Справа № 640/27764/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аляб'єв І.Г.
25 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кузьмишиної О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транспортна лізингова компанія" до Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Авто", про визнання протиправними та скасування постанов,
Рух справи.
30.09.2021 Приватне підприємство "Транспортна лізингова компанія" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративного-господарського штрафу №298092, 298090, 298091 від 17.08.2021, 298210 від 25.08.2021.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні постанови підлягають скасуванню, як протиправні за відсутності підстав щодо притягнення позивача до відповідальності.
16.04.2025 вказана справа надійшла на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2025 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправними та скасовано постанови Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративного-господарського штрафу від 17.08.2021 №298092, №298090, №298091 та від 25.08.2021 №298210.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог через те, що відповідач не довів правомірність спірних постанов належними та допустимими доказами.
Суд першої інстанції зазначив, що спірні рішення про притягнення позивача до відповідальності за перевищення встановленого законодавством габаритно-вагомих норм складені відносно особи, у керуванні яких не перебувають транспорті засоби, які здійснили перевищення цих норм.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга має обґрунтування аналогічні висловлені у суді першої інстанції, зокрема те, оскільки оскаржувані постанови є правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства України, а тому скасуванню не підлягають. Відповідач зазначає, що водії не надали жодних заперечень щодо автомобільного перевізника, який був встановлений під час перевірки згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, тоді як інші документи, зокрема, договір оренди, на момент перевірки були відсутні.
Позивач не подавав відзив на апеляційну скаргу відповідача.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.
Після надходження справи до апеляційного суду, ухвалою від 04.09.2025 слухання справи призначено у порядку письмового провадження з 13.10.2025.
Слухання справи продовжувалось з поважних причин.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини встановлені судом.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12.07.2021 інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку від 08.07.2021 № 000281, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження та розвантаження вантажний автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на адміністративній території м. Києва та Київської області, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів та 21.07.2021 інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку № 000282 від 15.07.2021, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження та розвантаження вантажний автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на адміністративній території м. Києва та Київської області, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Під час перевірки 12.07.2021 співробітниками Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб марки Меrсеdеs, номерний знак НОМЕР_1 , транспортний засіб марки Меrсеdеs-Веnz, номерний знак НОМЕР_2 , транспортний засіб марки Меrсеdеs-Веnz, номерний знак НОМЕР_3 , та 21.07.2021 - і транспортний засіб марки Меrсеdеs-Веnz, номерний знак НОМЕР_4 , що належать Приватному підприємству «Транспортна лізингова компанія», за результатами якої складено акти №292243, №292044, №292251, №292242, в яких зазначається, що водії здійснювали перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм та без оформлення документів, при цьому виявлено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідальність за дане порушення передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами перевірки та на основі зазначених актів перевірки заступником начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. винесено постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 17.08.2021 №298092, №298090, №298091 та від 25.08.2021 №298210.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, та не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (тут і надалі посилання на норми Положення наводяться у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (підпункт 2 пункту 5 Положення); здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).
Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III, тут і далі у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), який відповідно до статті 3 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно з статтею 1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;
водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;
послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;
рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону Закон № 2344-III).
Частиною першою статті 34 Закону № 2344-III серед іншого передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут.
Частиною першою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567, тут і далі у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Абзацом першим пункту 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункт 22 Порядку № 1567).
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).
Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Згідно з пунктом 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Висновки суду.
Отже, зі системного аналізу вищенаведених норм, слід зробити висновок, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Таким чином, суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.04.2020 року між Приватним підприємством «Транспортна лізингова компанія» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатурн-Авто» (орендар) укладено договір оренди транспортних засобів, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування транспортні засоби, які зазначені в акті приймання-передачі транспортних засобів, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування транспортні засоби і зобов'язується сплатити орендодавцю орендну плату.
Відповідно до акту приймання-передачі транспортних засобів від 01.07.2020 року № 3, що є невід'ємною частиною зазначеного вище договору, орендодавець належним чином передав в тимчасове користування, а орендар прийняв наступні транспортні засоби, зокрема марки Меrсеdеs, номерний знак НОМЕР_1 , транспортний засіб марки Меrсеdеs-Веnz, номерний знак НОМЕР_2 , транспортний засіб марки Меrсеdеs-Веnz, номерний знак НОМЕР_3 , та транспортний засіб марки Меrсеdеs-Веnz, номерний знак НОМЕР_4 ,
Таким чином, позивач надав належні докази своїх доводів, що він не був перевізником під час складання відповідачем спірних постанов.
Вказане апелянтом не спростовано, доказів що вищенаведений договір оренди є нікчемним суду не надано.
Суд розглядає справу у межах доводів апелянта.
Отже, відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов'язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.
Тому, надаючи оцінку всім доводам апелянта, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311,315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 р., - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транспортна лізингова компанія" до Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Авто", про визнання протиправними та скасування постанов, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.М. Кузьмишина
В.В. Кузьменко