26 грудня 2025 року м. Київ справа №640/38357/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТЕХНОВА" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови в частині.
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТЕХНОВА" (далі по тексту - позивач, ТОВ ФІРМА "ТЕХНОВА") з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - відповідач, НКРЕКП) про визнання протиправним та скасування пункту 2 постанови НКРЕКП від 06.10.2021 №1717.
Позивач вважає, що відповідач, приймаючи пункт 2 постанови від 06.10.2021 №1717, дія незаконно, з порушенням встановленого порядку та способу реалізації наданих повноважень, а також без дослідження всіх матеріалів та фактичних обставин справи, чим порушив права та інтереси ТОВ ФІРМА "ТЕХНОВА".
Як зазначається у позовній заяві, відповідач під час перевірки ТОВ ФІРМА "ТЕХНОВА" не врахував фактичний стан розрахунків ДП «Енергоринок» з позивачем та зменшення фактичної вартості електричної енергії (тарифу). На думку позивача, ним використано всі фактично наявні кошти у періоді, які надійшли за відпуск електричної енергії з метою виконання ремонтної програми у першому півріччі 2019 року, водночас недофінансування виникло виключно через відсутність обігових коштів за продану на оптовому ринку електричної енергії електроенергію.
Позивач звертає увагу, що відповідно до звітності, яка подається до НКРЕКП (форма 8-НКРЕКП-Р1, графа 19, рядок 20) фінансовий результат до оподаткування ТОВ ФІРМА "ТЕХНОВА" з виробництва електричної енергії становить - (мінус) 217 946 тис. грн., тобто діяльність з виробництва електричної енергії є збитковою за результатами 2019 року.
На думку позивача, джерелом фінансування інвестиційної програми з виробництва електричної енергії у 2019 році був саме тариф на електричну енергію, який повинен бути сплачений ДП «Енергоринок», і саме несплата цим підприємством за відпущену протягом січня-грудня 2019 року електричну енергію спричинила не наповнення джерел фінансування Інвестиційної програми за рахунок тарифу на електричну енергію, що спричинило об'єктивну неможливість виконання позивачем в повному обсязі всіх передбачених Інвестиційною програмою на 2019 рік заходів.
Крім того, позивач зазначає, що ним забезпечено виконання заходів Інвестиційної програми з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування, однак, НКРЕКП в порушення підпункту 2 пункту 14 Методики визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрат коштів) суб'єктами господарювання з виробництва електричної та (або) теплової енергії від здійснення ліцензованої діяльності, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, не враховано заборгованість ДП «Енергоринок» за відпущену електричну енергію станом на 30.06.2019 - 105 364,03 тис. грн., як об'єктивний чинник недофінансування ліцензованої діяльності.
Ухвалою від 02 лютого 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №640/38357/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач у відзиві на позовну заяву підтримав правомірність оскаржуваного пункту постанови та висловив незгоду з обставинами, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на наявності у НКРЕКП повноважень для проведення планової перевірки дотримання ТОВ ФІРМА "ТЕХНОВА" вимог законодавства та Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та правових підстав для накладання санкції за вчинені порушення, та що позовні вимоги не містять тверджень або доводів та спростувань щодо результатів планової перевірки та контраргументів щодо факту наявності виявлених порушень.
Крім того, посилаючись на обставини, зафіксовані в акті перевірки, відповідач вважає, що НКРЕКП відповідно до норм Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Методики визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрат коштів) суб'єктами господарювання з виробництва електричної та (або) теплової енергії від здійснення ліцензованої діяльності, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, правомірно зобов'язано позивача урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року» без додаткових джерел фінансування на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії в розмірі 71 899,39 тис. грн. (без ПДВ).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2022 задоволено клопотання відповідача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2022 закрито підготовче провадження у справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 16.08.2022 судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
13.09.2022 відповідач подав до суду додаткові пояснення, в яких повідомив, що оскаржуване рішення НКРЕКП є одним із основних способів виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і, що пунктом 3 постанови НКРЕКП від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану» виключено пункт 2 постанови НКРЕКП від 06.10.2021 №1717, який є предметом спору у цій справі.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
18.07.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 адміністративну справу прийнято до провадження судді Дудіна С.О. та вирішено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ ФІРМА "ТЕХНОВА" (ідентифікаційний код 24100060, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Предславинська, буд. 31/11, офіс 87) зареєстровано як юридична особа 21.11.1996, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Матеріали справи підтверджують, що НКРЕКП провела планову перевірку дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ТОВ ФІРМА "ТЕХНОВА", за наслідками якої складено акт від 17.09.2021 №462 (далі по тексту - акт перевірки).
В результаті проведеної перевірки встановлено, що позивачем не дотримано вимоги нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №309, та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1467, зокрема:
Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282 (далі - Інструкція щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна)), а саме:
пункту 2.2 глави 2, яким встановлено, що форма звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) складається станом на останнє число звітного періоду наростаючим підсумком з початку звітного року і подається до НКРЕКП за I квартал, I півріччя, 9 місяців не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним періодом, за рік - до 01 березня року, наступного за звітним, крім додатка 3 «Інформація про обсяг чистого доходу від діяльності на ринку електричної енергії в рамках ліцензованої діяльності (з виробництва електричної енергії, надання допоміжних послуг на ринку електричної енергії, трейдерської діяльності тощо) та про обсяг чистого доходу від діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках», який подається до НКРЕКП окремим листом в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (власника) ліцензіата (або іншої уповноваженої особи) та/або кваліфікованої електронної печатки ліцензіата за I, II, III квартали до 26 числа місяця, наступного за звітним кварталом, за IV квартал - до 01 лютого року, наступного за звітним періодом,
пункту 2.7 глави 2 щодо обов'язку ліцензіата забезпечувати достовірність інформації, зазначеної ним у формі звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна),
пункту 3.7 глави 3, яким встановлено, що в додатку 3 «Інформація про обсяг чистого доходу від діяльності на ринку електричної енергії в рамках ліцензованої діяльності (з виробництва електричної енергії, надання допоміжних послуг на ринку електричної енергії, трейдерської діяльності тощо) та про обсяг чистого доходу від діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках» зазначається інформація щодо чистого доходу ліцензіата від діяльності з виробництва електричної енергії, надання допоміжних послуг на ринку електричної енергії, трейдерської діяльності тощо та від діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках;
Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 №491 (далі - Порядок розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання), а саме:
пункту 5, яким встановлено, що базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал,
пункту 7 в частині обов'язку ліцензіата сплачувати внески на регулювання щоквартально до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним;
пункту 4.1 розділу IV Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 року №585 (далі - Порядок формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках), щодо обов'язку ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування;
пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії №309 щодо здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють діяльність в електроенергетиці, зокрема абзацу другого пункту 4.2 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.08.2017 №991, у частині зобов'язання ліцензіата неухильно дотримуватись переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії, встановленої, зокрема, постановою НКРЕКП від 11.12.2018 № 1818 «Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА»;
підпункту 14 пункту 2.3 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії №309 щодо обов'язку ліцензіата дотримуватися визначених напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат відповідно до структури тарифу на відпуск електричної енергії, встановленої, зокрема, постановою НКРЕКП від 11.12.2018 №1818 «Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА»;
підпункту 3 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії № 1467 щодо обов'язку ліцензіата сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються рішенням НКРЕКП.
За наслідками виявлених порушень на підставі акта перевірки відповідач прийняв постанову НКРЕКП від 06.10.2021 №1717 "Про накладення штрафу на ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" (далі по тексту - Постанова №1717).
Пунктом 2 цієї постанови вирішено відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов'язати ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року» без додаткових джерел фінансування на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії в розмірі 71 899,39 тис. грн. (без ПДВ).
Не погоджуючись з пунктом Постанови №1717, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, з приводу чого суд звертає увагу на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення є Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:
1) у сфері енергетики:
діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії;
діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності;
діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;
діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;
2) у сфері комунальних послуг:
діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);
діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.
Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про енергетичну ефективність", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.
Згідно зі статтею 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Статтею 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.
Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків.
Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право, зокрема: приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Як передбачає частина перша статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб'єкти, що належать до особливої групи споживачів, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про енергетичну ефективність" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб'єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
Зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок, результати яких оформлюються актами. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого останній приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Як встановлено судом, пунктом 2 Постанови №1717 зобов'язано ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року» без додаткових джерел фінансування на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії в розмірі 71 899,39 тис. грн. (без ПДВ).
Порядок формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затверджений постановою НКРЕКП від 15.10.2015 №2585 (далі по тексту - Порядок №2585) визначає процедуру подання, формування, розгляду, схвалення, перегляду та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з метою визначення обґрунтованості запланованих ліцензіатом капіталовкладень та/або витрат при формуванні, розрахунку, встановленні тарифів (цін) на відпуск електричної енергії та/або виробництво теплової енергії (далі - тарифи, ціни) на принципах економічної доцільності та цільового використання коштів ліцензіатом (пункт 1.1 Порядку №2585).
У пункті 1.2 Порядку №2585 зазначено, що його дія поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з виробництва електричної і теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках і отримали ліцензію на право здійснення такої господарської діяльності (далі - ліцензіати).
За визначенням пункту 1.3 Порядку №2585 інвестиційна програма - план капітальних інвестицій та капітальних вкладень для підвищення рівня надійності та економічності роботи основних фондів (генеруючого та допоміжного обладнання виробників електричної та теплової енергії), який містить комплекс зобов'язань ліцензіата на період їх виконання щодо розвитку ліцензіата, джерела їх фінансування, графік виконання та пояснювальну записку.
Суд звертає увагу, що НКРЕКП не наділена повноваженнями давати вказівки своїм ліцензіатам щодо формування джерел фінансування інвестиційних програм. Відповідні повноваження обмежуються чинним законодавством та передбачають процедуру схвалення поданої ліцензіатом інвестиційної програми.
Подібну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №826/14481/17.
Відповідач обґрунтовує пункт 2 оскаржуваної постанови посиланням на пункт 1 частини першої та пункт 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Однак, суд зазначає, що пункт 1 частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачає, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Пунктом 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
При цьому жодна з цих норм Закону не наділяє відповідача повноваженнями розпоряджатися доходами позивача, оскільки зазначені норми є бланкетними (відсильними) і можуть породжувати конкретні права суб'єкта владних повноважень лише в комплексі із нормами прямої дії.
Судом не встановлено, а відповідачем не наведено будь-якої норми прямої дії, яка б наділяла відповідача повноваженнями розпоряджатися грошовими коштами (доходами) ліцензіата шляхом зобов'язання формувати та виконувати інвестиційну програму за рахунок результатів ефективності власної господарської діяльності (економії коштів).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність відповідних повноважень у НКРЕКП на видачу вказівок позивачу щодо конкретних положень майбутньої інвестиційної програми, а тому покладення відповідного обов'язку на позивача суперечить вимогам частини другої статті 19 Конституції України.
Частина друга статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За визначенням частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Утім, суд звертає увагу, що відповідачем не підтверджено будь-якими належними та допустимими доказами суму визначеного ним додатково отриманого доходу, який необхідно врахувати позивачу в Інвестиційній програмі на 2022 рік, саме в розмірі 71 899,39 тис. грн. (без ПДВ), зокрема відповідними первинними та звітними документами.
Відповідач надав суду лише копію оскаржуваної постанови та рішення НКРЕКП про проведення планових перевірок, які не підтверджують жодних обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява №37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Верховний Суд у постанові від 11.09.2023 у справі №420/14943/21 вказав, що Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України прямо передбачений обов'язок суб'єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним «маркером» того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.
У цій справі Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб'єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Отже, на думку суду, зобов'язуючи позивача урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року» без додаткових джерел фінансування на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії в розмірі 71 899,39 тис. грн. (без ПДВ), відповідач діяв не в межах повноважень, не у порядку та не у спосіб, що передбачені законодавством, яке регулює діяльність НКРЕКП.
, ?, «?».
https://www.nerc.gov.ua/acts/shchodo-diyalnosti-licenziata-z-virobnictva-elektrichnoyi-ta-teplovoyi-energiyi-tov-firma-tehnova-u-zvyazku-iz-vvedennyam-v-ukrayini-voyennogo-stanu, від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА», у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану» у зв'язку з воєнним станом в Україні, введеним згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та продовженим Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022, у якій постановила, зокрема:
« 1. Товариству з обмеженою відповідальністю ФІРМА «ТЕХНОВА» кошти, зокрема, що зазначені у постанові від 06.10.2021 №1717 «Про накладення штрафу на ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» кошти на загальну суму 71 899,39 тис. грн. (без ПДВ) спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов'язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років.
3. Пункт 2 постанови НКРЕКП від 06 жовтня 2021 року № 1717 «Про накладення штрафу на ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» виключити».
Таким чином, оскаржуваний пункт 2 Постанови №1717 на момент вирішення спору виключений та кошти у розмірі 71 899,39 тис. грн. (без ПДВ) спрямовані на виконання інших заходів, ніж було передбачено цим пунктом, тобто, фактично наразі предмет спору відсутній.
Будь-яких пояснень з приводу виключення пункту 2 Постанови №1717 та правових наслідків цього позивач до суду не надав.
Враховуючи викладене, суд відмовляє ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» у задоволенні адміністративного позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.