про повернення позовної заяви
26 грудня 2025 року м. Київ № 320/62398/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , з 01.06.2016 року із обмеженням її максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІI "Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01.06.2016 року незалежно від зміни розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації тощо з урахуванням проведених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплаті з 12.02.2025 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплачувати з 12.02.2025 року ОСОБА_1 , щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" до пенсії, що була перерахована відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" без обмеження пенсії максимальним розміром, незалежно зміни розміру грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, індексації тощо з урахуванням проведених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо застосування з 01.03.2022 року до розрахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 , обмеження максимальним розміром у сумі та виплати її з 01.03.2022 року, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 року без урахування індексації пенсії, передбаченої постановою КМУ від 16.02.2022 року №118 «Про реєстраційний 01.03.2023, з 01.03.2024, грошового працездатність, індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою КМУ від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" постановою КМУ №209 "Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 , пенсію з 01.03.2022 року, з 01.03.2025 року без обмеження розміру пенсії максимальним та/або фіксованим розміром незалежно від зміни розміру забезпечення, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили індексації, враховуючи індексацію пенсії, передбачену постановою КМУ від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою КМУ від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", постановою КМУ №209 "Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Суд зауважує, що відповідно до даних Автоматизованої інформаційної системи "Діловодство спеціалізованого суду" 27.11.2025 ОСОБА_1 звертався до Київського окружного адміністративного суду з ідентичним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Вказаній адміністративній справі був присвоєний номер 320/58219/25.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 (суддя Лиска І.Г.) позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з поданням ним заяви про відкликання позовної заяви.
З наведеного вбачаються ознаки здійснення позивачем маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями шляхом поступового подання ідентичних позовних заяв та їх подальшого відкликання з метою обрання конкретного судді для розгляду цієї справи, що, у свою чергу, є ознакою зловживання процесуальними правами.
Так, частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини другої цієї статті з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 13.03.2019 у справі № 814/218/14 виснував, що під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Частинами третьою та четвертою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги наявність ознак зловживання позивачем наданими йому процесуальними правами, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не із цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті з149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №580/4217/24.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.