Справа № 367/12732/25
Провадження №3/367/3465/2025
Іменем України
18 грудня 2025 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., за участі особи, стосовно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , якому роз'яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, вивчивши матеріали, які надійшли з Бучанського районного управління поліції №1 ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за статтею 173 КУпАП, -
установив:
до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом (серія ВАД № 858269) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП,
У судовому засіданні 05.11.2025 ОСОБА_1 повідомив суду, що у нього з потерпілою ОСОБА_2 існує затяжний конфлікт на побутовій основі, викликаний тим, що він є переселенцем із ТОТ та проживає у модульному містечку для переселенців, у якому ОСОБА_2 спричиняє сварки вважаючи себе корінною мешканкою регіону. Вважає, що сам у більшій мірі є потерпілим, оскільки остання влаштовує суперечки із використанням ненормативної лексики, однак, жодного разу її не було притягнуто до адміністративної відповідальності за указане.
06.11.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначив, що він є колишнім військовослужбовцем, проходив службу та має захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини. Звертав увагу суду, що громадянки ОСОБА_3 з ОСОБА_4 протягом кількох місяців постійно провокує його та його дружину, публічно знімає відео без дозволу, ображає, поширює неправдиву інформацію, провокує конфлікти та навіть погрожує каліцтвом та фізичною розправою. Її дії мають ознаки свідомої кампанії з дискредитації сім'ї ОСОБА_1 , зокрема через те, що вони є внутрішньо переміщеними особами (ВПО) з Донецької області, де втратили своє житло і майже все особисте майно. Неодноразові звернення до Бучанського районного управління поліції залишилися без належної реакції. Заяви про погрози життю, образи, наклепи та публічні провокації ігноруються.
Судове засідання 20.11.2025 не відбулось у зв'язку із відсутністю електроенергії у приміщенні суду. У судове засідання 18.12.2025 потерпіла ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, не з'явилась.
У судовому засіданні 18.12.2025 ОСОБА_1 зазначив, що, дійсно, 19.09.2025 на провокацію ОСОБА_3 та її неадекватну поведінку вжив на її адресу ненормативну лексику, оскільки вже не витримав. Указане відбулося у громадському місці в присутності певної кількості людей в межах модульного містечка, де проживають внутрішньо переміщені особи, а ОСОБА_3 прийшла туди та звинувачувала їх у тому, що через них на місто можуть летіти ворожі ракети. При цьому, ОСОБА_1 на виклику свідків та потерпілої у судове засідання не наполягав, просив розгляд не відкладати.
Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення, суддею встановлено таке.
19.09.2025 близько 09:00 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив дрібне хуліганство стосовно ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою. Відповідальність за вказане правопорушення передбачено статтею 173 КУпАП.
Згідно статті 173 КУпАП відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребам суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Однією зі складових об'єктивної сторони дрібного хуліганства є місце його вчинення, а саме: громадське місце, тобто частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також переходи, стадіони. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки правопорушника.
Факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, тобто дій, що порушують громадський спокій та порядок, підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (серія ВАД № 858269, складеного 16.10.2025), письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , а також поясненнями ОСОБА_1 , наданими у суді.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що дії правопорушника слід кваліфікувати за статтею 173 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібне хуліганство та тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність та обставин, що обтяжують відповідальність, суд не убачає.
Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, ступінь вини, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративного правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме трьох неоподатковуваних мінімума доходів громадян.
Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 39-1, 40-1, 173, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 гривню 00 копійок, які необхідно сплатити в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.
Суддя О.О. Білогруд