Справа № 296/14716/25
2/296/5216/25
про відмову у відкритті провадження у справі
"26" грудня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, третя особа Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) про скасування арешту майна, -
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бруцька Тетяна Анатоліївна, звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:
- скасувати арешт належного ОСОБА_1 майна, який був накладений на підставі постанови старшого слідчого СУ УМВС в Житомирській обл. Пізнюр Н.А. від 25 лютого 2012 року у кримінальній справі №11/080669 (№296/336/12-к), а саме: арешт транспортного засобу BMW-528, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та арешт плазмового телевізора «SAMSUNG», модель LE37A45 IC;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області повернути ОСОБА_1 плазмовий телевізор «SAMSUNG», модель LE37A45 IC, який зберігається у кімнаті речових доказів ГУ НП в Житомирській області;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області повернути ОСОБА_1 транспортний засіб BMW-528, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 є власником майна: автомобіля BMW 528, 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , та плазмового телевізора «SAMSUNG», модель LE37A45ICI. Постановою старшого слідчого СУ УМВС в Житомирській обл. Пізнюр Н.А. від 25 лютого 2012 року у кримінальній справі №11/080669 (№296/336/12-к) накладено арешт на автомобіль BMW 528, 1996 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 , та зазначено, що автомобіль зареєстровано на ОСОБА_1 та належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 16.09.2009 року МРЕВ ДАІ УМВС України в Житомирській області. Також, 29 лютого 2012 року постановою старшого слідчого СУ УМВС в Житомирській обл. Пізнюр Н.А. накладено арешт на плазмовий телевізор «SAMSUNG» модель LE37A45ICI.
Вироком Корольовського районного суду м. Житомира у справі №296/336/12-к від 09 грудня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим та призначено йому покарання, однак не було вирішено питання про речові докази та арешт майна. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 07 червня 2022 року вказаний вирок суду першої інстанції змінено. Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2022 року, вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 07 червня 2022 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення. Так, позивач не є засудженим, не притягувався до кримінальної відповідальності у кримінальній справі №296/336/12-к та не визнавався співучасником злочину. Отже, подальше утримання майна позивача під арештом порушує статтю 41 Конституції України та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч.1 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що постановою старшого слідчого СУ УМВС в Житомирській області Пізнюр Н.А. від 25 лютого 2012 року, у межах кримінальної справи №11/080669 по обвинуваенню ОСОБА_2 , накладено арешт на автомобіль BMW 528, 1996 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 16.09.2009 МРЕВ ДАІ УМВС України в Житомирській області.
Постановою старшого слідчого СУ УМВС в Житомирській області Пізнюр Н.А. від 29 лютого 2012 року, у межах кримінальної справи №11/080669 по обвинуваенню ОСОБА_2 , накладено арешт на плазмовий телевізор «SAMSUNG», модель LE37A45ICI, який було вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 .
Автомобіль BMW 528, 1996 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 , та плазмовий телевізор «SAMSUNG», модель LE37A45ICI, постановами старшого слідчого СУ УМВС в Житомирській області Пізнюр Н.А. від 24.02.2012 та від 29.02.2012 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 11/080669.
Вироком Корольовського районного суду м.Житомира у справі №296/336/12-к від 09 грудня 2019 року (кримінальне провадження № 11/080669) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.2, ч.3, ч.4 КК України та призначено йому покарання.
Постановою Житомирською апеляційного суду у справі №296/336/12-к від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу підсудного Нагорного задоволено частково. Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2019 року щодо ОСОБА_2 змінено.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2022 року, вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 09 грудня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 07 червня 2022 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Питання щодо речових доказів у кримінальній справі №296/336/12-к: автомобіля BMW 528, 1996 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 , та плазмового телевізора «SAMSUNG», модель LE37A45ICI, - судами вирішено не було.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із цивільним позовом про зняття арешту з вказаних предметів.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частина перша статті 19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд враховує, що позивач оскаржує арешт, накладений у межах кримінального провадження за правилами КПК України 1960 року. При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Ця правова норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України 2012 року, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Отже, у визначенні порядку звільнення майна з-під арешту потрібно керуватися правилами КПК України 1960 року.
Порядок щодо скасування арешту на майно було передбачено таким чином - на підставі постанови слідчого в порядку ч.6 ст.126 КПК України 1960 року, або судом під час попереднього судового засідання в порядку ст.253 КПК України 1960 року, під час ухвалення вироку в порядку ст.324 КПК України 1960 року або судом в порядку виконання вироку в порядку ст.ст.409, 411 КПК України 1960 року.
Згідно зі статтею 126 КПК України 1960 року забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б це майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Згідно з пунктами 7 та 8 частини першої статті 324 КПК України 1960 року, постановляючи вирок, суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений; що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.
У порядку, передбаченому статтею 411 КПК України 1960 року, суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема щодо виконання вироку у частині цивільного позову чи конфіскації майна.
Згідно ст.409 КПК України 1960 року, питання про різного роду сумніви та протиріччя, які виникли при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.
Відповідно до пункту 1 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 “Про судову практику в справах про зняття арешту з майна за наявності кримінального провадження» власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Таким чином, питання щодо арешту який накладався в межах кримінального провадження мають вирішуватися саме в межах такого провадження. Законність накладення арешту в рамках кримінальної справи (провадження), або наявність чи відсутність підстав для зняття такого арешту, не відноситься до компетенції суду в порядку цивільного судочинства.
Суд при розгляді цивільної справи не може приймати з цього приводу рішення по суті питання (навіть й про відмову у задоволенні позову), оскільки таке рішення передбачає оцінку питань поза межами компетенції суду в рамках цивільного судочинства.
Отже, питання про скасування арешту, за встановлених обставин цієї справи, який був накладений за правилами кримінального судочинства КПК 1960 року, підлягає розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, оскільки арешт було накладено на автомобіль BMW 528, 1996 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 , та плазмовий телевізор «SAMSUNG», модель LE37A45ICI,постановами старшого слідчого СУ УМВС в Житомирській області під час досудового слідства у кримінальному провадженні, за результатами розгляду якого було ухвалено вирок у справі №296/336/12-к від 09 грудня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 07 червня 2022 року, які залишені без змін ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2022 року.
Тобто, зняття арешту з майна має здійснювати суд, який ухвалив вирок у справі №296/336/12-к від 09 грудня 2019 року.
Подібного висновку щодо розгляду справ такої категорії за правилами кримінального судочинства дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 грудня 2021 року в справі № 272/469/21.
На підставі п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, наведені приписи законодавства та встановлені їм відповідні правовідносини, суддя дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 4, 19, 186, 353 ЦПК України, -
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі №296/14716/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, третя особа Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) про скасування арешту майна.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 26.12.2025.
Суддя М. В. Петровська