Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 грудня 2025 року № 520/22906/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу, в якому просить суд:
- стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), суму податкового боргу в загальному розмірі 5 426,40 гривень.
Вказана заборгованість виникла у зв'язку із тим, що відповідачкою до податкового органу самостійно подано звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи №10733 від 22.02.2022 за звітний податковий період 2021 року (термін сплати 01.08.2022) із сумою податку самостійно задекларованою сумою військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 5 426,40 грн.
У зв'язку з несплатою податку відповідачці на підставі пункту 59.1. статті 59 ПКУ, надіслано податкову вимогу від 16.01.2025 №0001212-1311-2040 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була направлена на адресу Відповідачки засобами поштового зв'язку та вважається врученою, що підтвержується довідкою про причини повернення/досилання із відміткою повертається (за закінченням терміну зберігання).
Ухвалою суду від 02.09.2025 року відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу надіслана на поштову адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення форми ф.119, повернутого на адресу суду від 11.09.2025, в якому зазначається, що 08.03.2025 відповідач особисто отримав поштову кореспонденцію.
Враховуючи те, що відповідно до приписів чинного адміністративного законодавства, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, відповідач, у встановлений судом строк, правом надати відзив не скористався.
Згідно до ч.6 ст. 162 КАС України разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою ( АДРЕСА_1 ).
Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що відповідач має податковий борг у розмірі 5426,40 грн за таким платежем:- 30 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 5426,40 грн.
У зв'язку з несплатою податку відповідачці на підставі пункту 59.1. статті 59 ПКУ, надіслано податкову вимогу від 16.01.2025 №0001212-1311-2040 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була направлена на адресу Відповідачки засобами поштового зв'язку та вважається врученою.
Податкова вимога є дійсною, в судовому порядках не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Згідно п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України - платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
Пунктом 295.3 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий звітний період. Податковим періодом для платників єдиного податку третьої груп є календарний квартал.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вже зазначалось судом, у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання та з метою виконання вимог п.59.1 ст.59 ПКУ платнику направлено податкову вимогу від 16.01.2025 №0001212-1311-2040 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка вважається врученою.
Податкова вимога від 16.01.2025 №0001212-1311-2040 є чинною, у судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною, податковий борг відповідача не переривався.
Згідно п. 42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, суд доходить висновку, що відповідач обізнаний про наявність в нього податкового боргу.
Відповідно до пп.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами пп.19-1.1.22 п. 19-1 ст.19-1 ПКУ погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.
Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи податкової служби Водночас, пп.19-1.1.34 п.19-1.1 ст.19-1 ПКУ на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль та дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.п.20.1.32, п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Приписи п. 87.11 ст. 87 ПКУ визначають, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - юридичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На час розгляду справи вказана сума податкового боргу у загальному розмірі 5426,40 грн. ОСОБА_1 не сплачена, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 5426,40 грн, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути на користь Державного бюджету України з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) суму податкового боргу у 5426,40 грн. (п'ять тисяч чотириста двадцять шість гривень, сорок копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Заічко О.В.