26 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11592/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року;
визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток у зменшеному розмірі;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток у кількості 87 календарних днів, розраховану з місячного грошового забезпечення, установленого на день звільнення, з включенням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з урахуванням проведених виплат.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач, ГУНП в Полтавській області) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 26.08.2025 (суддя Слободянюк Н.І.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 28.10.2025 адміністративний позов прийнято до провадження. Розгляд справи проведено спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала на порушення прав позивача внаслідок виплати відповідачем грошового забезпечення без застосування індексації, передбаченої статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Вважала, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. А тому, на переконання позивача, невиплата індексації грошового забезпечення є обмеженням його конституційних прав та є протиправною.
08.09.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити. Зазначав, що нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських було розпочато з жовтня 2017 року з базовим місяцем листопад 2015 року, тобто після набрання чинності Постанови КМУ № 782 від 18 жовтня 2017 року, якою внесено зміни до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, а саме: доповнено абзац п'ятий після слів "військовослужбовців" словом "поліцейських", а порядок проведення індексації грошового забезпечення поліцейських до 18.10.2017 року відсутній.
Представник відповідача наполягав на тому, що до 18 жовтня 2017 року у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року була відсутня така категорія осіб, як поліцейські та постановою КМУ № 782 від 18.10.2017 "Про внесення змін до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 року доповнено абзац 5 після слова "Військовослужбовців" словом "Поліцейських", а тому нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських було розпочато після набрання чинності вищевказаної постанови.
Таким чином, відсутність на момент виникнення спірних правовідносин підзаконного нормативно-правового акту, яким було врегульовано порядок нарахування та виплати поліцейським індексації грошового забезпечення є правомірною підставою для нездійснення ГУНП такої виплати.
Крім того, в ті періоди, які зазначає позивач у позовній заяві, індексація грошових доходів населення не проводилася взагалі, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила встановлений законом поріг індексації у 103% (крім квітня 2016 року). Саме ця обставина стала підставою невиплати позивачу індексації.
На думку представника відповідача, вказане свідчить про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року, оскільки до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 внесені зміни тільки з 18 жовтня 2017 року стосовно виплати індексації поліцейським, а порядок проведення індексації грошового забезпечення поліцейських до 18.10.2017 року був відсутній.
Додатково вказано, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, є окремим видом винагороди, який виплачується на період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а відтак не є складовою грошового забезпечення поліцейського з якого провадиться нарахування грошової компенсації за невикористані дні відпусток.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що з 07.11.2015 по 31.05.2025 ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 28.05.2025 №303о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
15.07.2025 ОСОБА_1 подала заяву на адресу Головного управління НГУ в Полтавській області, у якій запитувались докази нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, а також подала вимогу щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, докази врахування до розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток додаткова винагорода; вимогу щодо перерахунку та доплати компенсації за невикористані дні відпусток із врахуванням проведених виплат.
Листом-відповіддю від 06.08.2025 №169122-2025 відповідач повідомив, що для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 відсутні законні підстави. Також вказано, що додаткова винагорода є окремим тимчасовим видом грошового забезпечення, який виплачується на період дії воєнного стану, а тому не включається до розрахунку компенсації за невикористану відпустку.
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168 за період з 01.01.2025 по 31.05.2025, виплачувалася.
Не погоджуючись із ненарахуванням та невиплатою індексації, невключенням до розрахунку компенсації за невикористані відпустки додаткової винагороди, ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно з частиною першою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі по тексту - Закон №580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №580 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 2 Закону №580 визначено завдання поліції, до яких віднесено надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 580 поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Приписами статті 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003№1078 (далі - Порядок №1078; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01 січня 2016 року - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За правилами пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Пунктом 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
При цьому, статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Висновки щодо правозастосування
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи. При цьому місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Стосовно періоду, з якого позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення, суд зазначає, що з урахуванням змісту приписів Порядку № 1078 фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України.
Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року, отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року.
За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 року становив 100,7 %, опублікований в січні 2016 року. За січень 2016 року індекс споживчих цін становив 100,9 %. За лютий 2016 року індекс споживчих цін - 99,6 %, за березень 2016 року індекс споживчих цін - 101,0 %, за квітень 2016 року індекс споживчих цін - 103,5 %.
Таким чином, поріг індексації 103 % було перевищено у квітні 2016.
В силу пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Оскільки зазначений показник за квітень 2016 року опублікований у травні 2016 року, індексацію слід проводити з 01.06.2016, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Отже саме з 01.06.2016 у відповідача виник обов'язок провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу.
Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виплати відповідачем індексації грошового забезпечення з 01.06.2016.
Відповідач стверджував, що він правомірно не нараховував індексацію позивачу, оскільки протягом спірного періоду поліцейські не були включені до Порядку № 1078 і він не мав правових підстав цей порядок застосовувати. Так, за твердженням відповідача, індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01.11.2017 - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 "Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення", якою абзацом 5 пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, після слова "військовослужбовців" доповнено словом "поліцейських".
Суд відхиляє цей аргумент відповідача. Індексація грошового забезпечення поліцейських прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.07.2020 у справі №2140/1763/18, яка відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню до спірних правовідносин).
Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17.10.2002 № 17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин.
Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно частини третьої статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Оскільки закон передбачив відповідне право, суд не може відмовити позивачу в його реалізації з підстав недоліків, допущених у підзаконних нормативно-правових актах.
Таким чином, Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Відтак, підсумовуючи вищезазначене, з огляду на те, що відповідач не врахував та не перевірив наявність підстав, визначених Законом №1282-ХІІ для виплати позивачу індексації грошового забезпечення, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017.
Щодо врахування додаткової винагороди до грошової компенсації за невикористані відпустки.
Додаткова винагорода, відповідно до висновків Верховного Суду у зразковій справі №640/13029/22, яка передбачена Постановою № 168, встановлена на період дії воєнного стану, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовцям, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.
Суд вказує, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ від 28.02.2022 №168 і виплачувана позивачу як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення, має враховуватися у загальній сумі грошового забезпечення для обчислення компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, оскільки Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 не містить жодних винятків щодо урахування такої винагороди.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 14.01.2025 у справі №240/31245/23 та від 23.09.2024 у справі №240/32125/23.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо того, що додаткова винагорода як один із видів грошового забезпечення не включається до розрахунку компенсації за невикористану відпустку. Тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Розподіл судових витрат
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1937,92 грн (ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір»).
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1937,92 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Матвійчука Юліана 83, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.06.2016 по 31.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.06.2016 по 31.10.2017.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та їх сім'ям під час дії воєнного стану», із урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1937,92 грн (тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень дев'яносто дві копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков