26 грудня 2025 рокуСправа №160/3725/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій.
Суть спору: 05 лютого 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (надалі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним призов позивача ОСОБА_1 1985 р.н., на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 ;
-визнати протиправним призов позивача ОСОБА_1 1985 р.н., на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 .
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами було протиправно призвано його на військову службу, оскільки позивач згоди на проходження військової служби не давав, на військову службу у встановленому порядку територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не призивався, військово-лікарську комісію не проходив, ступінь придатності до проходження військової служби не визначався.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 №331 від 19.11.2024. Витребувано у відповідача Військової частини НОМЕР_1 копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 №80 від 10.03.2022; копію наказу про виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 №332 від 18.11.2024. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені докази: мобілізаційне розпорядження ОСОБА_1 , та докази на підтвердження отримання зазначеного розпорядження ОСОБА_1 ; довідку військово-лікарської комісії про проходження ОСОБА_1 медичного огляду під час призову на військову службу за мобілізацією; висновки лікарів за результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , із зазначенням дат та відміток лікарів про придатність ОСОБА_1 до військової служби; докази на підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з результатами медичного огляду та вручення ОСОБА_1 копії довідки ВЛК.
06 березня 2025 року від відповідача Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказав, що підстави для звільнення позивача з військової служби відсутні. Також наголошує, що перед зарахуванням позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , позивачу було належним чином проведено медичний огляд. Відтак, призов позивача на військову службу за мобілізацією був здійснений у спосіб передбачений законодавством. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Військова частина НОМЕР_1 правом на подання відзиву не скористалася.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
На підставі Указу Президента України від №69/2022 від 24.02.2022 “Про загальну мобілізацію» позивач 10.03.2022 був призваний за мобілізацією на військову службу до Збройних Сил України для виконання обов'язків військової служби під час режиму воєнного стану у зв'язку з військовою збройною агресією Російської Федерації щодо України.
Відповідно до довідки Військово-лікарської комісії від 06.03.2022 №472 позивачу проведено медичний огляд, протокол від 06.03.2022 №11 та встановлено, що позивач придатний до військової служби.
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.03.2022 №75 солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час загальної мобілізації у складі команди НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2022 №80 позивач був зарахований до списків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 на посаду водія.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 19.11.2022 №331 позивач був зарахований до списків військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 на посаду стрільця.
Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.02.2025 №38 позивачу ОСОБА_1 призупинено військову службу через самовільне залишення військової частини.
Позивач не погоджуючись з протиправним призовом до лав Збройних Сил України, у зв'язку із чим звернувся до суду разом із позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
В силу вимог частини 6статті 2 цього Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Відповідно до вимог статей 20,22 Закону №2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).
Так, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Абзацом 4 статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 3статті 3 Закону №3543-XII зміст мобілізаційної підготовки становить, зокрема, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.
Органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно до пункту 1 Положення "Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 2, 3 п.1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За змістом п.8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до абз.9 п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
За приписами п.15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний, серед іншого, організовувати проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов'язку.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону №3543-XII.
Згідно приписів частини 1статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані, серед іншого, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону №3543-XII).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (надалі по тексту також - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу'та цим Порядком.
Відповідно до статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», в редакції, станом на час спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначенихчастиною другоюстатті 12 Закону України "Про національну безпеку України". Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі також - Положення №402, в редакції станом на час спірних правовідносин), яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 №1109/15800.
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За змістом пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза це, зокрема, установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до пункту 2.1. глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 передбачено, що ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (пп.2.3.5 п.2.3 глави 2 розділу I Положення №402).
Водночас, у відповідності до положення пп.2.4.5 п.2.3 розділу I Положення №402, ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених упункті 1.2розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (пп. 2.4.6 п.2.3 розділу I Положення №402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (пп.2.4.10 п.2.4 розділу І цього Положення).
За змістом пунктів 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Пунктом 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 визначено зміст постанов, які приймаються ВЛК при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів.
Постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення. (пункт 20.7 глави 20 розділу II Положення №402).
Відповідно до пунктів 21.1 21.13, 21.29 глави 21 розділу ІІ Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Пунктом 22.1 - 22.3, 22.5 - 22.7, 22.12. - 22.13 глави 22 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються, зокрема: а) на військовослужбовців - у медичну книжку, за необхідності - у довідку ВЛК; в) на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. д) на працівників Збройних Сил України - у довідку ВЛК
Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, та надсилаються у військову частину та/або до ТЦК та СП в електронній та/або паперовій формі. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, яка підлягає затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляється на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного строку після закінчення медичного огляду.
Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: б) у воєнний час: на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів - ВЛК регіону.
Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.
У разі коли до завершення 12-місячного терміну після медичного огляду госпітальною (гарнізонною) ВЛК в результаті контрольного обстеження та медичного огляду ВЛК винесена інша постанова про ступінь придатності до військової служби, штатна ВЛК своєю постановою, затверджуючи останню постанову госпітальної (гарнізонної) ВЛК, одночасно відміняє попередню.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії. Серед основних завдань військово-лікарської комісії є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних. За результатами медичного огляду військово-лікарська комісія відповідного рівня, зокрема встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення, про що зазначається в довідці ВЛК. Штатні і позаштатні військово-лікарські комісії з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються вищим штатним військово-лікарські комісії. Рішенням штатної військово-лікарської комісії може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Верховний Суд в постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зауважив, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Повертаючись до обставин справи.
Відповідно до довідки Військово-лікарської комісії від 06.03.2022 №472 позивачу проведено медичний огляд, протокол від 06.03.2022 №11, та встановлено, що позивач придатний до військової служби.
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.03.2022 №75 солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час загальної мобілізації у складі команди НОМЕР_1 .
Матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем довідки Військово-лікарської комісії від 06.03.2022 №472 до штатої військово-лікарської комісії або до суду.
Крім того, правомірність складення довідки Військово-лікарської комісії від 06.03.2022 №472 не є предметом розгляду у цій справі, оскільки таких вимог позивач у позові не заявляв.
Також, діючої відстрочки на момент призову на військову службу позивач не мав.
Обставини того, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Враховуючи, що в ході розгляду справи судом не встановлено допущених з боку відповідачів порушень вимог чинного законодавства, які б стосувалися процедури призову на військову службу, а вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 про протиправність процедури призову заявлені не були, суд дійшов висновку, що призов позивача здійснювався у встановлений законом спосіб.
Відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити, у зв'язку із чим підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон