Справа № 320/2944/24
про залишення апеляційної скарги без руху
26 грудня 2025 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВАБЕКС» до Київської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, з таких підстав.
В порушення вимог зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону, при поданні до суду процесуальних документів передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року, в якому було подано до суду позовну заяву, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становив 3 028 грн.
Апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції, яким адміністративний позов задоволено, а саме дві немайнові вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір за подання позову до адміністративного суду складає 6 056,00 грн а, отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 6 056,00*150%*0,8 = 7 267, 20 грн.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалено 26.11.2024, проте з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 24.12.2025, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
З наведеного вбачається пропущення апелянтом строків звернення до суду із апеляційною скаргою.
Київська митниця подано до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення скаржник посилається на те, що рішення з зазначеної справи митний орган не отримував. Як стало відомо митному органу із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 в адміністративній справі №320/2944/24, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАБЕКС" до Київської митниці задоволено повністю. Разом з тим, скаржник зазначає що, до митниці дане рішення не було надіслане взагалі. Не було направлено воно і позивачеві і адвокату (в ЄСІТС «Електронний суд» відсутні дані щодо направлення рішення), на митницю позивач щодо повернення коштів не звертався. Дане підтверджується і тим, що після винесення рішення судом, 13.01.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою про надання доступу до матеріалів справи з метою представництва інтересівпозивача у справі, тобто, позивач не знав, що судом було винесено рішення у справі, хоча ніби-то рішення вже було в наявності в Реєстрі судових рішень. Отже, адвокат не міг не побачити його в Реєстрі, якщо це рішення дійсно було в Реєстрі судових рішень на момент написання клопотання 13.01.2025. Так само як і митний орган не знав про наявність рішення у справі. Відповідно до даних ЄСІТС «Електронний суд» рішення було сформовано 02.01.2025 о 21:05, однак не відправлено сторонам по справі. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду по справі винесено 26.11.2024, однак надіслано в Реєстр 02.01.2025, зареєстровано на в Реєстрі 03.01.2025, забезпечено надання загального доступу 06.01.2025.
Перевіривши доводи заяви та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Скаржник звертає увагу суду на добросовісне користування належними процесуальними правами представником позивача, проте сам митний орган, який щоквартально проводить інвентаризацію справ не виявив у Реєстрі судових рішень на сайті вказаного вище рішення.
У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Київської митниці не зазначено.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апелянту слід подати до суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та шляхом подачі доказів сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
У задоволенні клопотання Київської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина