вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
22.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5558/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (73036, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Крицак Валентини, будинок 6; ідентифікаційний код 21295057)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 8, кімната 21; ідентифікаційний код 39821153)
про стягнення за договором про закупівлю товарів за державні кошти №329 від 16.11.2022 коштів у загальному розмірі 139 260,00 грн
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки №329 від 16.11.2022 про закупівлю товарів за державні кошти у частині повної та своєчасної поставки товару, за який позивачем було здійснено попередню оплату, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення сплаченої суми в розмірі 139 260,00 грн.
Позивач зазначає, що, незважаючи на належне виконання своїх договірних зобов'язань та перерахування всієї суми попередньої оплати, відповідач фактично поставив лише 4 240 літрів бензину А-95 на суму 203 520?,00 грн та 620 літрів дизельного палива на суму 31 620?,00 грн, тоді як залишок бензину А-95 у кількості 160 літрів на суму 7 680,00 грн та дизельного палива у кількості 2 580 літрів на суму 131 580,00 грн не був переданий ним позивачу.
Таким чином у зв'язку з невиконанням зобов'язання щодо фактичного надання товару на зазначену суму та втратою можливості використання скретч-карток, як засобу отримання пального, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вартості непоставленого бензину А-95 у кількості 160 літрів на суму 7 680,00 грн та дизельного палива у кількості 2 580 літрів на суму 131 580,00 грн, що у загальному розмірі складає 139 260,00 грн.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судом з'ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Враховуючи вказане, ухвала суду від 03.10.2025 була направлена учасникам справи засобами електронного зв'язку, а саме:
- відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 03.10.2025 вважається врученою відповідачу 04.10.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.38).
Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 03.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130707001) надіслано судом 03.10.2025, зареєстровано в реєстрі 03.10.2025 та забезпечено надання загального доступу - 06.10.2025, тобто завчасно; отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 03.10.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (04.10.2025), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 20.10.2025.
Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Крім того, господарським судом встановлено, що на час розгляду справи по суті відповідач змінив місце реєстрації підприємства та згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, сформованого судом 26.11.2025, місцезнаходженням відповідача є: 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 8, кімната 21.
Відповідно до частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Оскільки зміна місця реєстрації відповідача відбулась після відкриття провадження у справі, Господарський суд Дніпропетровської області здійснює розгляд справи по суті.
Отже, станом на 03.12.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
30.09.2025 до господарського суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти №329 від 16.11.2022 у загальному розмірі 139 260 грн, відповідно до якого позивач просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області кошти в сумі 139260 грн, що сплачені відповідно до умов договору № 329 про закупівлю товарів за державні кошти;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 справу №904/5558/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
03.10.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
17.10.2025 до господарського суду від представника позивача, за допомогою засобів поштового зв'язку, супровідним листом №2100-0802-7/40739 від 13.10.2025 (вх. суду №45654/25 від 17.10.2025) надійшли оригінали витребуваних судом документів.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної поставки товару (пального) на суму у загальному розмірі 139 260,00 грн за договором № 329 від 16.11.2022 про закупівлю товарів за державні кошти. Відповідачем не забезпечено фактичну можливість реалізації частини попередньо оплаченого товару (скретч-карток), що призвело до порушення умов договору та необхідності повернення коштів за непоставлений товар.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт укладення договору поставки між сторонами, його умови;
(2) Факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо попередньої оплати товару;
(3) Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної поставки товару.
1. Укладення та умови договору поставки.
16.11.2022 між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", як постачальником, укладено договір №329 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - договір, а.с. 11-14), відповідно до умов пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати (поставити) у зумовлений даним договором строк у власність покупцеві бензин А-95 (Євро 5) та паливо дизельне (Євро 5) (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Найменування (номенклатура, асортимент), перелік, кількість, ціна за одиницю товару зазначено у додатку №1 до даного договору (специфікація), який є його невід'ємною частиною (пункт 1.2 договору).
Так, згідно із специфікацією (додатком №1 до договору; а.с. 14) передбачено наступну поставку товару:
- бензин А-95 у кількості 4 400 літрів на загальну суму 211 200,00 грн, у тому числі ПДВ 13 816,82 грн, за ціною 48,00 грн за 1 літр товару (з ПДВ);
- дизпаливо Energy у кількості 3 200 літрів на загальну суму 163 200,00 грн, у тому числі ПДВ 10 676,64?грн, за ціною 51,00 грн за 1 літр товару (з ПДВ).
Пунктом 1.3 договору передбачено, що товар, що є предметом даного договору визначено за кодом ДК 021:2015: 09130000-9: "Нафта і дистиляти".
Продавець гарантує, що товар, який є предметом договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України (пункт 1.4. договору).
За умовами пункту 1.5 договору продавець підтверджує, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає його вимогам (зокрема, щодо отримання всіх необхідних дозволів та погоджень), а також підтверджує те, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить положенням його установчих документів.
Відповідно до пункту 1.6 договору обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Місце поставки (передачі) бланків - дозволу (скретч-карт) зазначається у додатку №1 до даного договору (специфікація), який є його невід'ємною частиною.
Фактичне місце отримання (передачі) товару: автозаправні станції продавця на території всієї України (пункт 1.8 договору).
Термін поставки (передачі) бланків - дозволу (скретч-карт): до 22.11.2022, а товару - до фактичного використання бланків - дозволу (скретч-карт) (пункт 1.8 договору).
Згідно із пунктом 2.1. договору продавець повинен поставити (надати) покупцеві товар, якісні якого відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 "Бензини автомобільні ЄВРО. Технічні умови" та ДСТУ 7688:2015 "Паливо дизельне Євро. Технічні умови"
За умовами пункту 2.2. договору продавець несе повну відповідальність за якість товару.
У випадку виявлення, при прийманні товару, невідповідності товару та/або документів на нього вимогам якості, кількості, комплектності й вартості, які визначені умовами даного договору. Покупець може відмовитися від приймання даного товару, вимагати відшкодування заподіяних збитків, а також розірвання даного договору (пункт 2.3 договору).
Усунення недоліків та/або заміни неякісного товару здійснюється продавцем за свій рахунок (пункт 2.4 договору).
Продавець підтверджує, що товар, який постачається, не перебував/перебуває в експлуатації і не порушені терміни та умови його зберігання (пункт 2.5. договору).
При поставці якісні характеристики товару повинні цілком відповідати чинним стандартам в Україні на даний вид товару.
Згідно із пунктом 3.1. договору, ціна цього договору становить: 374 400.00 грн у тому числі ПДВ: 24 493.46 грн.
Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін залежно від реального фінансування видатків (пункт 3.2. договору).
Ціна, визначена у пункті 3.1 цього договору, включає в себе сплату податків і зборів, обов'язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені, усіх інших витрат продавця, пов'язаних з пакуванням, маркуванням, доставкою, зборкою, завантаженням та розвантаженням товару та всі інші витрати, що мають бути здійснені у зв'язку з виконанням договору (пункт 3.3. договору).
Відповідно до пункту 3.4. договору сторони також мають право погодити зміну ціни в Договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів), шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного договору.
Ціна договору встановлена в національній валюті (пункт 3.5. договору).
За умовами пункту 4.1. договору, покупець здійснює оплату за фактично отриманий належної якості товар, на підставі видаткових накладних протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання товару та підписання видаткових накладних, відповідно до виставленого продавцем рахунку, в національній валюті шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Вид розрахунку - безготівковий (пункт 4.2 договору).
Днем оплати поставленого продавцем товару є дата списання коштів з відповідних рахунків покупця. Усі платіжні документи за даним договором оформлюються з дотриманням усіх вимог чинного законодавства України, що зазвичай ставляться до змісту і форми таких документів (пункти 4.5.-4.6. договору).
Відповідно до пункту 5.2.2. договору покупець має, зокрема, право контролювати поставку товару в строки, кількості, асортименті та якості встановлені цим договором.
За умовами пунктів 5.3.1.-5.3.3. договору, продавець зокрема зобов'язаний:
- поставити покупцю товар в строк та на умовах, передбачених даним договором;
- забезпечити передачу товару, якість і кількість якого відповідає вимогам даного договору. Забезпечити заправку автомобілів покупця бензином неетильованим А-95-Євро5 та паливом дизельним Євро 5 по бланкам-дозволу (скретч-картам) номіналом 10 літрів в межах України, дія яких поширюється на всю територію України, термін дії - необмежений;
- поставити покупцю товар, який належить йому на праві власності, що не знаходиться під заставою, не арештований та не є предметом позову третіх осіб.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, передбачених даним договором, сторони несуть відповідальність передбачену цим договором та додатково чинним законодавством України (пункт 6.1. договору).
У разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором винна сторона, що встановлюється за згодою сторін або за рішенням суду, повинна відшкодувати іншій стороні на її вимогу завдану шкоду в повному обсязі, якщо вона завдана в період чи внаслідок виконання умов цього договору (пункт 6.2. договору).
Штрафні санкції за порушення зобов'язань застосовуються до продавця у розмірі, передбаченому частиною другою статті 231 Господарського кодексу України (пункт 6.2. договору).
Пунктом 6.3. договору передбачено наступні види порушень та санкції:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів з продавця стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо продавець є платником ПДВ);
- за порушення строків поставки товару або строку заміни неякісного (невідповідного) товару на якісний (відповідний) стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо продавець є платником ПДВ), з яких допущено прострочення виконання зобов'язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо продавець є платником ПДВ).
За несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення оплати, від розміру несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочення (пункт 6.4. договору).
Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від належного виконання ними своїх зобов'язань за даним договором (пункт 6.5. договору).
У всьому іншому, що не передбачено договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (пункт 6.6. договору.)
Штрафні санкції, зазначені в пункті 6.3. даного договору сплачуються продавцем протягом 5 робочих днів після отримання відповідної вимоги від покупця (пункт 6.7. договору).
До оплати Продавцем штрафу/ів та/або пені, передбачених даним розділом цього договору, покупець на суму таких штрафних санкцій має право не здійснювати (призупинити) оплату за товар (пункт 6.7. договору).
Шкода (збитки), завдана(ні) покупцеві в разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань продавцем, відшкодовуються продавцеві в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції (пункт 6.8. договору).
За умовами 8.1. договору сторони дійшли згоди, що усі спори, які можуть виникнути між ними за даним договором або у зв'язку із ним, вирішуватимуться у порядку досудового врегулювання спорів, відповідно до чинного законодавства України шляхом взаємних переговорів та консультацій.
У разі неможливості вирішення спору у відповідності до пункту 8.1. даного договору, спори (розбіжності) підлягають вирішенню у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному чинним законодавством України (пункт 8.2. договору).
Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову (пункт 8.3. договору).
Відповідно до пункту 9.1. договору даний договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє в частині поставки (передачі) бланків - дозволу (скретч-карт) до 22.11.2022 включно, в частині фінансових зобов'язань - до їх повного виконання, а в частині отримання товару - до фактичного використання бланків - дозволу (скретч-карт).
Договір може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання цього договору можливе лише у випадках, передбачених цим договором та законодавством України (пункт 9.2. договору).
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 9.3. договору).
Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
2. Виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо попередньої оплати товару.
Позивачем на виконання умов договору №329 від 16.11.2022 про закупівлю товарів за державні кошти, згідно рахунку-фактури №0038/0000629 від 16.11.2022 (а.с. 15) здійснено попередню оплату товару на суму у загальному розмірі 374 400,00 грн у тому числі ПДВ 24 493,46 грн, що підтверджується випискою за 16.11.2022 (а.с. 16).
3. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної поставки товару.
Відповідач згідно з умовами договору поставив на адресу позивача довірчі документи (скретч-картки) на отримання товару на суму здійсненої передоплати у розмірі 374 400,00 грн, у тому числі ПДВ 24 493,46 грн.
При цьому, відповідач в порушення умов договору не забезпечив повної реалізації вказаних скретч-карток, а саме з боку позивача залишилися невикористаними скретч-картки: бензин А-95 номіналом по 20 літрів у кількості 8 штук та дизельне паливо номіналом по 20 літрів у кількості 129 штук.
Зокрема, з боку позивача залишилися невикористаними наступні скретч-картки на бензин А-95 номіналом по 20 літрів:
- 303610133196, 303610133197, 303610133198, 303610133199, 303610133200, 303610133201, 303610133202, 303610133203 (а.с. 24 на звороті).
Крім того, з боку позивача залишилися невикористаними наступні скретч-картки на дизельне паливо номіналом по 20 літрів:
- 304619808310, 304619808311, 304619808312, 304619808313, 304619808314, 304619808315, 304619808316, 304619808317, 304619808318, 304619808319, 304619808300, 304619808301, 304619808302, 304619808303, 304619808304, 304619808305, 304619808306, 304619808307, 304619808308, 304619808309 (а.с. 21);
- 304619808230, 304619808231, 304619808232, 304619808233, 304619808234, 304619808235, 304619808236, 304619808237, 304619808238, 304619808239, 304619808220, 304619808221, 304619808222, 304619808223, 304619808224, 304619808225, 304619808226, 304619808227, 304619808228, 304619808229 (а.с. 21 на звороті);
- 304619808370, 304619808371, 304619808372, 304619808373, 304619808374, 304619808375, 304619808376, 304619808377, 304619808378, 304619808379, 304619808360, 304619808361, 304619808362, 304619808363, 304619808364, 304619808365, 304619808366, 304619808367, 304619808368, 304619808369 (а.с. 22);
- 304619808350, 304619808351, 304619808352, 304619808353, 304619808354, 304619808355, 304619808356, 304619808357, 304619808358, 304619808359, 304619808340, 304619808341, 304619808342, 304619808343, 304619808344, 304619808345, 304619808346, 304619808347, 304619808348, 304619808349 (а.с. 22 на звороті);
- 304619808410, 304619808411, 304619808412, 304619808413, 304619808414, 304619808415, 304619808416, 304619808417, 304619808418, 304619808419, 304619808400, 304619808401, 304619808402, 304619808403, 304619808404, 304619808405, 304619808406, 304619808407, 304619808408, 304619808409 (а.с. 23);
- 304619808390, 304619808391, 304619808392, 304619808393, 304619808394, 304619808395, 304619808396, 304619808397, 304619808398, 304619808399, 304619808380, 304619808381, 304619808382, 304619808383, 304619808384, 304619808385, 304619808386, 304619808387, 304619808388, 304619808389 (а.с. 23 на звороті);
- 304619808329, 304619808330, 304619808331, 304619808332, 304619808333, 304619808334, 304619808335, 304619808336, 304619808337 (а.с. 24).
Таким чином загальна кількість недоотриманого позивачем товару становить 160 літрів бензину А-95 на суму 7 680,00 грн та 2 580 літрів дизельного пального Energy на суму 131 580,00 грн.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд. Позиції Верховного Суду щодо застосування норм права, які підлягають врахуванню
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів статті 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначених норм права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.10.2013 року по справі №5011-42/13539-2012/3-30гс13, від 08.02.2019 у справі №909/524/18.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 3-127гс11, а також Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 5.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 наголосив на тому, що посилання на форс-мажор як на обставину, що звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, є правом сторони, яка допустила таке порушення. Контрагент (кредитор) не повинен доводити існування форс-мажору у іншої сторони, якщо вона на це не посилалася. Контрагент (кредитор) має доводити факт порушення самого договірного зобов'язання боржником, а не причини, внаслідок яких це відбулося (форс-мажорні обставини).
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" укладено договір №329 від 16.11.2022 про закупівлю товарів за державні кошти.
Позивачем на виконання умов договору №329 від 16.11.2022 про закупівлю товарів за державні кошти, згідно рахунку-фактури №0038/0000629 від 16.11.2022 здійснено попередню оплату товару на суму у загальному розмірі 374 400,00 грн у тому числі ПДВ 24 493,46 грн, що підтверджується випискою за 16.11.2022.
Відповідач згідно з умовами договору поставив на адресу позивача довірчі документи (скретч-картки) на отримання товару на суму здійсненої передоплати у розмірі 374 400,00 грн, у тому числі ПДВ 24 493,46 грн.
При цьому, відповідач в порушення умов договору не забезпечив повної реалізації вказаних скретч-карток, а саме з боку позивача залишилися невикористаними скретч-картки: бензин А-95 номіналом по 20 літрів у кількості 8 штук та дизельне паливо номіналом по 20 літрів у кількості 129 штук, перелік яких наведено вище.
Таким чином загальна кількість недоотриманого позивачем товару становить 160 літрів бензину А-95 на суму 7 680,00 грн та 2 580 літрів дизельного пального Energy на суму 131 580,00 грн.
Відсутність пального на автозаправних станціях постачальника та припинення їхньої роботи підтверджується змістом позовної заяви від 30.09.2025.
Суд бере до уваги, що згідно з наданими позивачем доказами та обґрунтуваннями, автозаправні станції відповідача припинили свою діяльність. Відповідач не повідомив позивача про тимчасовість чи постійність такого припинення, не запропонував альтернативного механізму реалізації карток, не забезпечив перенаправлення на інші автозаправні станції чи видачі нового виду довірчих документів.
24.01.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулося до відповідача із листом- вимогою №2100-11-8/2937 від 24.01.2025, з метою реалізації наданих позивачем довірчих документів та отримання палива, або суми попередньої оплати за непоставлене пальне (а.с. 8-10), однак вказана вимога залишилася без відповіді зі сторони відповідача.
Відповідно до пункту 5.2.2. договору покупець має, зокрема, право контролювати поставку товару в строки, кількості, асортименті та якості встановлені цим договором.
За умовами пунктів 5.3.1.-5.3.3. договору, продавець зокрема зобов'язаний:
- поставити покупцю товар в строк та на умовах, передбачених даним договором;
- забезпечити передачу товару, якість і кількість якого відповідає вимогам даного договору. Забезпечити заправку автомобілів покупця бензином неетильованим А-95-Євро5 та паливом дизельним Євро 5 по бланкам-дозволу (скретч-картам) номіналом 10 літрів в межах України, дія яких поширюється на всю територію України, термін дії - необмежений;
- поставити покупцю товар, який належить йому на праві власності, що не знаходиться під заставою, не арештований та не є предметом позову третіх осіб.
Тобто наявність працюючої інфраструктури постачальника є ключовою умовою виконання зобов'язання. Пасивна поведінка відповідача, який не відповідав на претензії, не інформував покупця і не запропонував заміни скретч-карток або повернення коштів, свідчить про неналежне виконання договірних зобов'язань.
Таким чином, припинення роботи автозаправних станцій без належного інформування позивача, за відсутності пропозицій альтернативної поставки або повернення коштів, дає підстави суду вважати зобов'язання невиконаним, що є підставою для повернення попередньої оплати у повному обсязі.
Суд також бере до уваги, що відповідач не заявляв про наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), які могли б вплинути на належне виконання зобов'язань за договором поставки.
Суд також зауважує, що відповідно до частини першої статті 614 Цивільного кодексу України, боржник звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що таке порушення сталося не з його вини. Водночас обов'язок доведення відсутності вини покладається саме на боржника.
У цій справі відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що порушення умов договору сталося з причин, що не залежать від його волі. Зокрема, відповідач не навів обставин, які б свідчили про вжиття ним усіх можливих заходів для належного виконання зобов'язань або мінімізації шкоди у разі неможливості виконання, як це передбачено частиною третьою статті 614 Цивільного кодексу України.
Натомість матеріали справи свідчать про відсутність будь-яких активних дій з боку відповідача щодо інформування позивача, забезпечення альтернативного способу отримання товару або повернення коштів, що унеможливлює визнання його дій сумлінними. Відтак, підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання відсутні.
З огляду на вказані обставини з боку позивача залишилися невикористаними скретч-картки: бензин А-95 номіналом по 20 літрів у кількості 8 штук та дизельне паливо номіналом по 20 літрів у кількості 129 штук.
Таким чином загальна кількість недоотриманого позивачем товару становить 160 літрів бензину А-95 на суму 7 680,00 грн та 2 580 літрів дизельного пального Energy на суму 131 580,00 грн.
Судом взято до уваги, що у зв'язку із невиконанням з боку відповідача умов договору щодо поставки товару за довірчими документами, позивачем на адресу відповідача направлявся лист-вимога №2100-11-8/2937свід 24.01.2025 щодо виконання умов договору, з метою реалізації позивачем довірчих документів та отримання палива, або суми попередньої оплати за непоставлене пальне (а.с. 8-10).
При цьому, незважаючи на вжиті позивачем заходи досудового врегулювання відповідач належним чином на них не відреагував.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (далі-правила), згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 пункту 3 правил).
Згідно з пункту 9 правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Тож, для отримання товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред'являє оператору АЗС скретч-картку на пальне. В свою чергу, Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію скретч-картки на пальне, на підставі цього, здійснює відпуск товару відповідної марки та кількості, при цьому, при відпуску товару скретч-картка на пальне залишається у оператора, який видає чек, що є підтвердженням факту отримання позивачем товару відповідного асортименту та кількості.
Суд зазначає, що лише після отоварювання вказаних скретч-карток на автозаправних станціях відповідача позивач вважається таким, що отримав фактично товар.
Таким чином, невиконання відповідачем обов'язку щодо належного надання доступу до товару у передбачений договором спосіб позбавило позивача можливості реалізувати своє право власності на товар (пальне), за яке вже сплачено грошові кошти, а отже, створило правову підставу для стягнення суми попередньої оплати у розмірі 139 260,00 грн.
Невиконання відповідачем обов'язку із забезпечення отримання товару через надані скретч-картки свідчить про порушення зобов'язання поставити товар у повному обсязі, що прямо суперечить суті договору та його цілям. За змістом договору, передача карток не є самодостатньою поставкою, а лише формою реалізації товару, яка має завершитись фактичним отриманням пального. Таким чином, невиконання зобов'язання щодо реалізації карток рівнозначне непоставці товару.
Суд відзначає, що відповідачем не спростовано, як переліку невикористаних позивачем довірчих документів (скретч-карток), так і не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його вірним та арифметично правильним.
Суд констатує також, що на момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів передачі покупцеві товару у розмірі 160 літрів бензину А-95 на суму 7 680,00 грн та 2 580 літрів дизельного пального Energy на суму 131 580,00 грн або повернення йому попередньої оплати на вказану суму.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини виробила конструкцію "legitimate expectations" (українською - "правомірні очікування"). Пояснюючи сутність конструкції, Європейський суду з прав людини зазначає про необхідність більш широкого розуміння терміну майна (possessions), зазначеного у статті 1 Першого Протоколу Конвенції, згідно з яким до майна входить як наявне майно, так і активи, включаючи вимоги, щодо яких заявник може стверджувати про наявність у нього щонайменше "правомірного очікування" ефективного отримання майнового права. Таким чином, Європейський суд з прав людини зазначає, що "правомірне очікування" отримання майна може розраховувати на захист за Першим Протоколом Конвенції. Якщо сутністю вимоги особи є її майновий інтерес, то особа може вважатися такою, що має "правомірне очікування", якщо в національному праві є достатні підстави для існування такого інтересу. Зокрема, якщо існує судова практика національних судів щодо підтвердження його існування.
Суд наголосив, що концепція майна, до якого входить "правомірні очікування", має автономне значення, незалежне від класифікації та критеріїв майна в національному праві, а також що "правомірне очікування" має містити вимогу, що є більш істотною та конкретною, ніж просто сподівання, або таку, що залежить від майбутніх непевних обставин. Вимога вважається майном лише тоді, коли є належне визнання, що вона може отримати примусовий захист.
У даній справі суд вважає, що позивач мав правомірне очікування отримання товару пального, за яке ним було здійснено повну попередню оплату. Така вимога має безпосередній майновий інтерес, закріплений у договорі, підтверджений платіжними документами, специфікаціями, видатковими накладними, а також не заперечується відповідачем по суті. За змістом національного законодавства та практики Верховного Суду, така вимога підлягає примусовому захисту. Відтак, вона відповідає критерію "майна" у розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.
Також суд вказує, що статтею 26 Віденської конвенції "Про право міжнародних договорів"1969 року (ратифікована Україною 14 травня 1986 року) закріплено, що "кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись".
Вказане відображає принцип pacta sunt servanda, що діє як правова презумпція, що будь-який належно укладений договір: набуває сили закону для його сторін; підлягає виконанню в повному обсязі; повинен виконуватися добросовісно та вчасно. Тобто після укладення договору сторони юридично "зв'язані" його умовами.
З огляду на викладене, невиконання відповідачем зобов'язання щодо забезпечення можливості реалізації скретч-карток на пальне, відсутність альтернативного способу отримання товару або повернення коштів, а також пасивна поведінка відповідача, яка свідчить про повне ігнорування вимог позивача, - порушує правомірні очікування позивача на отримання оплаченого товару та є втручанням у його майнові права. Така поведінка становить втрату легітимного очікування реалізації права власності, а тому вимагає ефективного судового захисту шляхом стягнення відповідної суми попередньої оплати.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу (попередньої оплати) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Висновки Суду
Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.
З викладеного, з огляду на наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача на користь позивача 139 260,00 грн - заборгованості за договором №329 від 16.11.2022 про закупівлю товарів за державні кошти.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти №329 від 16.11.2022 у загальному розмірі 139 260,00 грн - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 8, кімната 21; ідентифікаційний код 39821153) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (73036, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Крицак Валентини, будинок 6; ідентифікаційний код 21295057) 139 260,00 грн (сто тридцять дев'ять тисяч двісті шістдесят гривень 00 копійок) - заборгованості за договором №329 від 16.11.2022 про закупівлю товарів за державні кошти та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) - судових витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 26.12.2025
Суддя Т.В. Іванова