Справа № 320/37358/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
25 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Оксененко О.М.,
Черпака Ю.К., -
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЕ ПРОСТО!» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
06 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “ЦЕ ПРОСТО!» (далі - позивач), через підсистему «Електронний суд», звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у Київській області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість - ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» критеріям ризиковості платника податку від 06 вересня 2023 року №27874;
- зобов'язання ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року адміністративний позов ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість - ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» критеріям ризиковості платника податку від 06 вересня 2023 року №27874. Зобов'язано ГУ ДПС у Київський області виключити ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області на користь ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» понесені останнім судові витрати у розмірі 2684,00 гривень.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що податковий орган аналізував отримані від позивача документи в контексті наведених підстав критеріїв ризиковості платника. Серед зазначеного переліку критеріїв не передбачено здійснення платником господарських операцій із платниками, щодо яких наявна інформація про ознаки безтоварних операцій або якщо останні є ризиковими. Жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження податкової інформації про здійснення ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» операцій, що відповідають встановленим критеріям ризиковості, відповідач не надав.
Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року, ГУ ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підприємство позивача відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв'язку з наявністю інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.
Позивач заперечує проти апеляційної скарги відповідача у повному обсязі та зазначає, що апеляційна скарга контролюючого органу жодним чином не розкриває суті та предмету спору. На думку позивача, рішення суду першої інстанції прийнято правомірно, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, мотивуючи наступним.
З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» є юридичною особою приватного права та зареєстроване в якості платника податку на додану вартість з 01 червня 2019 року.
Основними видами економічної діяльності ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» є: основний вид діяльності - 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; інші види діяльності: 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 02.30 Збирання дикорослих недеревних продуктів; 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів,- виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
Рішенням Комісії регіонального рівня №26934 від 25 липня 2022 року ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» було включено до ризикових відповідно пункту 8 “Критеріїв ризиковості платника податків».
З метою виключення платника податків з переліку ризикових, позивач подав до контролюючого органу повідомлення з поясненнями від 29 серпня 2023 року №29/08 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» критеріям ризиковості платника податку та просив виключити підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
За наслідками розгляду поданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДПС Київській області було прийнято рішення від 06 вересня 2023 року №27874 згідно з яким ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» віднесено до переліку платників податків, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Вважаючи рішення відповідача від 06 вересня 2023 року №27874 протиправними та такими, що підлягає скасуванню, ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» звернулося до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу (далі - ПК) України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абзаців першого - третього пункту 201.10 статті 201 ПК України, під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом п'ятим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац п'ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі -квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246, у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).
Пунктами 5-6 Порядку №1165 (у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, згідно з пунктом 8 додатка 1, у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункту 8 Додатку 1).
У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Зі змісту рішення відповідача вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20 звернуто увагу, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом й у постанові від 06 лютого 2024 року у справі №320/13271/20.
Отже, ненадання належних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.
Під час розгляду справи, як у суді першої так апеляційної інстанції відповідач не надав жодних документальних доказів наявності у нього податкової інформації, яка б могла свідчити про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивача ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості платника податку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що зі змісту доводів відповідача вбачається, що оспорюване рішення прийнято у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації.
Тобто, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якими позивача віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.
Позивачем, як свідчать матеріали справи, на спростування було надано до контролюючого органу відповідні пояснення та долучено документи передбачені пунктом 6 Порядку №1165, які необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до повідомлення про Подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, штатна чисельність працівників ТОВ «ЦЕ ПРОСТО!» станом на поточну дату складає 6 осіб; звіти за додатком №4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску подано до контролюючого органу у порядку та строки, передбачені діючим законодавством.
ТОВ «ЦЕ ПРОСТО!» має сертифікат на систему управління безпечністю харчових продуктів; відкритий рахунок в КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до договору оренди №01/02/23 від 01 лютого 2023 року ТОВ «ЦЕ ПРОСТО!» орендує нежитлову будівлю літера «А», загальною площею 164,8кв.м, що знаходиться за адресою: місто Біла Церква, вул.Сквирське шосе, буд. 194 для здійснення своєї господарської діяльності, зокрема: виготовлення кондитерських виробів. На підприємстві достатня матеріально-технічна база для провадження господарської діяльності. Звіти за формою 20-ОПП подано до контролюючого органу у порядку та строки, передбачені діючим законодавством.
Так, позивачем контролюючому органу було надано пояснення та ряд документів: прибуткові накладні на отримання основних засобів: накладна №1/ЦП від 05 січня 2021 року; накладна №2/ЦП від 05 січня 2021 року; накладна №3/ЦП від 05 січня 2022 року; накладна №5/ЦП від 03 січня 2022 року; накладна 6/ЦП від 04 січня 2022 року; накладна №7/ЦП від 05 січня 2022 року; накладна №8/ЦП від 05 січня 2022 року; платіжні доручення: №609 від 29 березня 2022 року; №611 від 31 березня 2022 року; №627 від 08 квітня 2022 року; №652 від 11 травня 2022 року; №653 від 12 травня 2022 року; №656 від 12 травня 2022 року; №659 від 18 травня 2022 року; №660 від 19 травня 2022 року; №663 від 26 травня 2022 року; №664 від 27 травня 2022 року; №671 від 01 червня 2022 року; виписки з банку за періоди: з 01 березня 2022 пo31 березня 2022 року; з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року; листи про невірне призначення платежу: №29/03 від 29 березня 2022 року; №31/03 від 31 березня 2022 року; №08/04 від 08 квітня 2022 року; №11/05 від 11 травня 2022 року; №12/05 від 12 травня 2022 року; №12/05a від 12 травня 2022 року; №18/05 від 18 травня 2022 року; №19/05 від 19 травня 2022 року; №26/05 від 26 травня 2022 року; №27/05 від 27 травня 2022 року; №01/06 від 01 червня 2022 року.
Між ТОВ «ЦЕ ПРОСТО!» та ТОВ «BCB» укладено Договір поставки товару №04/05-1 від 04 травня 2022 pоку, відповідно до умов Договору ТОВ «ЦЕ ПРОСТО!» (постачальник) зобов'язався поставляти та передавати у власність ТОВ «ВСВ» (Покупця) Товар (продукти харчування в асортименті), а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати на умовах договору.
Продовж періоду з 11 травня 2022 pоку по 21 липня 2022 pоку бyли відвантажені товари згідно з Договором та виписані рахунки, видаткові накладні та TTH до видаткових накладних: №35 від 11 травня 2022 року, №36 від 11 травня 2022 року, №38 від 12 травня 2022 року, №39 від 12 травня 2022 року, №52 від 16 травня 2022 року, №53 від 14 червня 2022 pоку, №48 від 20 червня 2022 pоку, №60 від 21 липня 2022 pоку.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» має достатні матеріально-технічні ресурси для здійснення реальних господарських операцій із замовниками чи покупцями (власними контрагентами), фізично спроможне виконувати роботи/надавати послуги, здійснювати господарську діяльність.
ГУ ДПС у Київській області не довело, що аналізувало отримані від позивача документи в контексті наведених підстав критеріїв ризиковості платника. Серед зазначеного переліку критеріїв не передбачено здійснення платником господарських операцій із платниками, щодо яких наявна інформація про ознаки безтоварних операцій або якщо останні є ризиковими. Жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження податкової інформації про здійснення ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» операцій, що відповідають встановленим у додатку 3 до Порядку №1165 критеріям, відповідач не надав.
Проаналізувавши норми права та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що рішення ГУ ДПС у Київській області не містять мотивів та документально підтверджених обґрунтувань правомірності віднесення ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Поряд з тим, у разі навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, невиконання ГУ ДПС у Київській області обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, має своїм наслідком визнання протиправним та скасування індивідуального акту.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19 листопада 2021 року у справі №140/17441/20 та від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20.
Посилання відповідача на те, що внесення ТОВ “ЦЕ ПРОСТО!» до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства, як суб'єкта господарювання, суд вважає необґрунтованим, оскільки оспорюване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це порушує права та охоронювані законом інтереси платника, адже фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.
У справі “Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип “належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано рішення від 06 вересня 2023 року №27874, яке прийнято ГУ ДПС у Київській області без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття.
Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, Київський окружний адміністративний суд 30 квітня 2025 року правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені ГУ ДПС у Київській області в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Посилання апелянта на судову практику Верховного Суду за 2019 - 2020 роки колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду визнає необґрунтованими, оскільки судом застосована саме остання практика Верховного Суду, у розумінні частини п'ятої статті 242 КАС України.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №37 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 337, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №320/37358/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: О.М. Оксененко
Ю.К. Черпак