Справа № 367/7165/25
Іменем України
26 грудня 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 травня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-9777551, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 34546. За умовами вказаного договору ОСОБА_1 зобов'язався сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в розмірі 700 грн, у зв'язку з чим він отримав кредит у розмірі 7000 грн шляхом перерахування грошових коштів на його банківську картку. 25 листопада 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» і ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «ФК «Ейс» право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, його заборгованість становить 15520 грн 40 коп., яка складається із 7700 грн - заборгованість по тілу кредиту, 7820 грн 40 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 00-9777551 від 17 травня 2024 року в розмірі 15520 грн 40 коп. і відшкодувати судові витрати.
За ухвалою судді від 25 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; у встановлені судом строки, в тому числі додаткові строки, надані в зв'язку з неотриманням копії ухвали, відповідач відзив на позов суду не подав.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 17 травня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» і ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9777551, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 34546, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 7000 грн, строком кредитування 360 календарних днів, до 12 травня 2025 року, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом. У відповідності до умов п. 1.6. договору, кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає 700 грн, яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього договору (а.с. 12-16, 17-19, 20, 21-22, 24, 25-27, 28-37, 38-47).
Згідно з розрахунком заборгованості, який здійснений ТОВ «Макс Кредит», за кредитним договором № 00-9777551, заборгованість відповідача станом на 25 листопада 2024 року становить 15520 грн 40 коп. і складається із 7000 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 7820 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 700 грн - сума заборгованості за нарахованими комісіями (а.с. 83-84).
25 листопада 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «ФК «Ейс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9777551 від 17 травня 2024 року. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25112024-МК/Ейс від 25 листопада 2024 року ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором у розмірі 15520 грн 40 коп., яка складається із 7700 грн - залишок заборгованості по тілу кредиту з комісією, 7820 грн 40 коп. - залишок заборгованості по звичайним відсоткам (а.с. 66-68, 69-82а).
Відповідно до виписки з особового рахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором № 00-9777551 станом на 15 травня 2025 року становить 19020 грн 40 коп. і складається із 7700 грн - прострочене тіло, 7820 грн 40 коп. - прострочені відсотки, 3500 грн - штрафні санкції (а.с. 85).
Водночас, позивачем не заявлено позовних вимог про стягнення із відповідача штрафних санкцій, у зв'язку з чим загальна сума заявлених до стягнення вимог становить 15520 грн 40 копійок.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 цього Закону визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 10561 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконував, жодних заперечень щодо цього суду не надав, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, стягнути з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором у заявленому позивачем розмірі 15520 грн 40 копійок.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року, протоколу погодження вартості послуг і додаткової угоди до вказаного договору та акту прийому-передачі наданих послуг від 15 травня 2025 року, згідно з якими витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, складають 7000 гривень (а.с. 58-65).
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3000 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню на відшкодування сплаченого судового збору 2422 грн 40 копійок.
Керуючись ст. 526, 530, 599, 610-612, 626, 628, 638, 639, 1046-10561 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005) заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9777551 від 17 травня 2024 року в розмірі 15520 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять) гривень 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок і витрат на правничу допомогу 3000 (три тисячі) гривень.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 26 грудня 2025 року.
Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО