вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
22.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5610/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Джохара Дудаєва, будинок 6 А; ідентифікаційний код 03341316)
до відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" (50081, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Мікрорайон 5-ий Зарічний, будинок 65; ідентифікаційний код 23076520)
про стягнення заборгованості за договором №891 від 21.10.2008 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення у загальному розмірі 86386,12 грн
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що між ним та відповідачем укладено договір №891 від 21.10.2008 на надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, який щороку пролонгується. Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати спожиті послуги.
За період з 01.04.2025 по 31.08.2025 позивач фактично надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 81 149,03 грн, однак відповідач оплату не здійснив. Наявність заборгованості підтверджується актами приймання-передачі послуг, рахунками, реєстрами вручення рахунків та актом звірки від 28.08.2025.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач додатково нарахував: 430,41 грн - 3% річних; 359,07 грн - інфляційних втрат; 4 447,61 грн - пені.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Господарським судом встановлено, що відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.
Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
З метою належного повідомлення відповідача про обставини даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 06.10.2025 Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" (ідентифікаційний код 23076520), за адресою: 50081, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Мікрорайон 5-ий Зарічний, будинок 65, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.37-38).
Однак поштове відправлення здійснене на адресу відповідача, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" - "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 43-47, том 1).
Крім того з метою належного повідомлення відповідача про обставини даної справи, господарським судом здійснено повторне поштове направлення ухвали суду від 06.10.2025 відповідачу. Однак і вдруге поштове відправлення, здійснене на адресу відповідача, було повернуто за зворотною адресою з відміткою АТ "Укрпошта" - "За закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с. 51-57, том 1).
З приводу вказаного господарський суд зазначає наступне.
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
У зв'язку із вказаним господарським судом було вжито додаткових заходів з метою належного повідомлення відповідача та інших учасників про розгляд даної справи, а саме: здійснено оприлюднення на сайті Господарського суду Дніпропетровської області оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1927977/) яким, зокрема, повідомлено відповідача, а також інших учасників справи про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, повідомлено про можливість подання до суду відзиву на позовну заяву, протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 06.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130789676) надіслано судом 07.10.2025, зареєстровано в реєстрі 07.10.2025 та забезпечено надання загального доступу 08.10.2025, тобто завчасно; отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, станом на 22.12.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідачів-1,2 не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк встановлений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
02.10.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від представника Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за договором №891 від 21.10.2008 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення у загальному розмірі 86386,12 грн, відповідно до якої позивач просить господарський суд:
- прийняти позовну заяву Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 86 386,12 грн. до розгляду та відкрити провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження;
- стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" основний борг 81 149,03 грн, інфляційні втрати - 359,07 грн, 3% річних - 430,41 грн та пеню - 4 447,61 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2025 справу №904/5610/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
06.10.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, наданих позивачем на підставі договору №891 від 21.10.2008, що призвело до утворення заборгованості за основним зобов'язанням, а також до нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт укладення договору між сторонами, його умови;
(2) Факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання послуг;
(3) Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг;
(4) Правомірність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
1. Укладення та умови договору
21.10.2008 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал", як виконавцем, та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14", як споживачем, укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №891, відповідно до умов пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується забезпечити споживача питною водою, виробником якої є Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" з якістю, що відповідає Держстандарту 2874-82 "Вода питна" та прийняти від нього стічні води, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами згідно наданої заявки орієнтовано в обсязі 17 649,2 м3/рік, в тому числі:
- населення - 17 392,0 м3/рік;
- власні потреби - 257,2 м3/рік,
водовідведення - 17 567,1 м3/рік, в тому числі по групах:
- населення - 17 392,0 м3/рік;
- власні потреби - 175,1 м3/рік.
Згідно з умовами пункту 1.2. договору зміни договірного об'єму холодної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно з довідкою споживача про кількість мешканців (в тому числі пільгова категорія населення), орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об'єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до умов пункту 1.4. договору холодна вода подається виконавцем споживачу згідно показників засобів обліку. У разі відсутності таких технічних засобів облік холодної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності представника споживача.
У пункті 1.7. договору сторони погодили, що кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобу обліку, а при їх відсутності по нормам споживання.
Відповідно до пункту 1.8. договору споживач для узгодження акта про кількість отриманих послуг направляє свого представника для складання та підписання акту у відділ Водозбуту КП "Кривбасводоканал" не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув у зазначений час, або необґрунтовано відмовився від підписання акту, виконавець на підставі даних приладів обліку води або норм споживання складає акт в односторонньому порядку, який є підставою для оплати, та один примірник акта в триденний термін направляє споживачу.
У пункті 2.1. договору передбачено, що тарифи, на момент укладання договору, затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №852 від 12.12.2007 і становлять за групами споживачів (за 1 м3 з ПДВ) для населення: холодна вода - 0,72 грн., водовідведення - 0,72 грн.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що у випадку зміни тарифів на послуги, виконавець повідомляє про це споживача, відповідно до чинного законодавства України, через засоби масової інформації, без додаткового узгодження розмірів і строків введення нових тарифів. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.
Відповідно до пункту 3.1 договору розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.
За умовами пункту 3.5. договору акт звіряння взаємних розрахунків проводиться щомісяця (не пізніше 15 числа останнього квартального місяця) і є письмовою формою визнання боргу. Акт звірки взаємних розрахунків підписується повноважними на це особами зі сторони виконавця - начальника водозбуту або заступника начальника водозбуту з бухгалтерського обліку, із сторони споживача - голова або бухгалтер.
Відповідно до пункту 4.2 договору споживач, зокрема, зобов'язаний: своєчасно, в установлені договором строки, оплачувати послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів; дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.
Виконавець, зокрема, має право: вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; тимчасово забороняти (зупиняти) подачу води споживачу за систематичну неоплату послуг з питного водопостачання і водовідведення (пункт 4.3 договору).
Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, визначаються актами розмежування балансової належності, які є невід'ємною частиною договору (пункт 6.1 договору).
Відповідно до пункту 9.1. договір набирає чинності з 21.10.2008 і діє до 31.12.2011. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
2. Виконання позивачем договірних зобов'язань
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем згідно з умовами договору №891 про надання послуг з централізованого водопостачання від 21.10.2008 за період з 01.04.2025 по 31.08.2025 були надані послуги з централізованого водопостачання, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за договором №891 від 21.10.2008 (а.с. 12-14), які підписані обома сторонами без зауважень.
Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" були виставлені Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" за період з 01.04.2025 по 31.08.2025 рахунки за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 81 149,03 грн.
Вказані рахунки отримані головою Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14", про що містяться відмітки про їх отримання (а.с. 20).
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" посилається на неналежне виконання Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №891 від 21.10.2008 в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг у період з 01.04.2025 по 31.08.2025, що і є причиною виникнення спору.
3. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати робіт
24.02.2021 здійснено державну повірку засобу вимірювальної техніки Powogaz, зав.№13531708 споживача, про що видано свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №269897 від 24.02.2021 (а.с. 28).
02.03.2021 уповноваженими представниками Комунального підприємства "Кривбасводоканал" у присутності представника споживача - голови правління Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" Молодецької Раїси Вікторівни встановлено охоронні пломби та деталі опломбування на вузол обліку після проведення чергової державної повірки, було встановлено охоронну пломбу С61652936 на лічильнику обліку води, опломбовано обвідну лінію пломбою С61652840, про що складено акт №302 встановлення охоронних пломб та деталей опломбування від 02.03.2021 (а.с. 22).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.
Судом встановлено, що позивачем відповідно до актів приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за договором №891 від 21.10.2008 (а.с. 12-14), які підписані обома сторонами без зауважень, надано послуги послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму у загальному розмірі 81 149,03 грн.
Судом також встановлено, що комунальним підприємством "Кривбасводоканал" на виконання умов договору були виставлені Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" за період з 01.04.2025 по 31.08.2025 рахунки за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму у загальному розмірі 81 149,03 грн:
- №17659/06/23н від 29.04.2025 на суму 17 409,24 грн з ПДВ (а.с. 17);
- №22842/06/23н від 30.05.2025 на суму 15 778,11 грн з ПДВ (а.с. 17 на звороті);
- №28211/06/23н від 30.06.2025 на суму 16 029,05 грн з ПДВ (а.с. 18);
- №33239/06/23н від 31.07.2025 на суму 15 056,64 грн з ПДВ (а.с. 18 на звороті);
- №37209/06/23н від 29.08.2025 на суму 16 875,99 грн з ПДВ (а.с. 19);
Так, відповідно до рахунку №17659/06/23н від 29.04.2025 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 17 409,24 грн з ПДВ настав 07.05.2025.
Відповідно до рахунку №22842/06/23н від 30.05.2025 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 15 778,11 грн з ПДВ настав 09.06.2025.
Відповідно до рахунку №28211/06/23н від 30.06.2025 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 16 029,05 грн з ПДВ настав 08.07.2025.
Відповідно до рахунку №33239/06/23н від 31.07.2025 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 15 056,64 грн з ПДВ настав 08.08.2025.
Відповідно до рахунку №37209/06/23н від 29.08.2025 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 16 875,99 грн з ПДВ настав 08.09.2025.
Враховуючи вищевикладене, станом на 22.12.2025 (дата розгляду судом справи) строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення є таким, що настав.
Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" порушено зобов'язання за договором в частині повного та своєчасного розрахунку за період з 01.04.2025 по 31.08.2025 за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму у загальному розмірі 81 149,03 грн.
