"22" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3711/25
Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.
за участю секретаря судового засідання Красовського В.С.
та представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом фізичної особи-підприємця Іванішена Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 )
до Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29)
про стягнення 223827,65 грн,
Фізична особа-підприємець Іванішен Юрій Володимирович (позивач) через підсистему "Електронний суд" надав Господарському суду Харківської області позовну заяву про стягнення заборгованості за договором від 16.10.2025 (вх.№3711/25 від 17.10.2025) до Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (відповідач), в якій просить суд:
- стягнути з Комунального підприємства “Харківський метрополітен» (код ЄДРПОУ 04805918, юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29) на користь ФОП Іванішена Юрія Володимировича заборгованість у розмірі 223827,65 грн;
- стягнути з Комунального підприємства “Харківський метрополітен» (код ЄДРПОУ 04805918, юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29) на користь ФОП Іванішена Юрія Володимировича витрати по сплаті судового збору у розмірі 2685,93 грн та витрати позивача на правничу допомогу.
Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором закупівлю №196-05/НХ від 06.05.2025 щодо оплати товару.
Ухвалою від 22.10.2025 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу 5-ти денний строк з дня вручення йому ухвали на усунення недоліків позовної заяви.
28.10.2025 позивач надав заяви (вх.№24953, 24954 від 28.10.2025) про усунення недоліків.
Ухвалою від 03.11.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 24 листопада 2025 року о 16:00 год, у яке викликав учасників справи.
11.11.2025 позивач надав заяву щодо уточнення змісту позовних вимог та їх складових.
19.11.2025 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд:
- закрити провадження у справі №922/3711/25 в частині стягнення з Комунального підприємства “Харківський метрополітен» (вул. Різдвяна, 29, м. Харків, 61012, код ЄДРПОУ 04805918) 211980,00 грн заборгованості за договором про закупівлю №196-05/HX від 06.05.2025;
- відмовити фізичній особі-підприємцю Іванішену Юрію Володимировичу ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у задоволені позовних вимог в частині стягнення пені та витрат на правничу допомогу.
До відзиву на позов відповідач додав копію платіжної інструкції №3165 від 07.11.2025 про оплату на рахунок позивача 211980,00 грн за фарбувальний безповітряний апарат згідно договору №196-05/НХ від 06.05.2025, UA-2025-04-11-002593-а, без ПДВ.
24.11.2025 позивач надав заяву про проведення засідання без участі його представника.
Ухвалою від 24.11.2025 суд закрив провадження у справі №922/3711/25 в частині стягнення з Комунального підприємства “Харківський метрополітен» заборгованості за договором про закупівлю №196-05/HX від 06.05.2025 у сумі 211980,00 грн відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору. Також цією ухвалою суд стягнув з Комунального підприємства “Харківський метрополітен» (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29. Код ЄДРПОУ 04805918) на користь фізичної особи-підприємця Іванішена Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 а, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 2543,76 грн.
Представник позивача у призначене судове засідання на 24.11.2025 не з'явився.
Протокольною ухвалою від 24.11.2025 суд відхилив заяву позивача про проведення засідання без участі його представника, прийняв до розгляду заяву позивача щодо уточнення змісту позовних вимог та їх складових, прийняв до розгляду відзив відповідача на позовну заяву та відклав підготовче засідання на 08.12.2025 о 15:30 год, у яке викликав учасників справи.
Представники сторін у призначене судове засідання 08.12.2025 не з'явилися, про причини неявки не повідомили, хоча сторони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Протокольною ухвалою від 08.12.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.12.2025 о 15:00 год, у яке викликав учасників справи.
11.12.2025 відповідач до суду направив заяву на підтвердження наявності повноважень у першого заступника генерального директора метрополітену Колодяжного Дмитра Леонідовича на право підписання відзиву на позовну заяву від імені КП “Харківський метрополітен», з додатками до неї.
Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, надано учасникам справи достатньо часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
06.05.2025 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір про закупівлю №196-05/НХ (далі - договір), за яким постачальник зобов'язався поставити покупцю фарбувальний безповітряний апарат Profter DF-7000 (8,3 л/хв. 4 кВт) (або еквівалент) - 3 штуки (далі - товар) (за кодом ДК 021:2015 - 42650000-7 - Ручні інструменти пневматичні чи моторизовані (Фарбувальний безповітряний апарат) відповідно до тендерної документації покупця та тендерної пропозиції постачальника на умовах, визначених цим договором, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість в порядку та на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору кількість товару, асортимент і ціна зазначені в специфікації №1 (додаток 1), товар поставляється відповідно до письмової заявки покупця до 31.12.2025.
Пунктом 1.4 договору визначено, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від фінансового стану покупця та/або його виробничих потреб.
Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість договору складає 211980,00 грн, без ПДВ, з урахуванням усіх витрат.
Відповідно до п. 2.7 договору покупець здійснює оплату за товар впродовж 50 робочих днів після фактичного отримання товару на підставі видаткової(их) накладної(их) та/або акта(ів) прийняття-передачі товару, підписаної(их) уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п. 2.9 договору у разі фінансових труднощів можлива затримка оплати за отриманий товар. Пеня при цьому не нараховується.
Умовами п. 4.1 договору визначено, що термін поставки товару покупцю впродовж 10 робочих днів з дати одержання відповідної заявки від покупця.
Відповідно до п. 4.4 договору умови постачання: транспортом постачальника на склад покупця, який розташований за адресою: 61038, м. Харків, вул. Євгенівська, 53а.
Пунктом 9.1 договору термін дії договору встановлено з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
06.05.2025 відповідач направив на адресу позивача письмову заявку на поставку товару.
Позивач 19.05.2025 поставив відповідачу у повному обсязі товар, що підтверджується видатковою накладною №77 від 19.05.2025, підписаною уповноваженими представниками обох сторін без зауважень та скріпленою їх печатками.
У зв'язку з неоплатою відповідачем товар у встановлений договором строк, позивач звернувся до відповідача з листом-зверненням №1 від 26.08.2025 щодо оплати за поставлений товар у строк до 28.08.2025.
Після порушення провадження у справі відповідач у повному обсязі здійснив оплату поставленого за договором товару, що підтверджується копією платіжної інструкції №3165 від 07.11.2025. У зв'язку з чим суд ухвалою від 24.11.2025 закрив провадження у справі №922/3711/25 в частині стягнення з КП “Харківський метрополітен» заборгованості за договором про закупівлю №196-05/HX від 06.05.2025 у сумі 211980,00 грн відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В решті позову, в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 29.07.2025 по 26.09.2025 у сумі 1045,38 грн та пеню за період з 29.07.2025 по 26.09.2025 у сумі 10802,27 грн суд продовжив розгляд справи.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки договором не встановлено розмір пені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 29.07.2025 по 26.09.2025 у сумі 10802,27 грн безпідставними.
Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 зазначив, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку 3% річних за період з 29.07.2025 по 26.09.2025 у сумі 1045,38 грн, суд зазначає, що вказані нарахування відповідають умовам договору, положенням законодавства, розрахунок з огляду на прострочення сплати основної заборгованості виконано арифметично вірно, з урахуванням чого, позовна вимога в цій частині є обґрунтованою, та доведеною.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав господарському суду доказів сплати 3% річних.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає решту позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 29.07.2025 по 26.09.2025 у сумі 1045,38 грн та пеню за період з 29.07.2025 по 26.09.2025 у сумі 10802,27 грн обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню частково - в частині стягнення 3% річних за період з 29.07.2025 по 26.09.2025 у сумі 1045,38 грн.
Стосовно судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до з ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як передбачено ч. 1 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду:
- копію договору про надання правової допомоги б/н від 19.09.2025 укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням “Євтодьєв, Плачинда та партнери» (далі - Об'єднання);
- копію Акту про надану правову допомогу по договору б/н від 19.09.2025 на 15000,00 грн;
- копія платіжної інструкції №86М7-ТМВР-ХТАО-Е51Р від 26.09.2025 щодо оплати 15000,00 на рахунок АО “Євтодьєв, Плачинда та партнери».
Як убачається з матеріалів справи, 19.09.2025 між позивачем (далі - клієнт) та Об'єднанням був укладений договір про надання правової допомоги б/н, за яким клієнт доручає, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання з надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.1.1 договору про надання правової допомоги Об'єднання здійснює підготовку всіх необхідних процесуальних документів для здійснення представництва клієнта у Господарському районному суді Харківської області та/або у будь-якому іншому суді України будь-якої інстанції та юрисдикції щодо стягнення коштів з КП “Харківський метрополітен» на користь клієнта.
Відповідно до п. 5.2 договору про надання правової допомоги розмір гонорару за надання правової допомоги клієнту за цим договором становить:
- 15000,00 грн за складання та подання позовної заяви до суду про стягнення з КП “Харківський метрополітен» коштів на користь клієнта;
- 2500,00 грн за участь у 1 судовому засіданні по справі, яка буде відкрита на підставі вищезгаданої позовної заяви;
- 5000,00 грн за складання та подання відповіді на відзив до суду по справі, яка буде відкрита на підставі вищезгаданої позовної заяви.
Правнича допомога у цій справі надавалась адвокатом Євтодьєвим Анатолієм Олександровичем на підставі ордеру серія АІ №1946727 від 16.10.2025.
У акті від 26.09.2025 про надану правову допомогу по договору від 19.09.20205 сторони вказали про те, що вартість виконаних робіт, а саме складання та подання позовної заяви до суду, становить 15000,00 грн.
Платіжною інструкцією №86М7-ТМВР-ХТАО-Е51Р від 26.09.2025 позивач сплатив АО “Євтодьєв, Плачинда та партнери» 15000,00 грн за послуги правничої допомоги згідно акту про надану правову допомогу по договору б/н від 19.09.2025 від 26.09.2025.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на правову (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правової допомоги позивачу у цій справі.
Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічний за змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/17343/20 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 911/2652/17 (911/3581/20).
На думку відповідача, заявлена позивачем сума понесених витрат на правову допомогу є неспівмірною зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, у зв'язку з чим відповідач просить взагалі відмовити у вимогах позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Так, ч. 5 ст. 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відтак, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката та керуючись критеріями, що визначені ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 910/7765/20, від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Позивач у позові зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається з судового збору в сумі 2685,93 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 30000,00 грн.
Проте, в супереч вимогам ухвали про відкриття провадження у справі від 03.11.2025 позивач не надав суду письмового уточнення змісту позовних вимог щодо суми витрат на правничу допомогу.
Матеріали справи містять лише докази надання адвокатом послуг на суму 15000,00 грн.
Дослідивши наданий позивачем до позовної заяви акт про надану правову допомогу від 26.09.2025 по договору б/н від 10.09.2025 судом встановлено, що зазначені послуги є не співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також із ціною позову.
Суд зауважує, що підготовлений адвокатом позов не потребували значного часу, оскільки існує усталена практика з аналогічних спорів, крім того справа не є значної складності.
Окрім того, суд зазначає, що підготовка одного процесуального документу, не потребувало значного часу, а отже не потребував великого обсягу часу для його підготовки.
Суд враховує, що представник позивача не прибув на жодне судове засідання та також те, що спірні правовідносини не є складними, практика щодо розгляду цієї категорії спорів є сталою, а тому підготовка до розгляду цієї справи у суді першої інстанцій не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи адвоката.
Адвокат в межах справи будь-яких додаткових дій не вчиняв, участь у судових засіданнях не приймав. Доказів надання адвокатом будь-яких інших послуг у зв'язку з розглядом справи до суду не було надано.
Суд звертає увагу, що представником позивача складено один процесуальний документ - позовна заява, яка викладена на 8 аркушах, а також заяву щодо уточнення змісту позовних вимог та їх складових, якою по суті нічого не уточнив.
Враховуючи те, що справа не є складною та не вимагала тривалої підготовки та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики для підготовки позовної заяви, а тому, на переконання суду, вартість послуг адвоката за вивчення матеріалів, узгодження правової позиції, складання процесуальних документів у вигляді позовної заяви та заяви щодо уточнення змісту позовних вимог та їх складових складає 3000,00 грн.
Також суд враховує поведінку сторін, а саме те, що відповідачем сплачено суму основної заборгованості під час розгляду справи.
Крім того, як свідчать матеріали справи, станом на дату ухвалення цього рішення, КП “Харківський метрополітен» перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке, зокрема, зумовлене відсутністю сплати від населення за проїзд, що в свою чергу і призвело до прострочення виконання зобов'язання перед стягувачем зі сплати вартості спожитої електроенергії та нарахування останнім за допущені прострочення відповідних санкцій, які підлягають стягненню у цій справі.
Таким чином, відповідач з початку повномасштабної військової агресії, всупереч власних фінансових та економічних інтересів здійснює свою діяльність не отримуючи від цього прибутку, віддаючи пріоритет наданню мешканцям міста Харкова можливості безпечно пересуватися містом в умовах постійної небезпеки їх життю та здоров'ю через постійні обстріли з боку військ російської федерації.
При цьому доходи від перевезення пасажирів з 24.02.2022 на підприємстві відсутні. Збитковість підприємства відповідача підтверджується копіями балансів.
Суд погоджується з твердженнями відповідача щодо його непогодження з розміром витрат на правничу допомогу.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним до ціни позову та складності справи, оскільки справа є типовою та не є складною.
Зокрема, суд враховує, що цей спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії незначної складності.
Наявні матеріали позову для кваліфікованого юриста не потребують багато часу для їх дослідження.
Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Розгляд справи за цим позовом не потребував тривалої підготовки та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики, а тому, на переконання суду, час витрачений представником позивача на підготовку для подання до суду позовної заяви не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг і є надмірним.
За таких обставин, покладення на відповідача за наслідками розгляду справи всієї заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу не може вважатися обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та наданих адвокатом послуг, оскільки сума надання послуг є завищеною.
З огляду на вказані обставини, керуючись критеріями, визначеними ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд вважає обґрунтованою та співмірною суму витрат на професійну правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн не відповідає критеріям, що наведені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд вважає, що обґрунтований розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 3000,00 грн, що відповідає складності справи та витраченому часу.
Враховуючи викладене, надавши оцінку усім доказам, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, враховуючи клопотання відповідача щодо зменшення розміру судових витрат, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про те, що справедливими та співмірними є витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 3000,00 грн.
Частинами 1, 4 ст. 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд покладає на відповідача витрат на сплату судового збору та на правничу допомогу на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 712 ЦК України, ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 2, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 126, 129, 237, 238 ГПК України,
В позові відмовити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Харківський метрополітен» (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29. Код ЄДРПОУ 04805918) на користь фізичної особи-підприємця Іванішена Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 . Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 3% річних за період з 29.07.2025 по 26.09.2025 у сумі 1045,38 грн, витрати за надання правничої допомоги у сумі 2855,22 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 12,54 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "26" грудня 2025 р.
СуддяВ.І. Ольшанченко