про задоволення заяви про зміну способу
і порядку виконання судового рішення
26 грудня 2025 року м. Київ № 640/6805/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши матеріали заяви представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просить змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2022 у справі № 640/6805/21 про: Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 20-54/201 від 25.01.2021 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад (21 990,00 грн), оклад за військовим (спеціальним) званням полковник (1480,00 грн), надбавка за вислугу років 50 % (11 735,00 грн), надбавка за інтенсивність служби 100 % (21 990,00 грн), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 % (3298,50 грн), премія 91,38 % (20 094,46 грн), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , положень постанов Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, виходячи з 80 % основного розміру пенсії, здійснивши виплату однією сумою на користь ОСОБА_1 , яка не підлягає оподаткуванню у сумі - 78304 грн 24 коп.
Так, в обґрунтування поданої зави зазначає, що на виконанні у Відділу перебуває виконавче провадження № 69101728 з примусового виконання виконавчого листа № 640/6805/21 виданого 02.02.2022 Окружним адміністративним судом м. Києва.
Вказує, що листом Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві від 13.01.2023 № 2600-0904-8/7261 повідомило виконавця, що в лютому поточного року проведено перерахунок пенсії позивача за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 та нараховані кошти у сумі 78304,24 грн., виплату яких буде проведено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
Відтак, задля своєчасного та повного виконання рішення суду, просить змінити спосіб виконання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 призначено судове засідання з розгляду заяви на 22.12.2025.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви сторони у судове засідання не з'явилися.
Від позивача (стягувача) ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності.
Отже, враховуючи наведене, суд вирішив розгляд заяви про встановлення або заміну способу та порядку виконання рішення суду проводити в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали заяви, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2021 у справі № 640/6805/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 20-54/201 від 25.01.2021 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад (21 990,00 грн), оклад за військовим (спеціальним) званням «полковник» (1480,00 грн), надбавка за вислугу років 50 % (11 735,00 грн), надбавка за інтенсивність служби 100 % (21 990,00 грн), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 % (3298,50 грн), премія 91,38 % (20 094,46 грн), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанов Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, виходячи з 80 % основного розміру пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити нестримані за минулий час суми пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведених виплат.
Стягнуто витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ м. Києві у розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень.
Вказане рішення набуло законної сили 26 січня 2022 року.
02.02.2022 Окружним адміністративним судом м. Києва видано два виконавчі листи у справі.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амброського А.В. від 26.05.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 69101728 щодо примусового виконання судового рішення № 640/6805/21 в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 20-54/201 від 25.01.2021 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад (21 990,00 грн), оклад за військовим (спеціальним) званням «полковник» (1480,00 грн), надбавка за вислугу років 50 % (11 735,00 грн), надбавка за інтенсивність служби 100 % (21 990,00 грн), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 % (3298,50 грн), премія 91,38 % (20 094,46 грн), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанов Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, виходячи з 80 % основного розміру пенсії.
Цією ж постановою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Охріменко Н.М. від 19.08.2022 за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
Листом Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві від 13.01.2023 №2600-0904-8/7261 повідомлено Відділ, що в лютому поточного року проведено перерахунок пенсії позивача за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 нараховані кошти у сумі 78304,24 грн., виплату яких буде проведено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
Постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Охріменко Н.М. від 20.10.2022 за повторне невиконання рішення суду накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
15.08.2025 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. винесено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за невиконання рішення суду.
Розглядаючи питання про можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначав, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Водночас, відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною третьою статті 33 цього Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 200/2961/21-а зазначено, що, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідно звернути увагу на те, що: 1) із відповідною заявою варто звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції; 2) із такою заявою можуть звернутися стягувач чи виконавець (у випадках, встановлених законом); 3) для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим; 4) на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.
З наведеного правового регулювання вбачається, що процесуальним правом подання заяви про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення наділені стягувач та виконавець.
Відповідно до частин першої -другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно із частиною другою статті 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Судом було встановлено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2022 № 640/6805/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача, сума доплати склала 78304,24 грн.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амброського А.В. від 26.05.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 69101728 щодо примусового виконання судового рішення № 640/6805/21 в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 20-54/201 від 25.01.2021 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад (21 990,00 грн), оклад за військовим (спеціальним) званням «полковник» (1480,00 грн), надбавка за вислугу років 50 % (11 735,00 грн), надбавка за інтенсивність служби 100 % (21 990,00 грн), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 % (3298,50 грн), премія 91,38 % (20 094,46 грн), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанов Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, виходячи з 80 % основного розміру пенсії.
Листом від 13.01.2023 боржником державного виконавця було повідомлено, що в лютому поточного року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 нараховані кошти у сумі 78304,24 грн., виплату яких буде проведено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
Станом на день розгляду заяви будь-які докази, які б підтверджували таку виплату нарахованих коштів на користь позивача (стягувача) у суду відсутні.
Відтак, рішення суду в частині виплати заборгованості боржником у повному обсязі залишається не виконаним.
Тобто, суд констатує, що вчинені державним виконавцем дії згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» не призвели до виконання рішення суду у даній справі боржником.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 840/3112/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд погоджується із тим, що позивач заявник не просить суд здійснити вихід за межі позовних вимог та вирішити питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, просить суд конкретизувати у вказаний в заяві спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахованої та невиплаченої пенсії, здійснивши виплату однією сумою, яка не підлягає оподаткуванню в розмірі 78304,24 грн.
Відтак, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), враховуючи, що встановлення визначеного способу виконання спрямоване на своєчасне та повне виконання рішення суду, а також відповідає вимогам прямих норм статті 124 Конституції України.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 640/6805/21 задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року у справі № 640/6805/21
про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 20-54/201 від 25.01.2021 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад (21 990,00 грн), оклад за військовим (спеціальним) званням «полковник» (1480,00 грн), надбавка за вислугу років 50 % (11 735,00 грн), надбавка за інтенсивність служби 100 % (21 990,00 грн), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 % (3298,50 грн), премія 91,38 % (20 094,46 грн), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанов Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, виходячи з 80 % основного розміру пенсії,
шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) нарахованої, але не виплаченої пенсії в сумі 78304,24 грн (сімдесят вісім тисяч триста чотири гривні двадцять чотири копійки), здійснивши виплату однією сумою, яка не підлягає оподаткуванню.
Копію ухвали надіслати (видати) сторонам по справі (їх представниками) та до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для виконання (ВП № 69101728).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Шевченко А.В.