справа № 631/478/25
провадження № 2/631/585/25
26 грудня 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Тиндика А. О.
розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу з єдиним унікальним № 631/478/25 (провадження № 2/631/585/25) за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості»,
ТОВ «ВІН ФІНАНС» в електронній формі за допомогою та з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернулось в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» (а. с. 1 - 7).
Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 2550/25-вх від 08.05.2025 року, із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/478/25 (провадження № 2/631/585/25) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (а. с. 1, 36).
На виконання вимог частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, відповіді на які отримав 08.07.2025 року за вхідними № 3928/25-вх та № ЕП-872/25-вх (а. с. 38, 39, 40, 42).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 09.07.2025 року, позовну заву ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін (а. с. 43 - 47).
Представник позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістив, заяв про відкладення розгляду справи або про її розгляд за їх відсутності не надавав (а. с. 75, 76, 77).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини такої неявки суд не сповістив, заяв про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надавав (а. с. 75).
Відповідно до приписів частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Зі змісту частини 1 статті 223 цього ж кодексу вбачається, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.
За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації учасниками справи, що не з'явились, їх процесуальних прав на безпосередню участь у судовому розгляді справи, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін.
Відтак, позивач ТОВ «ВІН ФІНАНС» та його представник в порядку самопредставництва - директор Романенко М. Е., будучі неодноразово належним чином повідомленими відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України про дату, час і місце судових засідань, зокрема: на 05.08.2025 року о 10 годині 00 хвилин - 15.07.2025 року, на 10.09.2025 року о 09 годині 00 хвилин - 19.08.2025 року, на 20.10.2025 року о 13 годині 00 хвилин - 19.09.2025 року, на 17.11.2025 року о 15 годині 00 хвилин - 22.10.2025 року та на 22.12.2025 року о 13 годині 00 хвилин - 24.11.2025 року,- до суду не з'явився, про причини своєї неявки не сповіщав, вимоги чинного законодавства щодо реалізації свого права у відповідності до приписів вищезазначених законів із заявою (клопотанням) про розгляд справи за їх відсутності не надавав (а. с. 48, 49, 50, 54, 55, 56, 60, 61, 62, 72, 73 75, 76, 77).
Зважаючи на це, та відповідно до змісту частини 5 і 8 статті 128 вказаного кодифікованого процесуального акту України про те, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а днем вручення судової повістки про виклик є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси,- ураховуючи, що належно повідомлені учасники справи вдруге не з'явились, суд доходить переконання про наявність процесуальних підстав провести судове засідання за їх відсутності та вирішити питання про залишення позову без розгляду.
Доходячи такого, суд також керується приписом частини 5 статті 130 Цивільного процесуального кодексу України, яким унормовано, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій собі.
Отже, оскільки позивач ТОВ «ВІН ФІНАНС» та його представник в порядку самопредставництва - директор Романенко М. Е., кожного з перелічених разів, а саме: на 05.08.2025 року о 10 годині 00 хвилин, на 10.09.2025 року о 09 годині 00 хвилин, на 20.10.2025 року о 13 годині 00 хвилин, на 17.11.2025 року о 15 годині 00 хвилин та на 22.12.2025 року о 13 годині 00 хвилин,- отримував судові повістки про виклик особисто, про що свідчать довідки про доставку електронного документу (документу в електронному вигляді у виді «Внесення дат слухання (Судовий розгляд).
Отже, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, - суд вважає, що позовну заяву ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» слід залишити без розгляду внаслідок повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, який не повідомив про причини неявки та не надіслав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного та повноважного суду.
Відповідно до частини 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
При цьому, обговорюючи питання щодо залишення позову без розгляду, суд, перш за все, виходить з того, що статтею 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає у тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
При цьому, звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Частиною 3 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із приписом частини 5 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як визначено пунктом 3 частини 1 статті 257 цього ж нормативно-правового акту, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, з матеріалів справи з єдиним унікальним № 631/478/25 (провадження № 2/631/585/25) вбачається, що судові засідання неодноразово призначались, зокрема: на 05.08.2025 року о 10 годині 00 хвилин, на 10.09.2025 року о 09 годині 00 хвилин, на 20.10.2025 року о 13 годині 00 хвилин, на 17.11.2025 року о 15 годині 00 хвилин та на 22.12.2025 року о 13 годині 00 хвилин,- однак представник позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» до суду жодного разу не з'явився.
Між тим, судові повістки про виклик надсилались в електронній формі за допомогою та з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в електронний кабінет позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» та його представника в порядку самопредставництва - директора Романенка М. Е., про що міститься відмітка «доставлено до електронного кабінету».
Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що позивач ТОВ «ВІН ФІНАНС» своєчасно та належним чином двічі повідомлявся судом про дату, час та місце проведення судового засідання, однак до суду не з'являвся, про причини своєї неявки не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не надсилав.
Також як мовить й вже наведений вище припис частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, якою з огляду на зміст частини 1 статті 48 цього ж кодексу є позивач і відповідач, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Окрім цього, кожна сторона (як визначено у частині 4 статі 12 цивільного процесуального кодифікованого закону України) несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Аналізуючи наведене, суд переконався, що позивач ТОВ «ВІН ФІНАНС» та його представник в порядку самопредставництва - директор Романенко М. Е. своєчасно та належним чином кожного разу повідомлялись про дату, час та місце проведення судового засідання у цій справі, зокрема, 05.08.2025 року о 10 годині 00 хвилин (документ доставлений до електронного кабінету 15.07.2025 року о 03:26:00 та о 03:25:01), 10.09.2025 року о 09 годині 00 хвилин (документ доставлений до електронного кабінету 19.08.2025 року о 23:01:27 та о 23:02:45), на 20.10.2025 року о 13 годині 00 хвилин (документ доставлений до електронного кабінету 19.09.2025 року о 01:09:04 та о 01:09:04), на 17.11.2025 року о 15 годині 00 хвилин (документ доставлений до електронного кабінету 22.10.2025 року о 00:03:09 та о 00:00:08) та на 22.12.2025 року о 13 годині 00 хвилин (документ доставлений до електронного кабінету 24.11.2025 року об 11:54:48 та о 11:50:13) (а. с. 49, 59, 55, 56, 61, 62, 72, 73, 76, 77).
Таким чином, наведене дає можливість у процесуальній спосіб вважати позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» та його представника в прядку самопредставництва - директора Романенка М. Е.такими, що належним чином повідомлені й повторно не з'явились у судове засідання без поважних причин та без повідомлення ними про причини такої неявки за умови, що від них не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Доходячи такого, суд покладає в основу судового рішення, що постановляє, правозастосовну практику, викладену Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а саме: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, прийняту 22.05.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 310/12817/13 (провадження № 61-36375 св 18), де касаційна інстанція у частині щодо мотивів, з яких виходив Верховний Суд, та застосованих норм права констатує про те, що «Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджується наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».
З урахуванням наведеного, беручи до уваги зазначені норми процесуального права, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази з питань своєчасності та належності повідомлення позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» та його представника в порядку самопредставництва - директора Романенка М. Е.про дату, час та місце проведення судового засідання, а також щодо відсутності їх заяв про причини неявки в суд у їх сукупності, суд доходить обґрунтованого висновку про те, що позивач та його представник, будучі належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання із розгляду цієї справи з огляду на приписи Цивільного процесуального кодексу України, до суду повторно не з'явились без поважних причин, не повідомивши про причини такої неявки та не надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому позовну заяву ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості», слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі; статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Стрижак проти України» від 08.11.2005 року (заява № 72269/01); статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, прийнятою 22.05.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 310/12817/13 (провадження № 61-36375 св 18), а також статтями 1 - 5, 7, 12, 13, 17, 18, 42, 46, 48, 58, 62, 64, 76 - 80, 89, 95, 128 - 131, 182, 183, 187, 211, 212, 214, 221, 223, пунктом 3 частини 1 та частиною 2 статті 257, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 - 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, та частинами 2 і 3 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС», що після усунення умов, які були підставою для залишення цього позову без розгляду, воно має право звернутися до суду повторно.
Копію ухвали надіслати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС», а також всім іншим учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з цього дня, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну її частини (скорочене судове рішення) - в той же строк з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов'язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалу постановлено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко