ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26644/25
провадження № 3/753/9168/25
"23" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 10 грудня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2025 року серії ЕПР № 525886, ОСОБА_1 28 листопада 2025 року, у м. Києві вул. Бориспільська, керував транспортним засобом «Mitsubishi», номерний знак НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на місці зупинки або у лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовився на бодікамеру поліцейського. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшла таких висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2025 року серії ЕПР № 525886, складений стосовно ОСОБА_1 ; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції; DVD-R диск з бодікамери поліцейського.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя вважає, що складений працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Долучений до матеріалів справи відеозапис, що був зроблений з нагрудної відеокамери інспекторів патрульної поліції стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відтак, зазначені докази є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
Отже, з огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу в розмірі, що передбачено цією санкцією, із позбавленням права керувати транспортними засобами, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Таким чином, оскільки відповідно до норм ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення, перелік яких не є вичерпним, суд приймає до уваги доводи про те, що ОСОБА_1 дійсно перебуває у скрутному матеріальному становищі, а тому не має змоги виконати постанову суду в частині сплати штрафу одразу в повному обсязі.
До того ж, враховуючи розмір штрафу, його одноразова сплата є для ОСОБА_1 об'єктивно обтяжливою та може призвести до погіршення його матеріального становища.
У свою чергу надання розстрочки виконання адміністративного стягнення узгоджується із завданнями КУпАП, визначеними ст. 1 цього Кодексу, оскільки дозволяє забезпечити реальне виконання постанови суду без надмірного обтяження особи, на яку накладено стягнення.
При цьому суддя враховує й те, що ОСОБА_1 не відмовляється від виконання рішення та виявив прагнення його виконати, просивши про розстрочку сплати штрафу частинами.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови та надати розстроку виплату штрафу на 05 місяців із розрахунку по 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
З урахуванням викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
ухвалила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розстрочку виплати несплаченої суми штрафу у розмірі 17 000 гривень, рівними частинами на п'ять місяців, зобов'язавши сплачувати 3 400 гривень щомісячно, починаючи з січня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова буде направлена для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО