Справа № 640/27074/21 Суддя (судді) першої інстанції: Конишева Олена Василівна
25 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кузьмишиної О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рух справи.
24.09.2021 Національна музична академія України імені П.І.Чайковського звернулась до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування Висновку Північного офісу Держаудитслужби від 08.09.2021 про результати моніторінгу процедури закупівлі UА-2021 -08-04-007720-b: Ремонт (реставраційний) будівлі Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, за адресою м.Київ, Печерський район вулиця Городецького 1-3/11 (надалі - Висновок).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний Висновок про порушення позивачем частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» є протиправним, оскільки вважає, що у позивач були всі підстави для проведення закупівлі шляхом проведення переговорної процедури.
Крім того, позивач зазначає, що вимога, яка вказана у спірному Висновку про зобов'язання позивача здійснити заходи по усуненню виявлених порушень, не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки не конкретизовано заходи, які має вжити позивач для усунення викладених у Висновку порушень.
Вказана справа 14.03.2025 року внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва надійшла на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано Висновок Північного офісу Держаудитслужби від 08.09.2021 про результати моніторингу закупівлі UА-2021 -08-04-007720-b.
Приймаючі вказане рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог належними та достатніми доказами.
Суд першої інстанції наголосив, що відпоідно до пунктів 3-2 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 цього Закону.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що спірний висновок прийнято в межах повноважень на законних підставах.
Апелянт пояснив, що ним було зроблено моніторинг закупівлі позивачем під час якого було проаналізовано і досліджено документація і було встановлено порушення з боку позивача, оскільки пунктом 2 ч. 2. ст. 40 Закону № 922-УІІІ визначено, що переговорна процедура закупівлі застосовується Замовником як виняток, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб'єктом господарювання за наявності одного з таких випадків, зокрема, відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена Замовником.
Проте, наполягає апелянт, позивачем не було надано жодного документального підтвердження відсутності альтернативи у сфері виконання робіт з ремонту (реставраційного) будівлі та наявності такої передумови для проведення переговорної процедури як відсутність конкуренції з технічних причин.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про правильні висновки суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 витребувано справу зі суду першої інстанції, та після її надходження, ухвалами від 22.08.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено до слухання у порядку письмового провадження з 01.10.2025.
З поважних причин слухання справи продовжувалось, про що постановлювалась відповідна ухвала.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги з огляду на таке.
Обставини встановлені судом.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 12.08.2021 № 467 «Про початок моніторингу закупівель», Північним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг процедури закупівлі: Ремонт (реставраційний) будівлі Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, очікуваною вартістю 323 706 980,00 грн, ДК 021:2015: 45453000-7 - (Капітальний ремонт і реставрація), 1, роботи, у відповідності до статті 8 Закону № 922-УІІІ. Інформацію про вказану публічну закупівлю оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Рrоzоrrо за номером: UА-2021 -08-04-007720-b.
Предметом аналізу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, перевірки підстав для проведення переговорної процедури закупівлі, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, внесення змін до договору.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2021 рік, оголошення про проведення переговорної процедури, протоколи засідання тендерного комітету від 03.08.2021 № 29, від 04.08.2021 № 30, № 31, повідомлення про намір укласти договір від 04.08.2021, договір від 10.08.2021 № 114-08/21-3, додаткові угоди від 13.08.2021 № 1 та від 17.08.2021 № 2, відповідь Замовника на запит Північного офісу Держаудитслужби від 18.08.2021.
За результатами моніторингу встановлено порушення позивачем частини другої статті 40 Закону № 922-VIII.
За результатами розгляду питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, своєчасності укладання договору та його оприлюднення, внесення змін до договору - порушень не встановлено.
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північний офіс Держаудитслужби зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, а у разі неможливості - розірвати договір з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів України, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Вищевказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1,2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (надалі - Положення), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Північний офіс Держаудитслужби (далі Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення Північний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
Статтею 2 Закону №2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина 2 статті 2 Закону №2939-XII).
Згідно частини 1 статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Згідно статті 11 Закону №2939-XII плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.
Згідно частини 2 статті 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550).
Згідно п.1 Порядку № 550 він визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.
Відповідно до пункту 2 загальної частини Порядку № 550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Згідно пункту 4 Порядку № 550 планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку.
Відповідно до пункту 14 частини першоїстатті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон № 922-VIII) моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з ч. 1ст. 4 Закон № 922-VIII планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Пунктом 3 частини 2статті 4 Закон № 922-VIII передбачено, що у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2ст. 8 Закон № 922-VIII а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських обєднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 7 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закон № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Стаття 40 Закону № 922-VIII визначає умови застосування переговорної процедури закупівлі.
1. Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
2. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:
1) якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;
2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб'єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:
предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання;
укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;
відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;
існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності;
укладення договору з постачальником "останньої надії" на постачання електричної енергії або природного газу;
3) якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі:
виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера;
надання у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;
розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера;
оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;
здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України "Про оборонні закупівлі";
4) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов'язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;
5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера;
6) закупівлі товарів за процедурою відновлення платоспроможності боржника згідно із законодавством;
7) закупівлі юридичних послуг, пов'язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб'єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.
3. Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.
4. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
5. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю обов'язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення.
6. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;
4) найменування, ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;
5) місцезнаходження та контактні номери телефонів учасника (учасників), з яким (якими) проведено переговори;
6) узгоджена ціна пропозиції учасника процедури закупівлі;
7) умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої цієї статті;
8) обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Повідомлення про намір укласти договір може містити іншу інформацію.
7. Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п'ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Особливості укладення договору про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі з підстави, визначеної абзацом шостим пункту 3 частини другої цієї статті, регулюються Законом України "Про оборонні закупівлі".
8. Переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі:
1) якщо замовником допущено порушення, що вплинуло на об'єктивність визначення переможця процедури закупівлі;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель;
3) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
4) скорочення видатків бюджету на закупівлю товарів, робіт чи послуг;
5) непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом).
Пунктом 3-2 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 цього Закону.
Пункт 3-2 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» своєю чергою зобов'язує замовників здійснювати закупівлі з урахуванням умов статті 40.
Відповідно до ч. 19 ст. 8 Закон № 922-VIII форма Висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Форма висновку та порядок його заповнення визначено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення»(далі - Порядок № 552).
Відповідно до розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Висновки суду.
Отже, спірним у цій справі є питання чи було порушень позивачем ч. 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» і чи відповідає спірний Висновок положенням ст.2 КАС України.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами моніторингу відповідач зробив висновок про порушення позивачем частини другої статті 40 Закону № 922-VIII, оскільки не було підстав для проведення закупівлі шляхом проведення переговорної процедури.
Проте, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, наголосив, що відповідно до пунктів 3-2 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 цього Закону.
Отже, позиція позивача ґрунтується на нормі закону, через, що наведений висновок суду є правильним.
Крім того, з приводу доводів апелянта про відсутність належних доказів у справі слід зазначити, що відповідно до п.3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Тобто, якщо планується ремонт всієї будівлі, то такий ремонт передбачається здійснювати за однією закупівлею. Будівля позивача є цілісною будівлею, яка складається з двох корпусів - консерваторії та Оперної студії, та потребувала реставрації не тільки ззовні, айв середині.
Проектна документація за робочим проектом «Ремонт (реставраційний) будівлі Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського, за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Городецького, 1-3/11» включає в себе весь комплекс робіт починаючи від реставрації фасаду та закінчуючи внутрішнім електрообладнанням.
Враховуючи, що роботи за календарним графік виконувались паралельно, то неможливо відокремити в різні закупівлі роботи з реставрації фасаду та внутрішні роботи. Розподіл робіт на декілька закупівель, тобто на зовнішні та внутрішні роботи, суперечив проектній документації.
Саме тому та у зв'язку з необхідністю приведення будівлі у належний стан для святкування 30-тої річниці незалежності України позивачем було прийнято рішення замовляти роботи з реставрації будівлі однією закупівлею, тобто одразу на 2 черги ремонтних робіт.
Отже, аналізуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість застосування позивачем в даному випадку переговорної процедури закупівлі, і колегія суддів погоджується з таким висновком.
І цей висновок є достатнім для скасування спірного Висновку.
З приводу відсутності у спірному Висновку конкретних вказівок позивачу для вжиття заходів щодо усунення недоліків, через що позивач вважає, що цей Висновок не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що цей довід позивача знайшов підтвердження при розгляді справи, оскільки зі змісту цього висновку не є зрозумілою логіка суб'єкта владних повноважень, яким чином має бути виконаний висновок, що б відповідач вважав його виконаним.
Апелянтом вказане не спростовано.
Таким чином, і ці доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході слухання справи.
З огляду на вказане, колегія суддів не приймає до уваги усі доводи апелянта, оскільки вони не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Щодо решти доводів апелянта судова колегія зазначає, що враховуючи рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.М. Кузьмишина
В.В. Кузьменко