченні ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , кожен окремо, можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, продовжувати займатись протиправною діяльністю.
Приймаючи до уваги вищенаведене, та зважаючи на відомості про особу обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , суд дійшов висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст.177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинувачених під вартою переважає над їх особистими інтересами і, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинувачених, кожного окремо, та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , кожного окремо,запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжуючи відносно обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд дійшов висновку, що необхідно продовжити відносно обвинуваченого строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину з погрозою насильства над потерпілим,суд вважає необхідним при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 331, 369-372, 392-395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 23.02.2026 року.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 23.02.2026 року.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити в ДУ "Одеський слідчий ізолятор" (для виконання).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів.
Суддя ОСОБА_1