Дата документу 23.12.2025
Справа № 334/3539/25
Провадження № 6/334/161/25
23 грудня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Прийменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі заяву представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відстрочку виконання судового рішення,
16 липня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява представника боржника ОСОБА_1 - Кузнєцової Наталії Володимирівни, яка діє на підставі довіреності від 20.05.2025 року про відстрочку виконання судового рішення, а саме сплати аліментів, які стягнуто рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 18.06.2025 року у справі №334/3539/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 , до моменту встановлення батьківства, оскільки у відповідача виникли сумніви щодо його батьківства стосовно поновлітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.08.2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи копію висновку про біологічне батьківство №MGU2318 від 25.07.2025 року, проведеного латораторією GenCode Diagnostics (м. Київ, вулиця Польова, буд. 24).
23.12.2025 року представником ОСОБА_3 - адвокатом Шоніною О.В. подано клопотання про поновлення строку на долучення доказів та долучити до матеріалів справи копію закордонного паспорту ОСОБА_5 і копію заяви про вчинення відповідачем кримінального правопорушення.
Також, зазначає, що ОСОБА_1 разом із службовими особами лабораторії GenCode Diagnostics був складений та виданий завідомо неправдивий офіційний документ, а саме висновок про біологічне батьківство №MGU2318 від 25.07.2025, відповідно до якого батьківство становить 0, без відібрання відповідних заборів (біоматеріалів) для проведення такого тестування у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ухилення від виконання батьківського обов'язку, а саме сплати аліментів на утримання дитини, а також подання такого висновку до суду як доказ, який є завідомо неправдивим.
Для визначення батьківства треба ймовірний батько та дитина для забору біологічного матеріалу. За відсутності матеріалу хоча б однієї зі сторін - дослідження неможливе (?КЦС ВС, 22.08.2022, № 559/2087/18, 25.01.2023, № 756/10603/17, 16.05.2018, № 399/1029/15-ц).
Законом України про кримінальну відповідальність встановлена кримінальна відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст.358 КК України).
Позивач ОСОБА_3 звернулась до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення відповідачем кримінального правопорушення. Наразі триває досудове розслідування.
В судові засідання призначені на 06.10.2025, 29.10.2025, 12,11.2025 ОСОБА_1 та його представник Кузнєцова Н.В. не з'явилися, до суду було подано відповідні заяви про перенесення розгляду справи на інший час.
23.12.2025 року завяник та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Із заявами та клопотаннями по суті розгляду справи до суду не зверталися.
23.12.2025 року представником ОСОБА_3 - адвокатом Шоніною О.В. подано заяву про розгляд справи без участі стягувача та її представника.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу при розгляді даної справи не здійснювалось відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України, так як розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи.
Дослідивши заяву, з доданими до неї документами та матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 18.06.2025 року у справі №334/3539/25, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01.05.2025 року і до закінчення ним навчання, а саме до 31.05.2026 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку за умови продовження навчання.
Рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили 19.07.2025 року.
В матеріалах справи містяться копія висновку про біологічне батьківство №MGU2318 від 25.07.2025 року, проведеного латораторією GenCode Diagnostics (м. Київ, вулиця Польова, буд. 24) та заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 358 КК України (у порядку 214 КПК України, яка отримана 21.11.2025 уповноваженою особою Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Василенко.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи із вимог статті 435 ЦПК України і статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочка виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим для виконання.
Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. При вирішенні питання про відстрочку виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд вирішуючи питання щодо відстрочення виконання рішення, вважає, що заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями: 261, 353-354, 435 ЦПК України, -
заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ісаков Д.О.