Справа № 420/19513/23
26 грудня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення по справі № 420/19513/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/19513/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі № 420/19513/23 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року у справі №360/645/22, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року у справі №360/645/22, за період з 02.08.2021 року (дата звільнення) по 15.12.2022 року (дату остаточного розрахунку), відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт та грошового забезпечення з 01.01.2021р. по 02.08.2021р. одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі №420/14738/22, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт та грошового забезпечення з 01.01.2021р. по 02.08.2021р. одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі №420/14738/22, за період з 02.08.2021 року (дата звільнення) по 11.07.2023 року (дату остаточного розрахунку), відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року залишено без змін.
17.12.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення судового рішення по справі № 420/19513/23, в якій позивач просить суд надати роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року у справі №420/19513/23 у частині чи має відповідач виплатити позивачу: компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 15.12.2022 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року виплаченої 15.12.2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року у справі №360/645/22; компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 30.01.2020 року по 11.07.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 02.08.2021 року виплаченого 11.07.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі №420/14738/22. В обґрунтування даної заяви позивач вказує, що з метою добровільного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року у справі №420/19513/23 мною направлено заяву до відповідача. Проте відповідач листом від 27.11.2025 року №10/Д-392/448 повідомив позивача, що оскільки із дати звільнення (02.08.2021 року) по дату остаточного розрахунку (15.12.2022 року та 11.07.2023 року відповідно) позивач не мав грошового доходу, то сума нарахована на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року у справі №420/19513/23 складає 0,00 грн.
Ухвалою суду від 19.12.2025 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення по справі № 420/19513/23, вирішено розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження та встановлено відповідачу 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви.
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної заяви, жодних письмових пояснень по суті поданої заяви до суду від відповідача не надходило.
Розглянувши заяву відповідача про роз'яснення судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи таке.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Згідно з п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі» роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Отже, суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Таким чином, є дві умови, за яких роз'яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов'язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.
Відтак, роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм визначений цією статтею не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє, наприклад, способу і порядку виконання судового рішення.
Водночас, в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі № 420/19513/23, яке заявник просить роз'яснити, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
За таких умов суд приходить до висновку, що підстави для роз'яснення рішення суду від 30.10.2023 року по справі № 420/19513/23 в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України відсутні, оскільки зазначене рішення є цілком обґрунтованим та зрозумілим, у зв'язку з чим зазначене рішення суду роз'яснення не потребує.
Керуючись ст.ст. 167, 248, 254, 256, 295, 297 КАС України суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення по справі № 420/19513/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 26.12.2025 року.
Суддя Г.В. Лебедєва