Вказана сума боргу також підтверджується підписаним з обох сторін, без зауважень, актом звірки станом на 28.08.2025 (а.с. 21).
У зв'язку із наявною заборгованістю, позивачем на адресу відповідача направлялися наступні вимоги №28-20/8324 від 02.04.2025 (а.с. 15), №28-20/13320 від 01.05.2025 (а.с.15 на звороті), №28-20/18872 від 02.06.2025 (а.с. 16), №28-20/22263 від 01.07.2025 (а.с.16 на звороті).
Однак всупереч умов вказаного договору відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення вказаної заборгованості.
Так, відповідач доказів оплати вартості наданих послуг у розмірі 81 149,03 грн до господарського суду не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.
4. Нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.6. договору при несвоєчасній оплаті споживач зобов'язаний сплатити пеню за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем відповідно до поданих розрахунків (а.с. 29-32) нараховано та заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 359,07 грн - інфляційних втрат, 430,41 грн - 3% річних та 4 447,61 грн - пені.
Суд зазначає, що відповідач не надав суду доказів сплати даної заборгованості та контррозрахунку.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд.
За змістом статті 11 Цивільного України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правовідносини щодо централізованого водопостачання та водовідведення врегульовані також Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення»
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне задовольнити позовні з наступних підстав.
Суд встановив наявність договірних правовідносин між сторонами, згідно з якими позивач зобов'язується виконати послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, тоді як обов'язок відповідача прийняти та оплатити надані послуги.
Так 21.10.2008 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал", як виконавцем, та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14", як споживачем, укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №891.
Позивач довів факт надання послуг на з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму у загальному розмірі 81 149,03 грн, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за договором №242 від 01.02.2006 (а.с. 15-17).
Нездійснення відповідачем оплати послуг відповідно до пункту 3.1. договору не вважається відмовою останнього від договору.
В силу статті 903 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором
Враховуючи умови пункту 3.1. договору, строк оплати наданих послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення є таким, що настав.
Судом встановлено, що відповідач свій обов'язок в частині оплати наданих послуг на суму 81 149,03 грн - не виконав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 81 149,03 грн за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 81 149,03 грн за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення підлягають задоволенню.
Щодо стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.6. договору при несвоєчасній оплаті споживач зобов'язаний сплатити пеню за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом, також враховані положення Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), якою постановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання).
З цього приводу суд зазначає, що місто Кривий Ріг, на території якого розташовується Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14", - не віднесено до територіальних громад, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, а отже пільги, передбачені законодавством на нього не розповсюджуються.
Як вказано вище, позивачем відповідно до поданих розрахунків (а.с.29-32) нараховано та заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 359,07 грн - інфляційних втрат, 430,41 грн - 3% річних та 4 447,61 грн - пені.
Господарський суд, перевіривши за допомогою калькулятору системи Ліга (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff) розрахунок позивача щодо 359,07 грн - інфляційних втрат, 430,41 грн - 3% річних та 4 447,61 грн - пені, встановив, що даний розрахунок позивачем здійснено арифметично вірно.
Суд зазначає, що відповідач не надав господарському суду доказів сплати даної заборгованості та контррозрахунку.
Крім того суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).
З наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.
За змістом статей 546, 549 Цивільного кодексу України, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, а не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Разом з цим, згідно з частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України, щодо зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін у справі, з урахуванням встановлених обставин справи, та не допускати фактичного звільнення відповідача від їх сплати без належних на те правових підстав.
З урахуванням викладеного, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що 359,07 грн - інфляційних втрат, 430,41 грн - 3% річних та 4 447,61 грн - пені - зменшенню не підлягають, а тому підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, заявлені позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Висновки Суду
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 81 149,03 грн - основного боргу, 359,07 грн - інфляційних втрат, 430,41 грн - 3% річних та 4 447,61 грн - пені.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" про стягнення заборгованості за договором №891 від 21.10.2008 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення у загальному розмірі 86 386,12 грн - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" (50081, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Мікрорайон 5-ий Зарічний, будинок 65; ідентифікаційний код 23076520) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Джохара Дудаєва, будинок 6 А; ідентифікаційний код 03341316) 81 149,03 грн (вісімдесят одну тисячу сто сорок дев'ять гривень нуль три копійки) - основного боргу, 359,07 грн (триста п'ятдесят дев'ять гривень нуль сім копійок) - інфляційних втрат, 430,41 грн (чотириста тридцять гривень сорок одну копійку) - 3% річних, 4 447,61 грн (чотири тисячі чотириста сорок сім гривень шістдесят одну копійку) - пені та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) - судових витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 26.12.2025
Суддя Т.В. Іванова